Верховна Рада України прийняла в цілому законопроєкт, яким вносяться зміни до Бюджетного кодексу України щодо використання коштів з рахунків на підтримку України.
Зокрема, документом пропонується:
- розподіл та витрачання таких коштів за чіткими бюджетними правилами в межах бюджетних програм спеціального фонду державного бюджету;
- щомісячне звітування про надходження та використання коштів щодо кожного з відкритих в Нацбанку рахунків та контроль за їх використанням відповідно до бюджетного законодавства;
- оприлюднення на офіційних сайтах головних розпорядників коштів сум отриманих добровільних внесків, перелік придбаних товарів і послуг.
Міністерство цифрової трансформації стане першим державним органом, на базі якого випробують аналітичну систему Government BI (GBI). Після завершення бета-тестування проєкт планується масштабувати на інші центральні органи виконавчої влади. Про це повідомив заступник Міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков.
«Великі масиви даних, динамічність подій та не завжди оперативний обмін інформацією між держорганами — усе це впливає на якість управлінських рішень. Ми вважаємо, що цей процес можна оптимізувати за рахунок аналітичних інструментів. Проєкт Government BI дасть змогу державним органам оперативно збирати масиви інформації та враховувати її під час ухвалення рішень. GBI не замінить людей, але допоможе їм обробляти дані й через призму аналітики підкаже, що робити в тій чи іншій ситуації та як певне рішення вплине на показники державного розвитку і благополуччя людей», — зазначив він.
Система використовуватиме інструменти штучного інтелекту. На останніх етапах реалізації проєкту запланована розбудова інститутів BigData, які розвиватимуть систему відкритих даних, коли вся інформація від держорганів буде інтегрована між собою.
До розроблення та втілення проєкту залучено Державну службу статистики.
Президент України підписав Закон України № 2981-ІХ «Про внесення зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії», ухвалений Верховною Радою 20 березня 2023 року.
Документ спрямований на забезпечення реалізації громадянами права на пенсійне забезпечення в умовах воєнного стану.
Громадяни, які досягли пенсійного віку, або стали особами з інвалідністю, або втратили годувальника та проживають на тимчасово окупованій території або на території, де ведуться бойові дії, зіткнулися з неможливістю призначення пенсії. Так, вони не можуть безпосередньо звернутися до органів Пенсійного фонду України або подати заяву та підтверджувальні документи через вебпортал електронних послуг ПФУ у зв’язку з відсутністю на окупованих територіях інтернету та українського мобільного зв’язку.
Ухвалений закон покликаний урегулювати цю проблему, зокрема передбачивши, що в період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування пенсія призначається незалежно від дати звернення.
Міністерство юстиції України ухвалило Закон України «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства» від 20.03.2023 р. № 2971-IX з метою реалізації реформи системи банкрутства, без проведення якої неможливим є досягнення більш суттєвих результатів у покращенні інвестиційної привабливості вітчизняного ринку та забезпеченні легкості ведення бізнесу в Україні, а також з метою забезпечення правової визначеності та ефективного застосування законодавства з питань банкрутства.
Відтепер позовні заяви щодо банкрутства зможуть розглядатися у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Також закон спрощує роботу арбітражним керуючим. Він передбачає створення автоматизованої інформаційної системи «Банкрутство та неплатоспроможність», що об'єднає необхідні реєстри та бази даних і до складу якої входитиме Електронний кабінет арбітражного керуючого.
Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав трудових мігрантів та боротьби з шахрайством у працевлаштуванні за кордоном» від 20.03.2023 р. № 2982-IX.
Закон відміняє ліцензування діяльності суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Водночас пропонується запровадити декларативний принцип ведення такої діяльності, відповідно до якого суб’єкти господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, включаються до переліку суб’єктів господарювання за поданою ними декларацією. Відповідна практика існує, зокрема, у сусідній Польщі.
На Міністерство економіки України покладається обов’язок ведення переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, який має бути відкритим для всіх. Контроль за діяльністю таких суб’єктів господарювання покладено на Державну службу України з питань праці.
Документ також передбачає впровадження адміністративної відповідальності за здійснення суб’єктом господарювання діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном без включення до вищевказаного переліку, а також за стягнення з громадян будь-яких гонорарів, комісійних, винагород, інших видів оплати послуг з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном. Отримувати винагороду за свою роботу посередники зможуть тільки від роботодавців, які замовляють їхні послуги.
Суб’єкт господарювання зобов’язаний надати громадянину до його виїзду для працевлаштування за кордоном такі дані:
- проєкт трудового договору (контракту), завірений іноземним роботодавцем;
- інформацію в письмовій формі про права та гарантії, які йому надаються за трудовим договором (контрактом), передбачені законодавством України та законодавством держави місцезнаходження роботодавця;
- контактні дані консульських установ України в державі перебування.
