Верховна Рада України ухвалила законопроект (№ 2173а від 30.06.2015 р.), який уносить зміни до системи електронного адміністрування ПДВ.
Законопроектом зокрема передбачено:
1. До податкового кредиту потрібно відносити весь вхідний ПДВ за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними.
2. Строк реєстрації податкових накладних у ЄРПН збільшено до 365 днів. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі зареєстрованих в ЄРПН отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів із дати складання податкової накладної.
3. Зроблено уточнення, що при пропорційному віднесенні сум ПДВ до податкового кредиту (ст. 199 ПКУ) платник ПДВ мусить скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду й зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час придбання чи виготовлення товарів/послуг, необоротних активів, яка відповідає частці їх використання в неоподатковуваних операціях.
4. Спецрежимникам відповідно до ст. 209 ПКУ додатково відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах Казначейства.
5. Податкову адресу продавця та вид цивільно-правового договору виключили з переліку обов’язкових реквізитів податкової накладної. Уточнено, що саме порушення порядку заповнення обов’язкових реквізитів податкової накладної не дає права на податковий кредит.
6. У п. 201.4 ПКУ додано правила складання зведеної податкової накладної та податкової накладної, виписаної за щоденними підсумками операцій.
7. Для забезпечення коректного формування з 01.07.2015 р. показника суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, передбачено «обнуління» такого показника станом на 01.07.2015 р. і включення до нього:
- суми середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (так званий «овердрафт»);
- суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань із податку на додану вартість станом на 01.07.2015 р.;
- суми від’ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 р.;
- залишку коштів на електронному рахунку платника.
8. Для податкових накладних, дата складання яких припадає на період із 1 липня по 31 серпня 2015 року включно, пропонують не застосовувати граничні строки реєстрації в ЄРПН і встановити такі строки реєстрації:
- податкові накладні, складені з 1 по 15 день (включно) місяця в зазначений вище період, підлягають реєстрації в ЄРПН до 31 числа (включно) місяця, в якому вони були складені;
- податкові накладні, складені з 16 по останній день (включно) місяця в зазначений вище період, підлягають реєстрації в ЄРПН до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому вони були складені.
Законопроект № 2173а від 30.06.2015 р. набере чинності лише після його підписання Президентом України й опублікування в офіційних виданнях.
Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо трансфертного ціноутворення)» № 1861, який коригує порядок застосування трансфертного ціноутворення.
Внесені, зокрема, такі зміни:
- правила трансфертного ціноутворення не застосовуватимуть при оподаткуванні ПДВ;
- з 20 до 50 млн грн збільшено планку обсягу контрольованих операцій з одним контрагентом, при досягненні якого платники податків зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції;
- Кабмін має визначити перелік товарів, які котируються на біржі і до оподаткування доходів від продажу яких застосовують метод порівняльної неконтрольованої ціни.
Також підвищено умови для визнання госпоперацій з контрагентами, зазначеними у пп. 39.2.1.1 - 39.2.1.3, 39.2.1.5 ПКУ, контрольованими.
Відтепер такі госпоперації контрольовані, якщо одночасно:
- річний бухдохід платника податків перевищує 50 млн грн (раніше – 20 млн грн);
- обсяг госпоперацій платника податків з кожним таким контрагентом перевищує 5 млн грн за відповідний податковий (звітний) рік (раніше – 1 млн грн, або 3% річного доходу).
Крім того, зменшено штраф за недекларування контрольованих операцій - з 5% до 1% від суми не задекларованих у звіті контрольованих операцій.
Верховна Рада України ухвалила Закон, який відкриває доступ до окремих Держреєстрів — Єдиного державного реєстру транспортних засобів, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Державного земельного кадастру. Інформація у них відтепер у вільному доступі.
Відповідні зміни внесено законопроектом № 2423 до Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів «Про дорожній рух», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про Державний земельний кадастр» і «Про запобігання корупції».
Державна фіскальна служба України в листі «Про розгляд звернення [щодо пільг з плати за земельну ділянку, на якій стоїть гараж]» від 21.04.15 р. № 3709/В/99-99-17-04-02-14 роз'яснила: гаражно-будівельні кооперативи (далі — ГБК) повинні платити податок на землю на загальних підставах. При цьому власники гаражів мають компенсувати податок власнику земельної ділянки — кооперативу.
Пільга за ст. 281 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) діє для власників земельних ділянок або землекористувачів-фізосіб. Вона не поширюється на ГБК, який є юрособою, навіть якщо власники гаражів — члени кооперативу належать до пільгової категорії, яку звільнено від земельного податку.
Згідно зі ст. 281 ПКУ від сплати земподатку звільнені:
- інваліди першої та другої груп;
- фізособи, які виховують трьох і більше дітей у віці до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України 'Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту';
- фізособи, визнані законом постраждалими від Чорнобильської катастрофи.
Звільнення поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання в межах граничних норм. Зокрема, для будівництва індивідуальних гаражів — не більш 0,01 гектара.
Тобто, якщо фізособа має у власності земділянку, надану для будівництва індивідуального гаража, і ця ділянка посвідчена свідоцтвом про право власності, то тільки в цьому випадку вона має пільги із земподатку за ст. 281 ПКУ.
Верховний Суд України роз’яснив: якщо між сторонами договору про виплату винагороди існують трудові правовідносини, а такий договір укладено саме у зв'язку з їх існуванням, — зазначений договір не належить до правочинів у розумінні цивільного законодавства (див. постанову ВСУ «Про визнання договору недійсним» від 24.06.15 р. у справі № 6-530цс15). Відповідно, на нього не поширюються загальні вимоги щодо чинності правочину та його неможливо визнати недійсним на підставах, передбачених Цивільним кодексом України.
Це обґрунтовано тим, що предметом трудового договору (контракту) є праця (трудова функція) особи, яка є об'єктом саме трудових правовідносин. Тому цивільне законодавство щодо умов дійсності правочину та правових наслідків недійсності правочину не підлягають застосуванню для регулювання суспільних відносин, які виникають у зв'язку з укладенням трудового договору (контракту).
Окрім цього, встановлення підприємством, установою, організацією в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів у трудових договорах чи інших угодах додаткових, порівняно із законодавством, трудових чи соціально-побутових пільг для працівників (тобто які покращують їх становище) не може бути приводом для визнання таких умов недійсними.
Міністерство соціальної політики України пояснило, як застосовувати ч.2 ст. 26 Закону України 'Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування' від 23.09.99 р. № 1105-XIV, якщо працівниці встановлено неповний робочий час.
Відповідно до зазначеної норми сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не може бути меншою, ніж розмір мінзарплати, встановленої на час настання страхового випадку. Це правило не містить уточнень щодо розміру допомоги у разі повної чи неповної занятості.
Тому визначені нею і мінімум, і максимум не залежать від того, повний чи неповний робочий час встановлено працівниці (див. Лист Міністерства соціальної політики України «Про застосування норми частини другої статті 26 Закону України 'Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування' від 08.05.15 р. № 6811/0/14-15/18).
