Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення трансфертного ціноутворення» № 4527 (далі − Закон), яким встановлено, що перший звіт про контрольовані операції за період з 1 вересня по 31 грудня 2013 року подаватися до 01.10. 2014
Крім того, Законом передбачено:
- Незастосування штрафів у зв'язку з самостійним коригуванням грошових зобов'язань, пов'язаних зі зміною цін в контрольованих угодах за цей період;
- Зменшення розміру штрафів за ненадання звіту до 100 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року, тобто 121800 грн;
- Узгодження термінів «операції» і «господарські операції» з метою однозначного їх застосування.
Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту прав інвесторів)» (законопроект № 4586).
Законом передбачено усунення неоднозначності і розбіжностей у тлумаченні можливості негайного припинення або тимчасового зупинення повноважень виконавчого органу акціонерного товариства.
Також вносяться зміни як щодо відповідальності членів наглядової ради акціонерного товариства, так і в цілому посадових осіб будь-якого господарського товариства. Зокрема, передбачено, що відповідальність посадових осіб визначається законом і полягає в обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду, що унеможливить уникнення або зменшення відповідальності посадових осіб шляхом включення відповідних положень до установчих документів, внутрішніх положень або договорів.
Міністерство доходів і зборів України в листі від 04.04.2014 р. № 6237/5/99-99-19-03-02-16 нагадало порядок застосування штрафних санкцій до податкових агентів за порушення порядку нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) ПДФО до або під час виплати доходу платникам податку. За вказане порушення передбачено штраф − 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
При повторному порушенні протягом 1095 днів штраф становитиме від 50% до 75% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу покладається на податкового агента.
Зазначені штрафи не застосовуються, якщо ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) ПДФО самостійно виявлені податковим агентом при проведенні перерахунку і виправлені в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року.
Міністерство доходів і зборів України в листі від 04.04.2014 р. № 6237/5/99-99-19-03-02-16 роз'яснило, як платнику податків самостійно визначити термін дії права користування нематеріальним активом.
Термін дії права користування нематеріальним активом визначається відповідно до правовстановлюючого документа. При цьому слід враховувати мінімально допустимі строки дії права користування, визначені для нематеріальних активів груп 4 і 5. Якщо в правовстановлюючих документах такий строк не встановлено, то платник податку визначає його самостійно. Важливо відзначити, що в даному випадку строк не може становити менше 2 і більше 10 років безперервної експлуатації.
Такий порядок визначення терміну дії права користування нематеріальним активом, якщо такий строк не визначений, застосовується з 01.01.2014 р. згідно із Законом України від 24.10.2013 р. № 657-VII.
З урахуванням зазначеного, якщо термін дії права користування нематеріальними активами в правовстановлюючих документах не передбачений, а визначений платником самостійно, то встановлення терміну корисного використання, який не повинен бути менше двох і більше десяти років безперервної експлуатації, з урахуванням дати введення в експлуатацію, стосується тих нематеріальних активів, які введені в експлуатацію, починаючи з 01.01.2014 р.
Національний банк України постановою від 06.05.2014 р. № 260 тимчасово призупинив діяльність українських банків у Криму, заборонивши українським банкам здійснювати діяльність в АР Крим до завершення російської окупації.
Правління Нацбанку було змушене 6 травня 2014 прийняти рішення (тимчасово до закінчення окупації) припинити подальшу діяльність українських банківських установ та їх підрозділів на території АР Крим.
Згідно із Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь діє законодавство України, обов'язкове для органів державної влади та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання, установ і організацій.
Окупація території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя порушила роботу банківської системи в регіоні, що призвело до виникнення загрози інтересам вкладників та інших кредиторів банків. Подальше функціонування банків в умовах окупації буде порушенням законодавства України у зв'язку з неможливістю виконання такими банками та їх відокремленими підрозділами вимог законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку. Враховуючи це, багато банківських установ, які там працювали, фактично вже були змушені призупинити або припинити свою діяльність.
Національний банк України в листі від 12.05.2014 р. № 25-111/22430 рекомендує банкам повертати невиконані платіжки на переказ коштів у Криму.
У зв'язку з численними зверненнями клієнтів щодо невиконання банками доручень на переказ коштів на рахунки клієнтів, відкриті в банках в Криму, Нацбанк рекомендує таке:
- Повернути клієнтам невиконані платіжні доручення в установленому порядку;
- Врегулювати питання, пов'язані з утриманням комісій за послуги з переказу коштів, які не були надані банком.
Національний банк України в листі від 07.02.2014 р. № 25-109/5294 роз'яснив нюанси застосування електронних грошей. Роз'яснення включає в себе п'ять пунктів, зміст яких зводиться до такого.
1. Електронні гроші не є валютними цінностями або грошовими коштами, а є замінником банкнот і монет і грошовим зобов'язанням емітента. Випускати їх може не тільки Нацбанк, але й інші банки. Як засіб здійснення платежів, електронні гроші приймаються обмеженим колом осіб, надаються емітентом в обмін на грошові кошти в готівковій або безготівковій формі.
2. Банк має право відкривати електронні гаманці користувачам, якщо їх відкриття передбачено правилами використання електронних грошей, узгодженими з НБУ.
3. Якщо оператор уклав договір з банком, електронні гроші вважаються випущеними з моменту їх завантаження оператором на електронний пристрій користувача або агента. Сам пристрій в залежності від застосовуваної технології може знаходитися як у користувача / агента, так і в приміщенні оператора.
4. За порушення порядку здійснення операцій з електронними грошима банки-емітенти несуть відповідальність згідно зі ст. 163-14 КпАП. Крім того, Нацбанк може застосовувати до таких банків спеціальні заходи впливу.
5. Ототожнюючи діяльність платіжних сервісів з послугами платіжної інфраструктури в розумінні Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Нацбанк в черговий раз зазначив, що така діяльність може здійснюватися тільки після узгодження умов, порядку діяльності та реєстрації.
