Президент України підписав Закон № 4594-IX, який передбачає, що державні та комунальні спортивні споруди можна надавати у погодинне користування без складних процедур оренди. Це дозволить школам, секціям, клубам та окремим громадянам швидше й простіше отримати доступ до залів, стадіонів чи басейнів.
Нововведення стосується лише тих об’єктів, що внесені до Електронного реєстру спортивних споруд. Таким чином зменшиться бюрократія, а спортивні споруди зможуть ефективніше працювати та приносити дохід, а не залишатися збитковими.
Міністерство фінансів України на своєму сайті оприлюднило проєкт наказу «Про затвердження Змін до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 26 “Виплати працівникам”» (далі – проєкт наказу).
Проєктом акта запропоновано приведення у відповідність до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності питання формування у бухгалтерському обліку інформації про виплати за виконані працівниками роботи та / або надані послуги.
Відповідно до порівняльної таблиці, наведеной до проєкту наказу, НП(С)БО 26 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати (у грошовій і не грошовій формах) за виконані роботи та/або послуги, надані працівниками, та її розкриття у фінансовій звітності.
Виконана робота та/або послуга, надана працівником, – це виконання обов’язків працівником відповідно до угоди з підприємством.
Також наведено визначення «виплати працівникам» – це всі форми виплат та компенсацій, які надає підприємство в обмін за виконані роботи та / або послуги, надані працівниками, або при їх звільненні.
Поточні виплати працівникам
Поточні виплати працівникам включають:
- заробітну плату за окладами та тарифами, інші нарахування з оплати праці;
- виплати за невідпрацьований час (щорічні відпустки та інший оплачуваний невідпрацьований час);
- премії та інші заохочувальні виплати, що підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців по закінченні періоду, у якому працівники виконують відповідну роботу та / або надають послуги, тощо;
- негрошові виплати (медичне обслуговування, безоплатно надані працівникам відповідно до законодавства житло та/або авто та/або послуги тощо).
Нарахована сума виплати працівникам за виконану ними роботу та / або надані послуги протягом звітного періоду та нарахована сума за ЄСВ поточними зобов’язаннями та витратами звітного періоду, у якому виконані такі роботи та / або надані послуги, якщо інші НП(С)БО не вимагають включення таких витрат до собівартості активу.
Якщо виплачена сума перевищує зобов’язання, яке виникає внаслідок виконання робіт та / або надання послуг до звітної дати, то таке перевищення визнається активом у сумі, в якій попередня оплата призведе до зменшення майбутніх виплат та / або компенсацій.
Виплати по закінченні трудової діяльності
Зобов’язання та активи, пов’язані з виплатами по закінченні трудової діяльності, обліковуються за кожною програмою виплат по закінченні трудової діяльності.
Програми виплат по закінченні трудової діяльності класифікуються на програми з визначеним внеском або програми з визначеною виплатою залежно від основних положень та умов таких програм.
Нарахована сума внесків за програмою з визначеним внеском визнається поточним зобов’язанням та витратами у періоді, протягом якого працівники виконували роботу та / або надавали послуги, якщо інші національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку не вимагають включення таких витрат до собівартості активу.
Якщо вже сплачений внесок перевищує внесок, що підлягає сплаті за виконання робіт та / або надання послуг до звітної дати, то таке перевищення визнається активом.
Прибуток (збиток) від скорочення програми з визначеною виплатою або остаточного розрахунку за такою програмою визначається в сумі зміни теперішньої вартості зобов’язання за програмою, зміни справедливої вартості активів програми, невизнаних актуарних прибутків (за вирахуванням невизнаних актуарних збитків) і невизнаної вартості раніше виконаних працівниками робіт та / або наданих послуг. Остаточний розрахунок за програмою з визначеною виплатою відбувається в результаті зміни програми або її скорочення, що призводить до припинення дії такої програми. Якщо програму з визначеною виплатою, що припиняє свою дію, замінюють програмою з подібними умовами, то остаточний розрахунок за програмою з визначеною виплатою не проводиться.
Розкриття інформації про виплати працівникам у примітках до фінансової звітності
У примітках до фінансової звітності щодо кожної категорії інших довгострокових виплат та виплат при звільненні наводиться така інформація:
- характер виплат,
- сума зобов’язання за такими виплатами,
- обсяг фінансування на звітну дату.
У разі затвердження цей наказ набере чинності з 1 січня 2026 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.
Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до постанови №1346 від 28.12.2020 р. «Деякі питання оплати праці державних службовців податкових органів».
Зокрема, виключено норму, якою передбачено державним службовцям податкових органів виплату за додаткове навантаження у звʼязку з виконанням обовʼязків за вакантною посадою державної служби згідно зі статтею 52 Закону України «Про державну службу».
Натомість постановою встановлено новий порядок оплати праці: за виконання обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця передбачена виплата у розмірі 50% посадового окладу тимчасово відсутнього працівника.
Рішення спрямоване на уніфікацію підходів до оплати праці та приведення умов винагороди у податкових органах у відповідність до загальних правил державної служби.
Кабінет Міністрів України оновив Порядок оприлюднення інформації про діяльність державних унітарних підприємств та господарських товариств. Відповідні зміни ухвалені на черговому засіданні Уряду.
