Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 77» від 07.02.18 р. № 50 пролонгував дію Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Зокрема, із зазначеного Порядку виключено посилання на 2017 рік.
Рішення прийнято на виконання норм Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік». Це дасть змогу спрямовувати у 2018 році бюджетні кошти на:
- бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції.
- часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.
Уряд також передбачив, що розподіл коштів за названими напрямами буде затверджувати Мінагрополітики.
Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів із забезпечення вітчизняного виробництва вугільної продукції та подальшого реформування державного сектору вугільної промисловості» від 07.02.18 р. № 63 затвердив Порядок використання коштів, передбачених у держбюджеті за програмою «Здійснення заходів із забезпечення вітчизняного виробництва вугільної продукції та подальшого реформування державного сектору вугільної промисловості». Кошти отримають вугледобувні підприємства державної форми власності або господарські товариства з видобутку вугілля, 100% акцій яких належать державі (окрім збанкрутілих підприємств).
Використати кошти необхідно на погашення заробітної плати та модернізацію технічного оснащення.
Для отримання безповоротного фінансування вугледобувні підприємства подають до Міненерговугілля прогнозовані техніко-економічні показники діяльності та план заходів, що спрямовані на поліпшення показників із виробництва та зниження витрат товарної вугільної продукції. Міненерговугілля розглядатиме та розподілятиме їх відповідно до затвердженого порядку.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо можливості платника єдиного податку бути управителем нерухомого майна» від 31.01.18 р. № 374/6/99-99-12-02-03-15/ІПК повідомила, що юрособа — платник єдиного податку 3-ї групи має право бути управителем майна згідно з договором управління майном. Але тільки за умови дотримання вимог Податкового кодексу України (далі − ПКУ) (у частині взяття договору на облік, реєстрації управителя платником податку на додану вартість (далі − ПДВ) та застосування ставки єдиного податку в розмірі 3%). Крім того, він може просто надавати послуги з управління майном за відповідним договором.
Єдиним податком обкладають усю вигоду та, за наявності, плату за управління майном, отриману вигодонабувачем у результаті операцій із цим майном. У разі укладання договору, відповідно до якого «управитель майна» надає послуги з управління майном та отримує за це винагороду, до доходу платника єдиного податку включають отриману плату за послуги з управління майном.
Державна фіскальна служба України в листі «Про особливості оподаткування ПДВ медвиробів» від 05.02.18 р. № 3375/7/99-99-15-03-02-17 повідомила, що на ліки та медвироби, придбані/імпортовані до 01.01.18 р. з 20-відсотковим ПДВ, можна нараховувати податок за ставкою 7% у 2018 р.
Водночас коригувати податковий кредит не потрібно.
Крім того, представники фіскального відомства описали особливості застосування ставки ПДВ 7% під час постачання лікарських засобів та медвиробів. Нагадаємо, що раніше перелік медвиробів затверджував Кабмін, однак з 01.01.18 р. ПКУ передбачає інші умови для застосування 7-відсоткової ставки.
Постачання та імпорт медвиробів обкладають 7-відсотковим ПДВ, якщо вони:
- дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
- внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність.
Якщо хоча б одна з наведених умов не виконана, постачання ліків та медвиробів оподатковують за ставкою ПДВ 20%.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування послуг роумінгу» від 30.01.18 р. № 354/6/99-99-13-02-03-15/ІПК роз’яснила: якщо роботодавець оплачує послугу з роумінгу, яка надана оператором рухомого (мобільного) зв’язку працівнику, то вартість зазначеної послуги включають до загального оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо та обкладають податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. Представники фіскального відомства посилаються на пп. «г» пп. 164.2.17 та пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ, згідно з якими до додаткового блага включають суми грошового відшкодування витрат платника податку та вартість безоплатно отриманих ним послуг.
Зауважимо, що в консультації не визначають, для яких цілей працівник використовує роумінг — особистих чи виробничих, проте фіксують, що послугу з роумінгу надають безпосередньо працівникові (а не роботодавцю).
У категорії 103.02 «ЗІР» на запитання стосовно обкладення податком на доходи вартості телефонних виробничих розмов працівників у роумінгу, сплаченої юрособою-роботодавцем, податківці відповідали: «якщо з мобільних телефонів, які обліковуються на балансі юридичної особи (працедавця), працівником здійснюються виробничі розмови, то вартість цих розмов не розглядається як додаткове благо працівника».
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо наявності товарно-транспортної накладної та формування витрат платником податку на прибуток за відсутності товарно-транспортної накладної» від 05.02.18 р. № 464/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила: якщо умовами постачання товару передбачена оплата транспортних витрат покупцем — резидентом України, такі витрати включають до митної вартості товарів.
