Верховна Рада України підтримала законопроєкт № 9271, яким дозволили жінкам, які працюють, за бажанням розпочинати відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами пізніше ніж за 70 (90) днів до дати пологів, а також переносити невикористані дні відпустки на період після пологів.
Цим законом надано можливість жінці за відсутності медичних протипоказань та за її бажанням розпочинати відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами пізніше, ніж за 70 (90) днів до очікуваної дати пологів та пропорційно збільшити післяпологову частину відпустки.
При цьому загальна тривалість відпустки, передбачена законодавством, не змінюватиметься.
Такий підхід сприятиме врахуванню позиції та інтересів жінок, вагітність яких протікає без ускладнень та які мають бажання продовжувати реалізувати своє право на працю та присвячувати свій час професійному розвитку до пологів, а після народження дитини мати більше часу для відновлення.
Відповідні зміни пропонується внести до:
- статті 178 КЗпП;
- статті 17 Закону «Про відпустки»;
- пункту 10 частини першої статті 30 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- статті 18 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з завершенням карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (реєстр. № 9405 від 20.06.2023).
Законопроєктом пропонується:
- виключити частину четверту статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, частину четверту статті 212 Цивільного процесуального кодексу України, частину четверту статті 197 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено, що під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи при цьому здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному ЗУ «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України;
- внести зміни до законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», «Про оренду державного та комунального майна», «Про оцінку впливу на довкілля», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;
- визнати такими, що втратили чинність:
- постанову ВРУ від 20 жовтня 2020 року № 937-IX «Про заходи протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та захисту всіх систем життєдіяльності країни від негативних наслідків пандемії та нових біологічних загроз»;
- постанову ВРУ від 17 листопада 2020 року № 1004-IX «Про своєчасне інформування громадян у разі посилення протиепідемічних заходів з метою належної підготовки до такого посилення»;
- Закон України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»;
- Закон України «Про надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Верховна Рада України в першому читанні розглянула і прийняла за основу проєкт Закону № 9266 «Про електронні аграрні розписки».
Основна мета проєкту – запровадження нового фінансового інструменту для кредитування сільськогосподарського виробництва.
В умовах війни та блокування росією українських портів, що веде до скорочення надходжень аграрних підприємств, ключовою проблемою українських аграріїв стало отримання фінансування для збереження, відновлення та розвитку виробництва. Законопроект спрямований на вирішення цієї проблеми шляхом запровадження електронних аграрних розписок, як неемісійних цінних паперів. При цьому законопроект не скасовує дію Закону України «Про аграрні розписки», тому традиційні паперові аграрні розписки продовжать використовуватись.
Переваги електронних аграрних розписок:
- електронна аграрна розписка як неемісійний цінний папір є самостійним предметом обігу на ринках капіталу, відповідно кредитор зможе легко її продати та використати отримані гроші для подальшого кредитування аграріїв за новими електронними аграрними розписками;
- законопроєкт розширює як коло суб’єктів, які можуть видавати електронні аграрні розписки, за рахунок сільськогосподарських кооперативів, так і види застав: продукція тваринництва та первинної переробки;
- спрощення та здешевлення порядку видачі, обігу та припинення електронної аграрної розписки у порівнянні з традиційними паперовими – аграрій зможе самостійно видати електрону аграрну розписку просто з особистого е-кабінету в Електронному аграрному реєстрі, не сплачуючи гроші за послуги нотаріуса;
- законопроєкт забезпечує надійність електронної аграрної розписки. Якщо боржник не виконує зобов’язання за електронною аграрною розпискою, то кредитор може отримати виконавчий лист на відповідне стягнення, звернувшись до реєстру Електронних аграрних розписок.
Ухвалення законопроєкту допоможе виробникам сільськогосподарської продукції отримати ширший доступ до кредитів, також збільшить коло кредиторів, здатних фінансувати агросектор, та зменшити витрати на отримання грошей.
Міністерство фінансів України наказом від 09.06.2023 р. № 305 затвердило зміни до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.
Документом передбачено під час надання адміністративних послуг, пов’язаних із реєстрацією фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, надати можливість застосування відображення в електронній формі інформації, що міститься, зокрема, у посвідці на постійне проживання (е-посвідка на постійне проживання), посвідці на тимчасове проживання (е-посвідка на тимчасове проживання).
Е-паспорт і е-паспорт для виїзду за кордон пред’являються особою замість та без додаткового пред’явлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон. У разі пред’явлення громадянами України е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон контролюючі органи забезпечують перевірку таких документів у порядку, визначеному законодавством.
Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, пред’являє один із таких документів:
- витяг з реєстру територіальної громади;
- паспорт, виготовлений у формі книжечки;
- тимчасове посвідчення громадянина України.
Внутрішньо переміщена особа пред’являє довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або електронну довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 року № 509.
Передбачено новий реквізит «Назва територіальної громади» у таких формах документів:
- облікова картка фізичної особи – платника податків (далі – Облікова картка);
- повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі – Повідомлення);
- заява про зміну даних, що вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта), в інформації про місце народження та про місце проживання.
Під час заповнення зазначеного реквізиту треба керуватися наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 року № 290 «Про затвердження Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад» (далі – наказ № 290).
Зазначено, що під час оформлення паспорта громадянина України вперше та проведення ідентифікації особи здійснювати інформаційну взаємодію між електронними інформаційними ресурсами Державної міграційної служби України та ДПСУ з метою перевірки реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків або інформації про відмову від його прийняття (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття зазначеного номера та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган).
Викладено у нових редакціях майже всі додатки (окрім додатків 4 та 9) до Положення.
Міністерство фінансів України наказом від 09.05.2023 р. № 239 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 вересня 2015 року № 841».
Наказ прийнято з метою приведення наказу Мінфіну від 28.09.2015 р. № 841 (у редакції наказу Мінфіну від 10.03.2016 р. № 350) у відповідність до норм Закону України від 12.01.2023 р. № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг».
Наказом затверджена удосконалена форма Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, у частині розширення можливостей використання різних видів підпису (підписання власноруч або з використанням електронного цифрового підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги»).
Зміни потрібні у зв’язку з оновленням п. 170.9 ПКУ, яке було запроваджено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» від 12.01.2023 р. № 2888-ІХ.
Законом № 2888, зокрема, оновлено пп. 170.9.4 ПКУ, яким тепер передбачено заповнення звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт. Цей документ складають та подають платники податку (у паперовій або електронній формі) за формою, встановленою Мінфіном, у разі:
а) наявності оподатковуваного доходу з метою розрахунку суми податку;
б) використання платником податку готівки понад суму добових витрат (включаючи отриману із застосуванням платіжних інструментів).
Також законодавчими змінами передбачено, якщо під час відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував платіжні інструменти, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити для розрахунків у безготівковій формі та/або для отримання готівки в межах суми добових витрат та за відсутності оподатковуваного доходу, звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, не складають і не подають.