Документ стосується підприємств, у статутному капіталі яких держава володіє більш ніж 50% акцій (часток), а також товариств, де 50% і більше акцій належать компаніям, що на 100% є державними.
Метою рішення є приведення чинного Порядку у відповідність до положень Політики власності та забезпечення більшої прозорості управління державними активами.
Згідно з постановою, буде чітко визначено періодичність і строки оприлюднення інформації про діяльність таких підприємств.
Підприємства будуть зобов’язані публікувати на власному сайті або на сайті суб’єкта управління такі відомості:
- перелік спеціальних обов’язків, покладених на підприємство, із зазначенням їх мети, правових підстав і пов’язаних бюджетних відрахувань;
- внутрішні положення, які регулюють роботу органів управління, системи внутрішнього контролю, управління ризиками, аудиту, антикорупційної діяльності та механізми повідомлень про порушення;
- звіти про управління;
- щорічні звіти про досягнення цілей діяльності.
До переліку підприємств, які не підпадають під ці вимоги, не увійдуть оператори об’єктів критичної інфраструктури, підприємства оборонно-промислового комплексу та ті, що належать до сфери управління Міноборони. Повний список таких винятків буде сформовано відповідними органами влади та подано на розгляд Уряду.
Кабінет Міністрів України вніс зміни до Порядку функціонування електронної системи закупівель (постанова КМУ № 166 від 24 лютого 2016 року) та Порядку підтвердження ступеня локалізації товарів (постанова КМУ № 861 від 2 серпня 2022 року), аби посилити вимоги до включення товарів до переліку з підтвердженим ступенем локалізації, який використовується у публічних закупівлях через систему Prozorro. Зміни ініційовані у відповідь на звернення українських виробників щодо посилення контролю за виконанням умов локалізації у закупівлях за державні кошти.
Відтепер виробники, які хочуть продавати свою продукцію державі, для участі в тендерах мають надавати більше документів, що підтверджують наявність мінімум 25% української складової у собівартості їхньої продукції.
Відтепер, щоб товар був включений до переліку з підтвердженим ступенем локалізації (у 2025 році це 25%), виробник повинен подати:
- копію податкового додатка 4ДФ за попередній рік (із даними про доходи, податки, військовий збір, ЄСВ);
- довідку про технологічні операції, що здійснюються на виробництві;
- копію протоколу випробувань зразка товару, виданого акредитованою лабораторією;
- підтвердження наявності матеріально-технічної бази, обладнання та персоналу.
Крім того, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України відтепер має нові повноваження:
- перевіряти повноту і достовірність інформації, наданої виробниками;
- аналізувати документи, на підставі яких товари включено до переліку;
- здійснювати автоматизовану перевірку заявок через веб-портал;
- інформувати комісію з розгляду питань діяльності електронної системи закупівель у разі виявлення невідповідностей.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про реалізацію експериментального проєкту щодо цифровізації взаємодії органів виконавчої влади з суб’єктами господарювання за допомогою інформаційної системи «Пульс».
Рішення Уряду – це крок до відкритої, прозорої та ефективної комунікації держави з підприємцями.
Мета експерименту – створити єдиний канал для подання бізнес-звернень, моніторингу їх розгляду та оцінки якості рішень державних органів.
«Пульс» дозволить підприємцям подати звернення онлайн із кваліфікованим електронним підписом, відстежувати їхній статус у персональному кабінеті, оцінювати якість вирішення питань і брати участь в опитуваннях щодо бізнес-клімату.
Очікувані результати:
- спрощення комунікації бізнесу з владою;
- скорочення бюрократичних процедур;
- прозорість та підзвітність відповідей державних органів;
- аналітика та дашборди для прийняття управлінських рішень.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка змінює правила роботи інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду та контролю. У ній з’явиться модуль управління ризиками, який автоматично визначатиме, які підприємства включати до плану інспекційних перевірок у 85 сферах – від охорони праці й довкілля до технічних стандартів. Новий модуль дозволить формувати плани перевірок прозоро, автоматично та без впливу людського фактора.
Відтепер змінюється:
- ступінь ризику для підприємства визначається автоматично, за встановленими критеріями;
- система формує перелік суб’єктів для перевірок на основі їх рейтингу;
- контролюючі органи зосереджуються на високоризикових підприємствах, зменшуючи навантаження на бізнес із низьким ризиком;
- річні та комплексні плани перевірок формуються і публікуються автоматично через систему – це забезпечує прозорість і відкритий доступ для бізнесу та громадськості.
Переваги для бізнесу:
- виключення суб’єктивних рішень – система мінімізує людський фактор і зменшує корупційні ризики;
- менший тиск на сумлінні компанії;
- єдині та зрозумілі правила для всіх – бізнес може прогнозувати свою участь у планових перевірках і бачити дані онлайн;
- прозорість і відкритість – вся інформація про плани та результати перевірок буде доступна на сайті Державної регуляторної служби та на порталі відкритих даних після закінчення військового стану.
Нові правила стосуються виключно інспекційних перевірок у межах державного нагляду (контролю). Податкові перевірки та дії правоохоронців мають інші процедури. Також це стосується сфер, на які не поширюється базовий Закон: наприклад, фінансова сфера, митний контроль, ринковий нагляд.
