Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про порядок застосування штрафних санкцій» від 13.08.2018 р. № 3523/6/99-99-15-03-02-15/ІПК нагадала, що за порушення граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) штрафують. При цьому, якщо податкову накладну взагалі не скласти і не зареєструвати, розмір штрафу буде 50% суми ПДВ такої податкової накладної.
Утім, це правило не стосується податкових накладних, які не надаються отримувачеві (покупцю), та складених на постачання товарів/послуг для операцій, звільнених від оподаткування або які оподатковують за нульовою ставкою.
Обидві умови (не надають покупцеві та складені на звільнені операції та операції за ставкою 0%) мають виконуватися одночасно.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податкової консультації «Про коригування податкових зобов'язань з ПДВ» від 06.08.2018 р. № 3446/6/99-99-12-02-01-15/ІПК розглянула ситуацію, коли платник податків, у зв'язку з анулюванням реєстрації його як платника ПДВ, збільшив податкові зобов'язання на суму умовного продажу залишку нереалізованих активів. Згодом ВАСУ було прийнято постанову у справі й скасовано анулювання реєстрації платника ПДВ, визнаний протиправним та скасований Акт про анулювання реєстрації платника ПДВ.
У зв'язку з цим, у платника податків виникло питання щодо механізму відшкодування ПДВ шляхом збільшення податкового кредиту, який був зменшений у зв'язку зі здійсненням умовного продажу, або шляхом коригування податкових зобов'язань на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеної в зв'язку зі здійсненням умовного продажу.
У консультації роз'яснюється, що своїм правом на формування податкового кредиту платник податків уже скористався, тому повторно формувати податковий кредит по одній операції не вдасться, оскільки це не передбачено нормами ПКУ.
Також не вдасться зменшити податкові зобов'язання, нараховані при самостійному визначенні платником податків умовного продажу товару (активів), оскільки чинними нормами податкового законодавства не передбачена можливість реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної платником податку на умовний продаж активів, розрахунок коригування до неї також не може бути зареєстрований в ЄРПН.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оприбуткування готівкових коштів на відокремленому підрозділі та заповнення книги обліку розрахунковий операцій» від 10.08.2018 р. № 3512/6/99-99-14-05-01-15/ІПК повідомила: якщо суб'єкт господарювання використовує версію РРО, який має функцію та дозволяє роздруковувати копію фіскального звітного чека, то в разі втрати оригіналу такого чека суб'єкт господарювання має можливість роздрукувати копію звітного фіскального чека та підклеїти його до відповідного розділу КОРО.
Заборони щодо використання копії фіскального звітного чека чинне законодавство не містить.
Якщо до зняття фіскального звітного чека на РРО, що використовується підприємством, не буде проведено операцію «службова видача», то готівка, яка буде залишатись у скриньці РРО, вважатиметься не оприбуткованою (п. 6 розд. III Порядку № 547).
Отже, для уникнення такої ситуації, необхідно до обнулення РРО проводити операцію «службова видача», а після виконання «Z-звіту» операцію «службове внесення».
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо застосування окремих вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148» від 08.08.2018 р. № 3459/ІПК/10-36-14-06-16 повідомила: щоб здати готівку до банку, у ВКО в реквізиті «Видати» зазначають прізвище, ім’я, по батькові касира або іншого працівника підприємства, відповідального за здавання готівки до банку. Аналогічно діють, якщо видають кошти за видатковими відомостями.
Коли оприбутковують готівку з ящика РРО, у ПКО в реквізиті «Прийнято від» зазначають особу, від якої прийняли готівку.
У реквізиті «Підстава» зазначають підставу для оприбуткування коштів (джерело походження, наприклад оприбуткування виторгу, надання послуг згідно з договором, повернення коштів після відрядження, наказ керівника, надходження готівки з банку тощо).
Міністерство юстиції України наказом «Про затвердження Змін до Інструкції з організації примусового виконання рішень» від 02.08.2018 р. № 2522/5 внесло зміни до Інструкції з організації примусового виконання рішень. Відтепер про стягнення аліментів підприємства звітуватимуть щомісячно.
Аліменти стягуватимуть за виконавчими листами за минулий час у межах десятирічного строку, що передував пред’явленню виконавчого листа до виконання (нині – у межах трирічного строку).
Також Мін’юст визначив порядок накладення штрафу на боржника державним виконавцем.
Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018 р. № 2475-VIII.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку рішенням «Про затвердження Порядку реєстрації випуску акцій при збільшенні (зменшенні) розміру статутного капіталу акціонерного товариства» від 21.06.2018 р. № 426 затвердила Порядок реєстрації випуску акцій при збільшенні (зменшенні) розміру статутного капіталу акціонерного товариства.
Зокрема, при додатковій емісії акцій у випадку збільшення статутного капіталу товариства із залученням додаткових внесків, здійснюється реєстрація випуску акцій, реєстрація випуску та затвердження проспекту акцій, реєстрація звіту про результати емісії акцій. Реєстрація випуску акцій та затвердження проспекту акцій здійснюються одночасно.
При збільшенні статутного капіталу товариства шляхом спрямування до статутного капіталу додаткового капіталу в частині емісійного доходу (його частини) та/або направлення до статутного капіталу прибутку (його частини) здійснюється реєстрація випуску акцій. Звіт про результати емісії акцій в реєстраційний орган для реєстрації не подається.
При зменшенні статутного капіталу товариства шляхом зменшення номінальної вартості акцій або шляхом анулювання раніше викуплених або іншим шляхом придбаних товариством акцій та зменшення їх загальної кількості здійснюється реєстрація випуску акцій. Звіт про результати емісії акцій в реєстраційний орган для реєстрації не подається.
Реєстрація випуску акцій, реєстрація випуску та затвердження проспекту акцій, реєстрація звіту про результати емісії не можуть розглядатися як гарантія їх вартості.
Реєстраційний орган має право здійснювати перевірку відомостей, що містяться в поданих документах. До закінчення встановленого для реєстрації терміну реєстраційний орган може запросити надання додаткових документів, що підтверджують дані, наведені в документах, наданих емітентом для реєстрації випуску акцій, реєстрації випуску та затвердження проспекту акцій, звіту про результати емісії акцій.
Принцип мовчазної згоди не застосовується до процесу реєстрації реєстраційним органом випуску акцій, реєстрації випуску та затвердження проспекту акцій.
Міністерство соціальної політики України у листі «Щодо збереження за працівником середнього заробітку при переведенні на іншу постійну нижчеоплачувану роботу за його ініціативою» від 11.07.2018 р. № 275/0/22-18 розглянуло запит щодо збереження за працівником середнього заробітку при переведенні на іншу постійну нижчеоплачувану роботу за його ініціативою.
Міністерство вказало на те, що при переведенні працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів із дня переведення (ч. 1 ст. 114 КЗпП).
Крім того, п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. № 13 встановлено, що положення статті 114 КЗпП про збереження середнього заробітку за працівником, переведеним на нижчеоплачувану роботу, протягом двох тижнів з дня переведення застосовується, якщо інше не передбачено законодавством, і навіть в тому разі, коли переведення було з ініціативи самого працівника.
