Верховна Рада України ухвалила зміни до законодавства, якими вводиться біометричний паспорт громадянина України (проект Закону № 3224 від 05.10.2015 р.). Цей нормативний акт є частиною пакету законів, які Україна зобов’язалася ухвалити для скасування візового режиму з Європейським Союзом.
Згідно з законопроектом оформлення паспортів буде здійснюватися з 14 років. Крім того, скасовується штамп про шлюб. Паспорт міститиме текст українською та англійською мовами. У законі прописаний порядок оформлення документів для постійного проживання громадян України за кордоном. Також передбачається, що кожен громадянин України може мати не більше двох закордонних паспортів.
Для оформлення закордонного паспорта, дипломатичного, службового і низки інших документів будуть використовуватися оцифровані відбитки пальців рук. Сьогодні відбитки пальців у таких випадках беруть тільки за згодою власника. Разом з тим, для оформлення паспорта громадянина України вносити оцифровані відбитки пальців рук будуть також тільки за згодою власника.
Згідно із законопроектом кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов’язаний отримати паспорт. Він буде оформлятися на чотири роки особам, які не досягли 18 років, а всім іншим – на 10 років.
У законопроекті уточнено визначення «безконтактний електронний носій». Законом встановлена вартість адміністративної послуги з оформлення документів, що засвідчують особу. Крім того, у безконтактний електронний носій, який міститься в паспорті громадянина України, який досяг 18-річного віку, будуть вносити засоби електронного цифрового підпису.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо віднесення до складу витрат сум коштів, понесених на придбання права вимоги, за якою сплив строк позовної давності» від 29.06.2016 р. № 14136/6/99-99-15-02-02-15 розглянула зазначене питання і повідомила таке.
До 01.01.2015 р. порядок формування доходів і витрат під час здійснення операцій із продажу чи придбання права вимоги зобов’язань третьої особи було врегульовано п. 153.5 Податкового кодексу України (далі − ПКУ), згідно з яким платник податку з метою оподаткування мав вести окремий облік фінрезультатів від проведення операцій із продажу (передання) або придбання права вимоги зобов’язань.
Із 01.01.2015 р. об’єктом обкладення податком на прибуток підприємств є прибуток, який визначається шляхом коригування фінрезультату до оподаткування, визначеного згідно з П(С)БО чи МСФЗ, на різниці, передбачені р. III ПКУ.
На сьогодні р. ІІІ ПКУ не передбачено коригування фінрезультату до оподаткування за операціями з відступлення права вимоги. Отже, такі операції відображаються під час формування фінрезультату до оподаткування за правилами бухобліку.
Водночас контролери зазначають: якщо заходи щодо стягнення заборгованості, яка виникла у зв’язку із затримкою в оплаті товарів, виконаних робіт, наданих послуг, розпочато згідно з п. 159.1 ПКУ в редакції, що діяла до 01.01.2015 р., то порядок відображення в податковому обліку такої заборгованості встановлено п. 17 підрозділу 4 р. XX ПКУ. Проте положення цього пункту не поширюється на врегулювання сумнівної заборгованості, права вимоги якої отримано за договором відступлення.
Державна служба статистики України наказом «Про затвердження форми державного статистичного спостереження № 51-авто (місячна) «Звіт про перевезення вантажів та пасажирів автомобільним транспортом» від 10.06.2016 р. № 89 затвердила оновлену форму державного статистичного спостереження зі статистики транспорту № 51-авто (місячна) «Звіт про перевезення вантажів та пасажирів автомобільним транспортом» (далі − форма № 51-авто (місячна)).
Зазначена форма поширюється на юридичних осіб і відокремлені підрозділи юридичних осіб, основним або одним із видів економічної діяльності яких є вантажні й (або) пасажирські автоперевезення.
