Кабінет Міністрів України ухвалив ініційовані і розроблені Мінекономрозвитку рішення щодо можливості продовження строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у разі встановлення Національним банком України (НБУ) граничних строків за такими операціями, а також затвердив окремі групи товарів і галузей економіки, які подаватимуться до НБУ для встановлення винятків та особливостей для них. Про це повідомляється на офіційному сайті Мінекономрозвитку.
Як відомо 21 червня 2018 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про валюту і валютні операції» з метою лібералізувати валютне регулювання в Україні.
Цей закон, зокрема, визначає, що НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Крім того, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, можуть бути подовжені Мінекономрозвитку, шляхом видачі відповідного висновку.
Рішенням Мінекономрозвитку, зокрема, передбачається:
- затвердження порядку видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, встановлених НБУ, яким, зокрема, встановити підстави для одержання висновку, перелік документів, що подаються суб’єктами господарювання для його отримання, строки розгляду, виключні підстави для відмови у його видачі;
- подання суб’єктами господарювання документів для отримання висновку у паперовій та в електронній формі (через Єдиний державний портал адміністративних послуг);
- оприлюднення інформації щодо виданих висновків на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку.
Ухвалення цього рішення забезпечить підвищення відкритості, прозорості, регламентованості та передбачуваності дій органів виконавчої влади при видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Уряд також ухвалив підготовлене Мінекономрозвитку розпорядження, яким затверджено перелік товарів та галузей економіки, для яких НБУ має право застосовувати винятки або особливості розрахунків за експортно-імпортними операціями, а саме:
- для товарів, які використовуються суб’єктами космічної діяльності та літакобудування для виготовлення та розроблення різноманітних систем космічних апаратів, комплексів тощо, а також є в розробці, виробництві, переобладнанні, ремонті, модифікації, технічному обслуговуванні авіаційної техніки;
- для товарів, які експортуються та імпортуються за угодами про розподіл продукції;
- для товарів, імпорт яких здійснюється в рамках виконання державних контрактів з оборонного замовлення;
- для послуг (крім транспортних і страхових), робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, що експортуються;
- для медичних послуг, що імпортуються для забезпечення лікування (у тому числі обстеження та діагностики) за кордоном громадян України з захворюваннями, згідно із затвердженим МОЗ переліком орфанних захворювань, що призводять до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідизації та для яких існують визнані методи лікування.
- для товарів і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод щодо закупівлі, що укладаються МОЗ із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі, або угод на закупівлю лікарських засобів, медичних виробів, допоміжних засобів та інших товарів медичного призначення і послуг, що укладаються централізованою закупівельною організацією-державним підприємством, засновником якого є МОЗ.
Державна фіскальна служба України на своєму офіційному сайті повідомила, що в Електронному кабінеті платникам надано он-лайн доступ до інформації щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості, визначених відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 21.02.2018 р. № 117.
Інформація про відповідність платника критеріям ризиковості (у разі її наявності) відображається в особистому кабінеті із зазначенням пункту таких критеріїв, а також дати внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків.
Крім того, в Електронному кабінеті платники мають доступ до показників: D (навантаження за останні 12 календарних місяців), Р (сума ПДВ, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування кількісних і вартісних показників, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних у звітному періоді) щодо періодів, та позитивної податкової історії платника податку за визначеними критеріями.
Державна фіскальна служба України в категорії 101.17 «ЗІР» відповіла на запитання, які дії платника, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування?
Ураховуючи всі складові реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), з метою з’ясування обставин, за якими протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, представники фіскального відомства запропонували:
1. Через Електронний кабінет, шляхом перегляду в режимі реального часу переглянути дані ЄРПН щодо складених платником чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування;
2. Звернутись до Центру обслуговування платників податків за своїм місцезнаходженням чи до гарячої лінії за телефоном 0-800-501-007 (напрямок 0) з детальним описом ситуації;
3. Якщо після надсилання податкової накладної чи розрахунку коригування через 2 години не надійшла квитанція, в Електронному кабінеті відсутні дані про реєстрацію та інспектор по телефону підтвердив відсутність надходження документа, то потрібно надіслати документ повторно на реєстрацію.
Національний банк України постановою «Про затвердження Змін Положення про ведення касових операцій у національній валюті» від 12.02.2019 р. № 37 з метою зменшення регуляторного впливу на суб’єктів господарювання урегулював низку питань стосовно порядку ведення касових операцій у національній валюті.
Зокрема, деталізовано такі питання:
- уточнено норми щодо оприбуткування готівки при застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) з урахуванням вимог наказу Мінфіну «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (зі змінами – наказ від 20.09.2018 № 773) від 14.06.2016 р. № 547. Зокрема надається можливість оприбуткування готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, шляхом забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом трьох років і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (книги обліку розрахункових операцій – у разі її використання);
- з огляду на звернення та пропозиції учасників фінансового ринку внесено зміни до порядку встановлення ліміту каси небанківським фінансовим установам, які отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків та які, крім операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, здійснюють видачу переказів готівкою. Небанківським фінансовим установам пропонується встановлювати ліміт каси в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача;
- уточнено поняття відокремлених підрозділів суб’єктів господарювання та визначено, що це філії, представництва, відділення, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України, та інші структурні підрозділи (стаціонарні або пересувні), де реалізуються товари, надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.
Крім того, постановою розширено перелік випадків, на які не поширюються обмеження готівкових розрахунків між суб’єктами господарювання та фізичними особами у розмірі 50 000 гривень.
Тепер такі обмеження не поширюються на виплати, пов’язані з оплатою праці (зокрема враховуючи соціальну значимість таких питань) та на використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій.
Міністерство соціальної політики України у листі «Про назви посад «Генеральний директор» та «Директор» від 06.02.2019 Р. № 19/0/193-19 повідомило, що відмінність між «Директором» та «Генеральним директором» полягає в тому, що перший здійснює керівництво однією організаційною одиницею (підприємством, організацією, комплексом тощо), а другий зазвичай керує кількома організаційними одиницями, що складають відповідну об’єднану структуру (асоціацію, концерн, обֹ’єднання тощо).
При цьому, якщо згідно з установчими документами та організаційною структурою підприємства певними напрямами (видами) діяльності керують директори із відповідних питань («Директор з економіки», «Директор фінансовий», «Директор технічний» тощо), а не заступники директора з аналогічних питань, то «загальним» керівником також може бути «Генеральний директор».
Крім того, у разі створення (згідно зі статутом товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю) колегіального виконавчого органу – «Дирекція», яку очолює генеральний директор, у штатному розписі цього товариства можуть застосовуватися назви посад:
- «Генеральний директор дирекції товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» або «Генеральний директор товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»;
- «Заступник генерального директора дирекції товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» або «Заступник генерального директора товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Такі посади утворюються від зазначеної базової назви генерального директора.
Державна служба України з питань праці на своєму офіційному сайті повідомила, що нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.
При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу.
Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.
Забороняється залучення до роботи в нічний час:
1) вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років;
2) осіб, молодших вісімнадцяти років;
3) інших категорій працівників, передбачених законодавством.
Залучення жінок до робіт у нічний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликано особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід.
Також обмеження не поширюються на жінок, які працюють на підприємствах, де зайняті лише члени однієї сім’ї.
Робота осіб з інвалідністю у нічний час допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.