Після ввезення таких товарів на митну територію України транспортні витрати виключають із вартості товарів за умови, що ці витрати:
- включено до ціни товарів;
- документально підтверджено (є рахунок-фактура, акт виконаних робіт (наданих послуг), банківські та платіжні документи (або калькуляція транспортних витрат);
- піддаються обчисленню.
Водночас у разі митного оформлення товарів документи для підтвердження витрат на транспортування повинні спиратись на дані бухобліку як одержувача, так і перевізника товарів.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації повідомила: якщо платник єдиного податку, який застосовував РРО, припиняє свою діяльність, то в разі повторної реєстрації платником єдиного податку він зобов’язаний застосовувати РРО у всіх наступних податкових періодах протягом його реєстрації незалежно від обсягів доходу.
Слід нагадати, що згідно з п. 296.10 ПКУ єдинники починають застосовувати РРО з першого числа першого місяця кварталу, наступного за кварталом, у якому обсяг його доходів перевищив 1 млн грн. Та продовжують у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації госпсуб’єкта як платника єдиного податку.
Після повторної реєстрації з’являється вже новий суб’єкт господарювання, який до моменту досягнення межі доходу 1 млн грн не зобов’язаний застосовувати РРО (окрім продавців складних побутових товарів).
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою у вигляді подарунка від юридичної особи» від 02.02.18 р. № 439/6/99-99-13-02-03-15/ІПК роз’яснила: якщо вартість дарунків перевищує 25% однієї мінімальної зарплати, то вся їх вартість обкладається податком на доходи фізичних осіб (далі − ПДФО) як додаткове благо з урахуванням положень п. 164.5 ПКУ.
Нагадаємо: пп. 165.1.39 ПКУ встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального оподатковуваного доходу платника податку, серед них — вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо вона не перевищує 25% однієї мінімальної зарплати, установленої на 1 січня звітного року (у 2018 році — 930,75 грн), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Раніше ДФСУ роз’яснювала, що в разі, коли вартість дарунка перевищує зазначений розмір, оподатковувати потрібно суму перевищення (лист ДФСУ від 24.02.17 р. № 2985/5/99-99-13-02-03-16). Стосовно утримання військового збору представники зазначали: «якщо вартість дарунка, <...> не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2018 році – 930,75 грн), <...>, то вона не є об’єктом оподаткування військовим збором. У разі якщо вартість дарунка перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується військовим збором як додаткове благо» (категорія 132.05 «ЗІР»).
Невідомо, чому ДФСУ раптово змінила підхід до тлумачення пп. 165.1.39 ПКУ, але для підприємств, які діяли відповідно до попередніх роз’яснень, це може обернутися донарахуванням податку на доходи та військового збору.
Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо визначення дня звільнення за строковим трудовим договором» від 05.01.18 p. № 9/0/22-18/134 роз’яснило порядок припинення строкового трудового договору в разі, якщо його останній день припадає на вихідний.
На думку представників відомства, роботодавець має виконати обов’язок, установлений ст. 47 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) (провести розрахунок із працівником у строки і видати йому трудову книжку в день звільнення), в останній робочий день.
Водночас днем звільнення відповідно до частини другої ст. 2411 КЗпП буде останній день, визначений строковим трудовим договором.
Державна служба України з питань праці в листі «Про умови надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку» від 11.12.17 р. № 5605/4/4.7-ЗВ-17 роз’яснила, на яких умовах надають відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку та які документи необхідно подати для оформлення такої відпустки.
Нагадаємо: цю відпустку надають на підставі п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР у разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежна) — не більше ніж до досягнення дитиною 16-річного віку, а коли дитині встановлено категорію «дитина-інвалід підгрупи А» — до досягнення дитиною 18-річного віку. Відпустку надають без збереження заробітної плати.
Держпраці зазначає, що для отримання відпустки для догляду за дитиною до шести років необхідно подати такі документи:
- заяву на ім’я роботодавця чи уповноваженої особи;
- довідку за формою № 080-1/о;
- свідоцтво про народження дитини.
Довідку за формою № 080-1/о видають на строк від шести місяців — з огляду на характер та перебіг захворювання дитини. Відповідно, після закінчення строку, на який видано довідку, особа, яка бажає і надалі перебувати у відпустці для догляду за дитиною, повинна отримати нову довідку на новий строк.
Зазначена довідка може бути видана дитячими поліклініками, центрами первинної медико-санітарної допомоги, будинками дитини, закладами охорони здоров’я, що надають амбулаторно-поліклінічну допомогу, у складі яких є дитячі відділення, де обліковується дитина, наголошує Держпраці.
