Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 06.06.18 р. № 445, яка передбачає, що постраждалі учасники Революції Гідності отримуватимуть пенсійні виплати в розмірі, встановленому для учасників бойових дій.
Якщо щомісячний розмір пенсійних виплат у постраждалих учасників Революції Гідності не досягне 165% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, їм виплачуватимуть щомісячну державну адресну допомогу до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.
Документ прийнято з метою забезпечення реалізації змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо окремих питань складання податкової накладної» від 01.06.18 р. № 2403/6/99-99-15-03-02-15/ІПК пояснила: наявність чи відсутність у податковій накладній нулів перед індивідуальним податковим номером (далі – ІПН) не впливає на її реєстрацію в ЄРПН. Система пропускає на реєстрацію лише ті податкові накладні, у яких ІПН платника внесено до реєстру платників ПДВ.
Для платників ПДВ сигналом про успішну реєстрацію документа буде відповідна квитанція.
Якщо постачальник отримав квитанцію про неприйняття для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, йому слід скласти та зареєструвати в ЄРПН нову податкову накладну.
Нагадаємо, що для покупця зареєстрована податкова накладна є підставою відображення податкового кредиту.
Міністерство фінансів України наказом «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547» продовжило вносити зміни в сферу РРО. Наразі розроблено низку нововведень, які стосуються, зокрема, процедури реєстрації та опломбування РРО.
Зміни до Порядку реєстрації РРО такі. Відтепер для реєстрації РРО суб'єктам господарювання потрібно надати контролерам лише заяву за формою № 1-РРО. Тобто подавати копії документів, які перелічені в п. 4 гл. 2 р. ІІ Порядку реєстрації РРО, більше не потрібно.
Також побільшало випадків, коли контролери можуть відмовити в реєстрації РРО. Зокрема:
- якщо суб'єкт господарювання не повідомив фіскалів щодо існування господарської одиниці, як того вимагає п. 63.3 ПКУ;
- якщо податківці не отримали від Центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО) повідомлення про укладання з ними договору, або якщо в такому повідомленні зазначено, що договір розірвано або припинено;
- якщо наявні відомості, що РРО обліковується як викрадений.
Взаємодія фіскалів та ЦСОшників відтепер буде проходити тільки через засоби електронного зв'язку.
Зміни до Порядку опломбування РРО також є. Так, ЦСО змушений буде відправляти контролерам повідомлення про укладені з ними договори про сервісне обслуговування. А також повідомляти про розірвання, припинення або внесення змін до договору.
ЦСОшники муситимуть передавати контролерам електронною поштою довідку про опломбування РРО та акт введення РРО в експлуатацію. А також примірник довідки в разі перереєстрації та наступного переопломбування РРО. Наразі всі ці документи суб'єкти господарювання доставляють податківцям самостійно.
Міністерство аграрної політики та продовольства України у листі «Про використання коштів для часткової компенсації вартості сільгосптехніки» від 16.05.18 р. № 37-16-15/13794 пояснило умови, за яких аграрне підприємство може претендувати на часткову компенсацію вартості сільгосптехніки вітчизняного виробництва. Однією з важливих умов є те, що розрахунки за техніку мають бути проведені через державний банк чи банк, у статутному капіталі яких 75 і більше відсотків акцій належить державі. До таких належать «Ощадбанк», «Укрексімбанк», «Укргазбанк», «ПриватБанк».
Часткову компенсацію надають сільськогосподарським товаровиробникам, які придбали з 1 січня 2018 року в заводів-виробників або їх дилерів техніку та обладнання. Держава відшкодовує аграріям 25 відсотків від вартості техніки (без ПДВ), а фермерські господарства можуть додатково отримати часткову компенсацію в розмірі 15 відсотків від її вартості.
Фонд державного майна України наказом «Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку» від 17.05.18 р. № 658 затвердив новий Порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку в зв'язку з внесенням змін до ст. 172 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) щодо забезпечення визначення оціночної вартості майна для цілей обчислення доходу платника податку — фізичної особи від продажу (обміну) майна (крім випадків успадкування та дарування майна).
Згідно з новою редакцією статті 172 ПКУ дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону (суб’єкт оціночної діяльності), та зареєстрованої в Єдиній базі даних звітів про оцінку (далі – Єдина база). Хоча зміни набрали чинності ще 01.01.18 р., новий Порядок ведення бази даних звітів про оцінку з'явився лише зараз.
