Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг» від 23 травня 2017 року № 2053-VIII, яким внесено зміни до Закону України про освіту. Зокрема, його доповнено ст. 231, яка забезпечує реалізацію права на освіту осіб з особливими освітніми потребами. Поняття «особа з особливими освітніми потребами» також з'явилось у Законі вперше — це «особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення права на освіту, сприяння розвитку особистості, поліпшення стану здоров'я та якості життя, підвищення рівня участі у житті громади».
Згідно з новою редакцією ст. 7 Закону про освіту особам з особливими освітніми потребами забезпечують право на навчання за допомогою найбільш доступних для таких осіб мови, методів і способів спілкування, зокрема навчання мовою жестів та шрифтом Брайля. Для дітей з особливими потребами розроблятимуть індивідуальну програму розвитку. Також нормативно-правовим актом розширено повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в галузі освіти, зокрема щодо забезпечення доступу дітей з особливими потребами до навчальних закладів, підвезення їх до місця навчання та додому.
Професійну підготовку або перепідготовку осіб з особливими освітніми потребами в професійно-технічних навчальних закладах здійснюватимуть за рахунок бюджетних коштів (ст. 40 Закону про освіту).
Також у Законі закріплено дві нові форми навчання — дистанційна та індивідуальна (ст. 3 Закону про освіту).
Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації оздоровлення та відпочинку дітей, збереження мережі дитячих оздоровчих закладів» від 06.06.17 р. № 2081-VIII, яким передбачено створення Державного реєстру майнових об’єктів дитячих закладів оздоровлення всіх форм власності. Майнові об’єкти, які мають включати до реєстру, — комплекси будівель, споруд, у тому числі інженерних, інших приміщень, земельних ділянок, на яких вони розміщені, що в сукупності забезпечує діяльність закладу. Мета ведення такої електронної бази — запобігання ліквідації, передачі під заставу, перепрофілюванню, використанню не за призначенням зазначених об’єктів, а також забезпечення доступності та відкритості інформації про дитячі заклади оздоровлення та відпочинку і послуги, які вони надають.
Уряду було доручено забезпечити технічну можливість для внесення відомостей до такого реєстру в строк до 1 квітня 2018 року. Порядок подання керівниками закладів інформації для включення її до Держреєстру також має визначити Кабмін.
Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку повернення незаконної державної допомоги, недопустимої для конкуренції» від 04.07.17 р. № 468 визначив порядок виконання рішень Антимонопольного комітету України (далі − АМКУ) про повернення незаконної державної допомоги.
Строк для перерахування та/або вчинення інших дій, що забезпечують повернення незаконної держдопомоги її отримувачами, не може перевищувати шести місяців із дати офіційного оприлюднення рішення АМКУ.
Незаконно отриману державну допомогу доведеться повернути, навіть якщо це спричинить неплатоспроможність та/або банкрутство отримувачів.
Слід нагадати, що незаконну держдопомогу повертають, щоб усунути спотворення конкуренції, яке було спричинено конкурентною перевагою, отриманою внаслідок незаконно наданої держдопомоги, та відновити стан таких госпсуб’єктів на ринку, на якому вони були до отримання незаконної держдопомоги.
Постанова Уряду набере чинності 08 серпня 2017 року.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 04.07.17 р. № 485 та оприлюднив Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Платник податку на додану вартість (далі – ПДВ), чия податкова накладна потрапила під процедуру блокування й комісія ДФСУ відмовила в її реєстрації, може оскаржити таке рішення протягом 10 календарних днів після його отримання.
Скаргу складають винятково в письмовій формі та подають особисто або через уповноваженого представника безпосередньо до ДФСУ. Таку скаргу можна надіслати поштовим відправленням.
Скарга повинна містити:
- найменування або прізвище, ім’я, по батькові платника податку, який подає скаргу, його податкову адресу;
- податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб — підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);
- реквізити оскаржуваного рішення комісії ДФСУ;
- інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням комісії ДФСУ;
- відомості про оскарження рішення комісії ДФСУ до суду;
- вимоги платника податку, який подає скаргу;
- адресу, на яку необхідно надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги.
До скарги можна додати пояснення та копії документів, завірені у встановленому порядку, які підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосовано процедуру зупинення реєстрації.
На розгляд скарги податківці мають 10 календарних днів.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму виконавчого збору та виконавчих витрат» від 30.06.17 р. № 929/6/99-99-15-02-02-15/ІПК роз’яснила, що сплату виконавчого збору та витрати виконавчого провадження, сплачені органам державної виконавчої влади, під час формування фінансового результату відображають за правилами бухобліку. Тобто різниць щодо такого збору Податковий кодекс України (далі — ПКУ) не передбачає.
Слід нагадати, що з 01.01.17 р. у ПКУ з’явилася нова «штрафна» різниця, яку закріпили в пп. 140.5.11 ПКУ. Вона передбачає, що фінрезультат потрібно збільшити на суму визнаних штрафних санкцій, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь неплатників податку на прибуток (окрім фізосіб) та так званих «нульовиків».
Державна фіскальна служба України в листі «Про набрання чинності наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 р. № 468» від 10.07.17 р. № 17973/7/99-99-15-02-01-17 наголосила, що наказ Мінфіну від 28.04.17 р. № 468 (далі — Наказ № 468), яким внесено зміни до форми Звіту про контрольовані операції, набув чинності 16 червня 2017 року.
