Кабінет Міністрів України постановою від 06.08.2014 р № 310 затвердив Положення про Державну фінансову інспекцію України.
Документом визначено, що Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабміном через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Основними завданнями Держфінінспекції є:
1) реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю;
2) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначеній сфері.
Основною функцією Держфінінспекції визначений фінансовий контроль за:
- використанням і збереженням державних фінансових ресурсів;
- дотриманням законодавства про державні закупівлі;
- діяльністю суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які не віднесені до підконтрольних установ, за рішенням суду;
- виконанням функцій з управління об'єктами державної власності та інше.
Державна фіскальна служба України роз'яснила питання про відповідальність за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) військового збору податковим агентом.
За вказане порушення передбачена фінансова відповідальність згідно з п. 127.1 Податкового кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 25% суми збору, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. При повторному порушенні протягом 1095 днів штраф становитиме 50%, в третій раз − 75% суми збору, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
На зазначену суму нараховується пеня з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, чинної на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків-фізосіб.
Крім того, на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також підприємців накладається адмінштраф у розмірі від 34 до 51 грн.
Державна фіскальна служба України у листі від 21.07.14 р. № 25/6/99-99-22-06-03-15/415 повідомила, що готівкове обмеження у 150 тис. застосовують до поворотної фіндопомоги.
Як відомо, підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою з фізособою в межах 150 тис. грн протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами.
На думку фіскалів, обмеження застосовують не тільки до розрахунків за товари, роботи, послуги. Вони зазначили, що під дію обмеження підпадають:
— розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі;
— розрахунки за договорами;
— надання чи повернення позики, в т.ч. виплата та повернення поворотної фіндопомоги.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» від 14.07.14 р. № 754 внесло зміни до П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів».
Нагадаємо, що з 04.04.14 р. Нацбанк розраховує новий курс валюти в поточному робочому дні.
У зв’язку із цим:
П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» приводять у відповідність до нинішніх реалій оприлюднення Нацбанком курсу валют. Так, інвалютні операції будуть відображатися в нацвалюті за курсом на початок дня дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат).
Підприємство також може операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті відображати у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування ним валютного курсу на дату здійснення операції.
Водночас перерахунок залишків за монетарними статтями в інвалюті на дату балансу для визначення курсових різниць треба буде здійснювати за курсом, встановленим на кінець цієї дати.
Також змінами до зазначеного стандарту мінфінівці дозволяють перераховувати курсові різниці на дату здійснення госпоперації не тільки в її межах, а й за всією монетарною статтею (залежно від обраної облікової політики).
Нагадаємо, що згідно зі ст. 153.1.3 ПКУ в податковому обліку визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в інвалюті, заборгованості та інвалюти здійснюється відповідно до зазначеного стандарту.
Крім того, мінфінівці вносять також низку змін до додатків 1 та 2 до П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» та до Прикладу 5 додатка 2 до П(С)БО 31 «Фінансові витрати».
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у листі від 04.08.2014 р № 3302-05/26720-03 роз'яснило, як учаснику торгів підтвердити своє небанкротство.
Замовник має право в документації конкурсних торгів встановити вимогу про надання учасниками процедури закупівлі в складі пропозиції конкурсних торгів як довідку про незнаходження юрособи в процесі провадження у справі про банкрутство, так і виписку з Єдиного держреєстру юросіб та фізосіб-підприємців (далі − виписка). Виписка може містити дані про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство.
Причому, на думку Мін'юсту, викладену в листі від 21.07.2014 р № 13.2-26/579, довідка і виписка (в разі проставляння відповідної відмітки) містять ідентичну інформацію про наявність/відсутність розпочатої щодо суб'єкта підприємницької діяльності процедури банкрутства.
Якщо замовником в документації конкурсних торгів встановлено вимогу про надання довідки і виписки, а пропозиція конкурсних торгів містить тільки виписку про відсутність провадження у справі про банкрутство, пропозиція такого учасника допускається до розгляду і оцінки, але лише за відсутності інших підстав для відхилення, передбачених ст. 29 Закону про держзакупівлі.
Таким чином, замовник приймає рішення про відмову учаснику та зобов'язаний відхилити пропозицію конкурсних торгів такого учасника у разі виявлення факту, що учасник або учасник попередньої кваліфікації визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та відносно нього відкрита ліквідаційна процедура.
Національний банк України постановою від 06.08.2014 р № 466 призупинив операції в населених пунктах, що не контролюються українською владою.
Небанківські установи та Укрпошта повинні призупинити операції з приймання/виплати переказів з/на непідконтрольних територіях.
Зазначені установи після переходу населеного пункту під контроль української влади мають вжити невідкладних заходів для поновлення призупинених фінансових операцій.
Банки до повного відновлення діяльності вправі надавати клієнтам послуги за допомогою засобів мобільного обслуговування.
Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України у листі від 21.07.2014 р № 5640/0/5.2-09/6/14 роз'яснила, як розслідувати нещасний випадок, якщо працівник отримав травму під час роботи в зоні АТО.
Держгірпромнагляд вважає, що комісії з розслідування нещасних випадків можуть складати акти за формою H-5 і H-1 на працівників, постраждалих в зоні АТО, в разі підтвердження виконання ними трудових (посадових) обов'язків в інтересах своїх підприємств і невиконання при цьому робіт військового характеру без висновків компетентних органів.
Під час складання цих актів комісіям пропонується вказувати вид події − код «23», а причини нещасних випадків − код «33».
Вид події вказується або як «Травмування (вбивство) внаслідок ведення бойових дій інших сторін», або «Травмування (вбивство) внаслідок тимчасового перебування в зоні бойових дій, не виконуючи робіт військового характеру».
Причини нещасних випадків необхідно вказувати з таким формулюванням: «Ведення бойових дій» або «Тимчасове перебування в зоні бойових дій, не виконуючи роботи військового характеру».
