Кабінет Міністрів України оптимізував ліцензування бізнесу в галузі виробництва чи постачання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку та інших техзасобів негласного отримання інформації.
Ухвалені зміни встановлюють чіткі та прозорі правила ліцензування та ведення бізнесу. Зокрема:
- письмове повідомлення щодо проведення демонстрації спеціальних технічних засобів може надсилатися електронною поштою;
- встановлено чіткий порядок дій підприємця, якому анульовано ліцензію, або такого, що планує подати заяву про анулювання власної ліцензії;
- уточнено порядок узгодження з органом ліцензування переміщення спеціальних технічних засобів через митний кордон України на митну територію України і т. ін.
Водночас, задля безпеки держави та громадян контроль у цій галузі посилюється. Відтепер до заяви про отримання ліцензії підприємці мають додавати підтвердження, що їх підприємства не контролюються резидентами держав, які здійснюють збройну агресію проти України.
Окрім того, встановлюються вимоги до ділової репутації керівника підприємства чи голови виконавчого органу.
Зокрема, йдеться про відсутність непогашеної або незнятої судимості за кримінальне правопорушення, скоєне у сфері бізнесу чи по службі, за корисливі злочини, за тяжкі або особливо тяжкі злочини, відсутність санкцій і т.д.
Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону про Державний бюджет України на 2024 рік за № 10000.
Відповідно до ст. 8 проєкту Закону мінімальну заробітну плату в 2024 році установлено:
- у місячному розмірі: з 1 січня – 7100 грн, з 1 квітня – 8000 грн;
- у погодинному розмірі: з 1 січня – 42,6 грн, з 1 квітня – 48 грн.
Також визначено розмір мінімальної заробітної плати на рівні 1600 грн, яка застосовується, як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду.
Відповідно до ст. 7 проєкту Закону з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум осіб на місяць, — 2920 грн.
Прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення:
- дітей віком до 6 років – 2563 грн;
- дітей віком від 6 до 18 років – 3196 грн;
- працездатних осіб – 3028 грн;
- осіб, які втратили працездатність, – 2361 грн;
- працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді – 2102 грн;
- працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, – 2102 грн;
- працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, – 1600 грн.
Як зазначається у повідомленні на сайті Мінфіну, доходи загального фонду державного бюджету (без урахування офіційних трансфертів і грантів) становлять 1 560,4 млрд грн, видатки загального фонду державного бюджету становлять 3 108,2 млрд грн.
Так, у проєкті Державного бюджету України передбачено:
- сектор оборони і безпеки – 1 692,6 млрд грн. Це складає 21,6 % ВВП;
- соціальний захист – 468,8 млрд грн (+24,7 млрд грн або 5,6% до 2023);
- підтримка ветеранів війни – 14,3 млрд грн (+7,5 млрд грн до 2023);
- освіта – 178,8 млрд грн (+22,9 млрд грн до 2023;
- охорона здоров’я – 201,9 млрд грн разом з трансфертами (+24,4 млрд грн до 2023);
- цифрова трансформація пріоритетних галузей та сфер суспільного життя – 2,5 млрд грн (+2,1 млрд грн до 2023);
- культура – 10,7 млрд грн (+2,3 млрд грн до 2023).;
- спорт – 7,5 млрд грн (+3,6 млрд грн до 2023);
- видатки на МЗС – 8,3 млрд грн (+2,2 млрд грн);
- підтримка бізнесу – 30,8 млрд грн.
Кабінет Міністрів України вдосконалює програму «Доступні кредити 5-7-9%». Акцент програми посилюється на трьох напрямах:
- відновлення і підтримка розвитку бізнесу на деокупованих територіях;
- підтримка переробних підприємств, які здатні генерувати високу додану вартість;
- реалізація проєктів у сфері підвищення енергоефективності.
Для бізнесу на деокупованих територіях передбачається:
- компенсація відсотків до рівня 1% на перші два роки, 5% з наступного року на інвестиційні цілі та 3% на фінансування оборотного капіталу;
- збільшення строку кредитування на інвестиційні цілі – до 10 років;
- збільшення ліміту програми до 150 млн. грн. (для підприємств, які зазнали руйнувань і працюють на деокупованих територіях).