Тож представники фіскального відомства зазначили, що звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом звітного 2016 року, заповнювати й подавати потрібно вже за оновленою формою та в порядку, які затверджені наказом № 468. При цьому звіти за 2016 рік, подані до набрання чинності наказом № 468, податківці вважатимуть дійсними.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з рентної плати» від 31.05.17 р. № 545 внесло зміни до форми Податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Мінфіну України від 17.08.15 р. № 719. Зокрема, викладено в новій редакції додаток 1 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин».
Інші зміни до декларації мають косметичний характер і призначені привести у відповідність форму декларації з рентної плати до норм Податкового кодексу України.
Поки документ, яким передбачено зміни, не опубліковано. Втім, коли це відбудеться, відповідно до п. 46.6 ПКУ, оновлену форму декларації слід буде подавати з періоду, що настає за періодом набрання чинності.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Порядку ведення та форми Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу» від 30.05.17 р. № 540 визначило процедуру внесення інформації до Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, систему обліку інформації про заяви та інші документи, пов'язані з наданням розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу.
Інформацію про заяви, отримані протягом операційного дня, що підтверджується відміткою контролюючого органу, вносять до реєстру протягом операційного дня їх отримання в хронологічному порядку їх надходження.
Якщо заява надійшла до контролюючого органу після завершення операційного дня, інформацію про неї вносять до реєстру протягом наступного операційного дня.
Реєстр буде розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України.
Він буде відкритим. Інформацію в ньому оновлюватимуть щодня.
Слід нагадати, що в Реєстрі зазначатимуть, зокрема, номер і дату рішення контролюючого органу за результатами розгляду заяви, дату та номер договору про розстрочення, відстрочення грошового зобов'язання чи податкового боргу, вартість майна, переданого в податкову заставу.
Національний банк України постановою «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року № 410» від 10.07.17 р. № 61 спростив дострокове погашення кредитів від нерезидентів. Постанова Правління НБУ № 410 від 13 грудня 2016 року «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» установлює заборону дострокового погашення кредитів і позик в іноземній валюті, отриманих резидентами від нерезидентів. Цим самим документом було визначено низку винятків із такої заборони. Нацбанк розширив наявні винятки на дострокове погашення кредитів, залучених у нерезидентів.
Отже, з 11 липня (саме в цей день постанова набула чинності):
- банки вправі раніше за строк погашати такі кредити;
- бізнес може достроково погашати кредити у випадку, коли акціонером такого позичальника або нерезидента-кредитора є міжнародна фінансова організація;
- резиденти-позичальники можуть здійснювати дострокове погашення кредитів за умови, що нерезидентом-кредитором є банк.
Міністерство соціальної політики України в листі «Про застосування пункту 10 Порядку № 100» від 10.05.17 р. № 1380/0/101-17/282 повідомило, що в разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) окремим працівникам у зв'язку з присвоєнням вищого розряду чи переведенням на іншу роботу (посаду), яка оплачується вище, коригування середньої заробітної плати не здійснюють.
Нагадаємо, коригування потрібне, якщо тарифна ставка зросла в розрахунковому періоді або в періоді, протягом якого зберігається середній заробіток. Мінсоцполітики наголошує, що коли йдеться про обчислення компенсації за невикористану відпустку, то коригування необхідне саме в разі, коли підвищення окладу відбулося в розрахунковому періоді (періоду, протягом якого зберігається заробіток, у цьому випадку немає).
Міністерство соціальної політики України наказом «Про преміювання та матеріальну винагороду керівників державних підприємств, що належать до сфери управління Державної служби України з питань праці» від 06.06.17 р. № 940 встановило умови та розміри преміювання керівників держпідприємств, що належать до сфери управління Державної служби України з питань праці. Квартальні премії виплачуватимуть у разі виконання й перевиконання планових показників чистого прибутку, чистого доходу (виручки) та капітальних інвестицій. Розмір визначатимуть за певною часткою окладу (залежно від досягнутих показників). Квартальна премія не може перевищувати трьох посадових окладів.
Розмір річної премії визначатимуть залежно від виконання показників фінансового плану на відповідний рік та темпів зміни показників діяльності підприємства. Граничний розмір річної премії — два посадові оклади.
Крім того, визначено умови та розміри виплати винагороди за ефективне управління держмайном. Якщо діяльність керівника визнають задовільною, річна винагорода становитиме два оклади, якщо ефективною — чотири оклади.
Державна служба України з питань праці листом «Методичні рекомендації для органів місцевого самоврядування щодо здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю» від 22.06.17 р. № 6827/1/4-ДП-17 розробила для місцевих рад рекомендації щодо організації контролю за додержанням законодавства про працю.
У листі зазначено, що для здійснення контрольних повноважень міським радам міст обласного значення чи об’єднаним територіальним громадам рекомендують забезпечити створення нового або покладення контрольних повноважень на чинний виконавчий орган. Чисельність виконавчого органу, достатню для ефективного здійснення контролю, рекомендують встановлювати в розрахунку один інспектор праці на 20 000 чисельності населення, що проживає на території відповідної міської ради міста обласного значення чи об’єднаної територіальної громади. А в об’єднаних територіальних громадах, які нараховують до 20 000 жителів, за рішенням ради такої громади контрольні повноваження можуть покладати на уповноважену посадову особу, що повинна мати вищу юридичну або економічну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче від молодшого бакалавра або бакалавра.
Також у листі виокремлено, які обов’язки та повноваження слід включати до посадових інструкції інспекторів.
