11 – 15 грудня 2023 року. Удосконалено критерії для проведення моніторингу реєстраційних дій

Міністерство фінансів України наказом від 15.11.2023 р. № 633 «Про внесення змін до Порядку функціонування Електронного кабінету» розширило перелік податкової інформації, яку за попередньо наданою згодою платника податків у визначеному ним обсязі може бути надано контрагенту.

Так, додатком 5 до Порядку функціонування Електронного кабінету визначено відповідну форму, яка містить таку податкову інформацію за попередньо наданою згодою платника податків у визначеному ним обсязі, зокрема, інформацію щодо:

• реєстраційних та облікових даних платника податків,
• звітності з трансферного ціноутворення, податкової та фінансової звітності,
• податкового боргу,
• суми нарахованих і сплачених податкових зобов’язань,
• видів економічної діяльності,
• переліку товарів згідно з УКТ ЗЕД,
• включення до / виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, з метою мінімізації ризиків платників податків доповнено форму додатку 5 інформацією, що міститься у врахованих таблицях даних платника ПДВ.

Верховна Рада України на своєму засіданні 09.12.2023 р. ухвалила Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів» (реєстр. № 5420).

Законом вносяться зміни до статей 201 («Контрабанда культурних цінностей та зброї») та 201¹ («Контрабанда лісоматеріалів та цінних порід дерев») Кримінального кодексу України та доповнюється Кодекс новими статтями 201³ («Контрабанда товарів»), 201⁴ («Контрабанда підакцизних товарів»), якими встановлюється кримінальна відповідальність за контрабанду товарів та підакцизних товарів.

Отже, Законом запроваджуються пороги, з яких настає кримінальна відповідальність:

за статтею 201³ («Контрабанда товарів») – вчинена у значному розмірі – якщо загальна вартість предметів контрабанди перевищує 6 710 000 грн і більше, у великому розмірі – 26 840 000 грн і більше;

за статтею 201⁴ («Контрабанда підакцизних товарів») – вчинена у значному розмірі – якщо загальна вартість предметів контрабанди (крім електричної енергії) перевищує 1 006 500 грн і більше, у великому розмірі – 2 013 000 грн і більше.

Також вносяться зміни до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, якими слідчі органів безпеки позбавляються права проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, передбачених статтею 201¹ ККУ, а детективи органів Бюро економічної безпеки України наділяються повноваженнями щодо проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, передбачених статтями 201¹, 201³, 201⁴ КК України.

Водночас визначається, що досудове розслідування злочинів, передбачених статтею 201¹ ККУ, відомості щодо яких внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати слідчі органів безпеки.

Прийняття Закону сприятиме припиненню схем незаконного переміщення товарів, що матиме позитивний вплив на розвиток національної економіки, зокрема в частині збільшення податкових надходжень до Державного бюджету України.

Міністерство фінансів України оприлюднило проєкт наказу «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13» (далі – проєкт наказу).

Проєктом наказу передбачено:

• можливість зазначення у фіскальному касовому чеку спрощеної назви товару та використання для визначення групи товарів чи послуг Державного класифікатора продукції та послуг (ДК 016:2010);
• визначення ідентифікатора електронної марки акцизного податку/серійного номера електронної марки акцизного податку обов’язковим реквізитом розрахункового документа при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
• доповнення форм розрахункових документів реквізитами паспортного документа та інформацією, необхідною для контролю обсягів проданих тютюнових виробів та алкогольних напоїв (для магазинів безмитної торгівлі);
• визначення понять «платіжний термінал, з’єднаний з реєстратором розрахункових операцій/програмним реєстратором розрахункових операцій» та платіжний термінал, поєднаний з реєстратором розрахункових операцій/програмним реєстратором розрахункових операцій»;
• низку технічних правок з метою термінологічної узгодженості наказу Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» з нормами іншого законодавства, зокрема законодавства у сфері платіжних послуг.

Міністерство юстиції України удосконалило критерії для проведення моніторингу реєстраційних дій.

Унесено системні зміни до:

• Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень,
• Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань,
• постанови КМУ від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», що покликані удосконалити діяльність субʼєктів державної реєстрації і нотаріусів та створити більш зручні умови для надання ними послуг фізичним та юридичним особам.

Зокрема, доповнено Порядок здійснення Мінʼюстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, новими критеріями для проведення моніторингу реєстраційних дій у реєстрах стосовно фізичних та юридичних осіб, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України «Про санкції».

Також удосконалено процедуру проведення та оформлення результатів камеральної перевірки, унормовано питання проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації та визначення його результатів для осіб, які мають намір здійснювати відповідну діяльність, у безпечних умовах.

Передбачено набрання чинності з 01.01.2024 р. змінами до постанови КМУ від 28.02.2022 р. № 164 та постанови КМУ від 06.03.2022 р. № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану», повʼязаних із припиненням дії раніше встановлених обмежень і заборон та процедури їх застосування.

Верховна Рада України прийняла в цілому законопроєкт № 10023, яким вносяться зміни до розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про Національний банк України».

Документ передбачає, що на період дії воєнного стану НБУ надається право передавати до сфери управління Міністерства оборони України майно, яке Нацбанк набув у власність у рахунок погашення боргу за наданими банкам кредитами для підтримки ліквідності.

Передача такого майна буде здійснюватися Нацбанком безоплатно з відображенням у бухгалтерському обліку вартості такого майна у складі витрат, які не відносяться до витрат кошторису адміністративних витрат Національного банку України.

З огляду на це пропонується надати Нацбанку право для забезпечення потреб держави у відсічі збройної агресії проти України безоплатно передавати у встановленому законодавством порядку до сфери управління Міноборони майно, набуте Нацбанком у власність у рахунок погашення боргу за наданими банкам кредитами для підтримки ліквідності.

Якщо Закон підпише Президент, він набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Національний банк України оновив свою організаційну структуру та створив Управління захисту критичної інфраструктури.

Відповідно до Закону України «Про критичну інфраструктуру» (далі – Закон) Нацбанк має забезпечувати виконання завдань та функцій суб’єкта національної системи захисту критичної інфраструктури, секторального органу у сфері захисту критичної інфраструктури та оператора критичної інфраструктури.

Раніше частину функцій із захисту критичної інфраструктури виконував Департамент безпеки Національного банку. Водночас з огляду на розширення функцій із захисту критичної інфраструктури у фінансовому секторі та з метою підвищення ефективності виконання відповідних завдань за цим напрямом Національний банк створив у своїй структурі окреме управління.

Управління захисту критичної інфраструктури НБУ забезпечуватиме формування та реалізацію Національним банком державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури та виконуватиме функції, покладені на Національний банк Законом.

Управління захисту критичної інфраструктури входить до вертикалі підпорядкування «Платіжні системи та грошовий обіг».