Отже, відтепер Єдина база міститиме базу даних та модуль електронного визначення оціночної вартості, подібного до об’єкта оцінки майна. Під час реєстрації звіту про оцінку Єдина база здійснюватиме моніторинг інформації зі звіту про оцінку, внесеної суб’єктом оціночної діяльності, на предмет відсутності порушень при його складанні, зокрема його повноти та відповідності визначеної оцінювачем оціночної вартості об’єкта оцінки, перевірку якого забезпечує модуль електронного визначення оціночної вартості подібного до об’єкта оцінки майна.
Результат електронного визначення оціночної вартості, проведеного модулем Єдиної бази, застосовується в межах +/- 25% від величини індикатора.
У разі повноти, правильності та відповідності інформації зі звіту про оцінку, внесеної суб'єктом оціночної діяльності, у тому числі відповідності оціночної вартості майна, майнових прав установленим межам від величини індикатора, Єдина база реєструє звіт про оцінку з присвоєнням йому унікального номера та з одночасним формуванням довідки про внесення інформації зі звіту про оцінку до єдиної бази даних звітів про оцінку.
Довідка про внесення інформації зі звіту про оцінку до Єдиної бази долучається до звіту про оцінку.
Національний банк України постановою «Про затвердження Змін до Правил здійснення за межі України та в Україні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні» від 07.06.18 р. № 62 вніс зміни до Правил здійснення за межі України та в Україні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні.
Відтепер банкам та їх клієнтам (фізичним особам – резидентам) надається можливість застосовувати сучасні комунікаційні технології Paperless під час переказів іноземної валюти. Зокрема, клієнти банків зможуть подавати електронні копії підтвердних документів для здійснення переказів інвалюти за межі України з поточних рахунків у інвалюті. Банки матимуть можливість створювати електронні копії підтвердних документів, поданих фізособами для здійснення переказу в паперовій формі, для їх подальшого зберігання.
Також фізичні особи зможуть за допомогою міжнародної платіжної системи ініціювати у гривні переказ в іноземній валюті за межі України. А за рішенням відправника переказу, що ініційований із-за кордону в інвалюті, отримати такий переказ в Україні в гривні (тобто, у валюті, відмінній від валюти його ініціювання).
Зазначені зміни запрацювали з 12.06.18 р.
Національний банк України постановою «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 07.06.18 р. № 63 вніс зміни до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України.
Оновленим документом Нацбанк спрощує оформлення банками та іншими фінансовими установами операцій з обміну валют.
Досі банки повинні були оформлювати два паперові примірники квитанції про здійснення такої операції – один для клієнта, один для зберігання в банку. У подальшому банки зможуть оформлювати квитанції про валютно-обмінну операцію не лише в паперовій формі, а і в електронному вигляді. Тож банки отримають можливість зберігати відповідні документи в електронній формі. Також за згодою клієнта банк матиме можливість не оформлювати клієнту паперовий документ.
Інші фінустанови, що здійснюють обмін валют, наразі зобов’язані оформлювати два паперові примірники квитанції та два паперових розрахункових документа, що друкуються РРО. У подальшому вони оформлюватимуть для клієнтів валютно-обмінні операції тільки одним документом – документом, який друкується РРО. Відповідно, вони не будуть видавати клієнтам квитанцію про здійснення валютно-обмінної операції.
При цьому і банки, і фінансові установи не будуть вимагати підпис клієнта на квитанції або документі РРО, якщо сума валютно-обмінної операції буде менша ніж 150 тис. грн.
Національний банк також надає можливість банкам та фінансовим установам проводити валютно-обмінні операції через платіжні пристрої. Після доопрацювання цими установами програмного забезпечення платіжного пристрою фізичні особи зможуть не тільки продавати, а й купувати готівку іноземної валюти з використанням цих пристроїв.
Крім того, банки та фінансові установи отримають можливість оформлювати звітну документацію з валютно-обмінних операцій у вигляді електронного документа.
Для впровадження нових вимог, що стосуються застосування РРО під час проведення обміну валют через платіжні пристрої та оформлення відповідних розрахункових документів РРО, квитанцій та чеків банкомата, фінансовим установам надано 6-місячний перехідний період. Протягом другого півріччя поточного року вони будуть оформлювати валютно-обмінні операції згідно з порядком, що діяв досі. Проводити валютно-обмінні операції за новими правилами вони почнуть з 01.01.19 р.
