Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань адміністративної відповідальності за порушення митних правил» (реєстр. № 10257).
Документ спрямований на узгодження положень розділу XVІІІ Митного кодексу України (далі – МКУ) з останніми змінами до інших його структурних одиниць, перегляд підходів до деяких питань застосування адміністративних стягнень за порушення митних правил, запровадження більш гнучкого механізму притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, а також впровадження сучасних європейських практик у сфері боротьби з митними правопорушеннями у діяльності митних органів України.
Проєктом закону пропонується:
- доповнити частину другу статті 462 МКУ нормою, відповідно до якої у разі вчинення порушень митних правил, передбачених статтями 482, 483 МКУ, конфіскація як додаткове адміністративне стягнення може застосовуватися до товарів, транспортних засобів комерційного призначення – безпосередніх предметів порушення митних правил і транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу, чи товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або тільки до транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу, чи товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю;
- доповнити статтю 469 Митного кодексу України частиною п’ятою, якою передбачити адміністративну відповідальність за передачу тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту транспортного засобу комерційного призначення у володіння, користування, або розпорядження іншій особі, за винятком випадків, передбачених МКУ;
- встановити з метою забезпечення справедливого розгляду судами справ про порушення митних правил та можливості індивідуалізації адміністративного покарання нижню та верхню межу штрафів за вчинення правопорушень, передбачених частиною шостою статті 470, статтями 472, 476, частиною шостою статті 481, статтями 482, 483 та 484 МКУ, а також передбачити в санкціях статті 472, частини першої статті 482 та частини першої статті 483 МКУ альтернативну конфіскацію товарів, транспортних засобів – безпосередніх предметів порушення митних правил;
- викласти в новій редакції статтю 473 МКУ та доповнити її новою частиною першою, якою передбачити адміністративну відповідальність за пересилання через митний кордон України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, найменування, кількість та/або вартість яких не відповідають даним, заявленим в митних, товаросупровідних та/або комерційних документах;
- доповнити МКУ новою статтею 487-1, якою встановити обставини, за яких провадження саме в справі про порушення митних правил не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю;
- урегулювати питання передачі матеріалів справи про порушення митних правил до правоохоронних органів та їх розгляд судами у разі закриття кримінального провадження та повернення для розгляду в порядку адміністративного судочинства тощо.
Державна податкова служба України оновила Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій. На сайті ДПСУ оприлюднено нову редакцію Державного реєстру РРО (наказ ДПСУ від 08.11.2023 р. № 924).
Як і раніше, Держреєстр РРО складається з двох основних розділів: І. Реєстратори розрахункових операцій, дозволені до первинної реєстрації, та ІІ. Реєстратори розрахункових операцій, первинна реєстрація яких заборонена.
Оновлений Реєстр включає 78 моделей РРО, дозволених до первинної реєстрації (І розділ) та 134 моделі, первинна реєстрація яких заборонена (ІІ розділ).
Кабінет Міністрів України вдосконалив процес надання грантів на створення або розвиток переробних підприємств в межах програми єРобота. Відтепер в якості джерел фінансування програми можна буде використовувати кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Головним розпорядником цих коштів призначено Державну службу зайнятості.
Програма єРобота вже продемонструвала свою ефективність. За умовами її реалізації, витрачені державою на грантову підтримку підприємств кошти мають повертатися до бюджету у формі податків та зборів за три роки. Але на практиці дедалі більше підприємств, які взяли участь у програмі, через збільшення обсягів виробництва повертають такі кошти у вигляді податків вже за рік.
У планах Уряду завдяки грантовій підтримці бізнесу забезпечити створення до 20 тисяч нових робочих місць у переробній та суміжних галузях промисловості.
Від старту програми вже видано понад 400 грантів на 2,2 млрд грн.