Уперше відзвітувати за оновленою формою № 51-авто (місячна) потрібно буде за січень 2017 року.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України в листі «Щодо можливості повернення товару належної якості у випадку укладання договору на відстані» від 08.06.2016 р. № 3631-04/17265-07 повідомило, що повернути чи обміняти непродовольчий товар належної якості на інший, аналогічний, можливо за таких умов:
- з моменту придбання минуло не більш ніж 14 днів;
- товар не використовувався;
- збережені товарний вигляд товару, його споживчі властивості, пломби, ярлики тощо;
- зберігся розрахунковий документ, який споживач отримав разом із товаром;
- товар не входить до переліку товарів, що не підлягають обміну (поверненню).
Зазначене право споживачів на обмін (повернення) непродовольчих товарів належної якості поширюється також у разі укладення договору на відстані, поза торговельними чи офісними приміщеннями.
Міністерство аграрної політики та продовольства України наказом «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо складання розпорядчого документа про облікову політику державного підприємства та акціонерного товариства» від 22.06.2016 р. № 217 затвердило зазначений документ. Його рекомендується використовувати керівникам державних підприємств.
Згідно з Методичними рекомендаціями державні підприємства самостійно, керуючись національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку й іншими нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку, визначають за погодженням Мінагрополітики відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, а також зміни до неї (у форматі нового проекту) у формі наказу керівника підприємства (рекомендована форма наказу додається).
Наказ укладає головний бухгалтер і подає його на затвердження керівникові підприємства. Проект документа про облікову політику державного підприємства, підписаний керівником підприємства, подається на погодження й затвердження до Мінагрополітики у двох примірниках (із пронумерованими сторінками, окрім титульної).
Міністерство соціальної політики України в листі «Про обчислення допомоги по вагітності та пологах, особі яка працює на умовах неповного робочого часу» від 23.06.2016 р. № 215/18/99-16 звертає увагу на те, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі − Закон № 1105) та Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (далі − Порядок № 1266) не містять уточнень щодо суми допомоги в розрахунку на місяць залежно від режиму роботи застрахованої особи.
Особі, котра працює на умовах неповного робочого часу, допомога по вагітності й пологах обчислюється на основі нарахованої зарплати, із якої сплачено єдиний соціальний внесок (далі − ЄСВ), але така допомога в розрахунку на місяць має бути не меншою за розмір мінімальної зарплати, установлений у місяці настання страхового випадку.
Якщо нарахована сума допомоги в розрахунку на місяць є меншою за розмір мінімальної зарплати, то необхідно здійснити в цьому місяці доплату до зазначеної суми та, відповідно, збільшити загальну суму допомоги по вагітності й пологах.
Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі — Фонд) рішенням від 26.05.2016 р. № 826 затвердила Порядок виявлення правочинів (у т.ч. договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення.
Порядок розроблено з метою виявлення нікчемних договорів уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію/ліквідацію в неплатоспроможному банку (далі — уповноважена особа Фонду), якій делеговані відповідні повноваження Фонду.
Правочини (у т.ч. договори) неплатоспроможного банку можуть визнаватися нікчемними згідно із ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. № 4452-VI.
Обов’язково підлягають перевірці правочини (договори), учинені (укладені) після прийняття постанови Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних та/або запровадження обмежень, які відповідають одному з таких критеріїв:
- учинені (укладені) у порушення обмежень, установлених Національним банком України;
- учинені (укладені) шляхом перерахування коштів із рахунків юридичних осіб на рахунки фізичних осіб;
- учинені (укладені) на користь третьої особи;
- призначенням платежу, за яким було здійснено надання фінансової допомоги, повернення фінансової допомоги, надання позики, повернення позики, дарування, виконання угоди про поділ майна. Про всі випадки виявлення операцій із таким призначенням платежу вповноважена особа Фонду повідомляє контролюючі органи не пізніше 10-ти робочих днів із дня виявлення таких операцій;
- учинені (укладені) без фактичного внесення/отримання готівкових грошових коштів через касу банку;
- учинені (укладені) без очевидної законної мети чи за відсутності очевидного економічного сенсу.