Для переробних підприємств (за всіма КВЕД Секції С) та для проєктів підвищення енергоефективності передбачається:
- компенсація відсотків до рівня 5-7-9%;
- збільшення терміну кредитування на інвестиційні цілі – до 10 років;
- збільшення ліміту програми до 150 млн. грн.
Ставка на інвестиційні цілі залишається на рівні 5-7-9%, на фінансування оборотних коштів – встановлюється на рівні 13% річних.
Запроваджується також державна підтримка суб’єктам підприємництва за договорами факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги тощо):
- максимальний ліміт фінансування на контрагента та групу - до 95% суми грошової вимоги, або до 150 млн. грн. (з урахуванням отриманої державної підтримки за програмами кредитування та лізингу);
- максимальний строк користування факторинговим фінансуванням для суб’єкта підприємництва – 360 днів;
- держава компенсує витрати на сплату базової винагороди до рівня 13% річних.
Президент України підписав євроінтеграційний Закон щодо державного контролю за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції. Відтепер Україна матиме чіткі правила та процедури для маркування, розміщення на ринку, моніторингу, перевезення, зберігання та утилізації ГМО та ГМ-продукції. Ці правила спрямовані на забезпечення безпеки та ефективності ГМО, а також на захист здоров’я людей та навколишнього середовища, інформують у Комітеті з питань аграрної та земельної політики.
Закон України «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції» № 3339-IX запроваджує комплексне врегулювання правових та організаційних засад генетично-інженерної діяльності шляхом здійснення держнагляду (контролю) за використанням генетично модифікованих організмів та обігом ГМ-продукції.
Законом передбачається:
1) обов’язкове маркування ГМО та ГМ-продукції, що дозволяє споживачам приймати обґрунтовані рішення про те, чи купувати їх чи ні;
2) моніторинг ГМО та ГМ-продукції, що допомагає виявити будь-які потенційні ризики для здоров’я людей або навколишнього середовища;
3) перевезення ГМО та ГМ-продукції в безпечних умовах, що запобігає їхньому потраплянню в навколишнє середовище;
4) зберігання ГМО та ГМ-продукції в безпечних умовах, що запобігає їхньому псування або забрудненню;
5) утилізація ГМО та ГМ-продукції безпечним способом, що запобігає їхньому потраплянню в навколишнє середовище.
Закон також встановлює санкції за порушення правил та процедур, пов’язаних з ГМО.
Кабінет Міністрів України схвалив Національну стратегію подолання гендерного розриву в оплаті праці на період до 2030 року та затвердив операційний план заходів з її реалізації на 2023-2025 роки. Відповідне рішення було ухвалено на засіданні Уряду 15 вересня 2023 року.
План реалізації Національної стратегії подолання гендерного розриву в оплаті праці в Україні на період до 2030 року, зокрема, передбачає:
1) подолання стереотипів і дискримінації за ознакою статі;
2) удосконалення законодавства про рівну оплату праці;
3) створення умов для зручного поєднання сімейних та професійних обов'язків.
Національний банк України постановою від 5 вересня 2023 року № 107 вніс зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці.
Зміни пов'язані із запровадженням автоматичного обміну інформацією про рахунки (CRS).
Нагадаємо, що минулоріч Україна приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки.
Однак саме по собі таке приєднання ДПС до Багатосторонньої угоди CRS було не достатньою умовою для запровадження автоматичного обміну інформацією.
Тож незабаром набрали чинності зміни до ПКУ щодо Звітування про банківські рахунки за Загальним стандартом звітності CRS.
У зв’язку з цим внесено зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці.
Змінами пп. 2 п. 18 глави 3 Правил викладено в такій редакції: «центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, – про відкриття та закриття рахунків платників податків відповідно до статті 69 ПКУ, щодо виявлених фактів володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі відповідно до статті 392 ПКУ, а також у випадках, передбачених статтею 393 ПКУ».
Це означає. що вимоги п. 7 – 14 гл. 3 Правил не поширюються, зокрема, на випадки надання банками інформації до ДПС у випадках, які передбачені ст. 393 ПКУ.
Зауважимо, що ст. 393 ПКУ містить положення щодо міжнародного автоматичного обміну інформацією та подання звітності про підзвітні рахунки.
Зазначені зміни набрали чинності 6 вересня 2023 року.