Одержання інформації та проєкту трудового договору (контракту) підтверджується письмовим (електронним цифровим) підписом громадянина. Зазначені документи зберігаються в суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, протягом п’яти років.
Серед іншого компанія-посередник у працевлаштуванні за кордоном повинна буде вести облік громадян, які за її посередництва працевлаштовані за кордоном та подавати до Міністерства економіки звітність про здійснення діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.
Кабінет Міністрів України вніс зміни в додаток до постанови КМУ від 24.02.2022 р. № 153 «Про окремі питання щодо забезпечення здійснення імпорту». Це зроблено з метою надання можливості видавцям здійснювати валютні розрахунки за купівлю прав на видання творів зарубіжних авторів в Україні та оплату роялті авторам творів, реалізованих в Україні.
Так, документом розширено перелік послуг, робіт, прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), за операціями з імпорту яких рекомендовано Національному банку забезпечити здійснення переказів.
Перелік доповнено позицією «Розрахунки за ліцензійними договорами за послуги з надання прав інтелектуальної власності на використання літературних творів, зокрема роялті».
Державна податкова служба України в листі від 29.03.2023 р. № 525/ЗПІ/99-00-21-03-02-10 визнала, що товарно-транспортна накладна (далі – ТТН) не є документом, який містить інформацію для визначення об'єкта оподаткування ПДВ.
Єдина підстава для визначення об'єкта оподаткування ПДВ – господарська операція з постачання товарів (послуг), факт здійснення якої підтверджують первинні документи, що складають за правилами бухобліку. За результатами такої операції платник ПДВ – постачальник товарів (послуг) зобов'язаний скласти ПН і зареєструвати її в ЄРПН.
Також Верховний Суд, зокрема, в постанові від 02.03.2023 року у справі № 804/644/16 робить висновок, що наявність або відсутність ТТН та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції з придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, якщо інші дані свідчать про рух активів або зміни в зобов'язаннях платника податків.
Крім того, ТТН є доказом факту перевезення (переміщення) товару, тому є обов'язковими під час оподаткування операцій за договорами саме перевезення, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватися видатковою накладною.
Верховна Рада України підтримала звільнення від ПДВ та мита ввезення товарів для безпеки та оборони, визначені в законопроєктах № 9061 та № 9062.
Ідея документів – звільнити від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, що належать Міноборони, ЗСУ, а також іншим утворенням відповідно до законів України військовим формуванням, розвідувальним органам, органам спеціального призначення з правоохоронними функціями, на які покладено функції із забезпечення оборони держави, поміщені в митний режим переробки за межами митної території України, та/або продуктів їх переробки, які повертаються на митну територію України у митному режимі імпорту після ремонту та/або обслуговування.
Також пропонується звільнення від оподатковування ПДВ операцій з постачання послуг пов’язаних з програмним забезпеченням військового призначення, міжнародна передача якого підлягає державному контролю.
Міністерство фінансів України розробило нову форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку. Проєкт наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку» оприлюднено на сайті ДПСУ.
Документ підготовлено з метою реалізації положень:
- Закону України від 13.07.2021 р. № 1630-IX «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності»;
- Закону України від 16.11.2022 р. № 2761-IX «Про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності»;
- Закону України від 01.12.2022 р. № 2792-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності суб’єктів державного сектору економіки»;
- постанови КМУ від 14.07.2021 р. № 718 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.
Основною метою підготовки проєкту наказу є затвердження змін до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, затвердженої наказом Мінфіну від 12.01.2021 р. № 4, з метою приведення її у відповідність до чинного законодавства.
Національний банк України постановою від 06.04.2023 р. № 47 «Про затвердження Положення про проведення перевірок небанківських надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг» затвердив порядок проведення перевірок небанківських надавачів платіжних послуг та надавачів обмежених платіжних послуг.
Зокрема, врегульовано питання:
- мети проведення перевірок, що проводитимуться уповноваженими Національним банком особами – членами групи перевірки на чолі з керівником групи перевірки;
- складу групи перевірки, прав і обов’язків уповноважених на проведення перевірки осіб;
- прав та обов’язків особи, уповноваженої представляти інтереси об’єкта перевірки і працівників об’єкта перевірки;
- підстав для організації позапланових перевірок;
- процедури організації, проведення та оформлення результатів планових і позапланових перевірок;
- порядку дій у разі перешкоджання проведенню перевірки.
З метою оптимізації процедур перевірки небанківських надавачів платіжних послуг, які мають також ліцензії на надання інших, крім платіжних, фінансових послуг, та зменшення навантаження на ринок фінансових платіжних послуг передбачено можливість додатково до перевірки з питань надання платіжних послуг проведення одночасної інспекційної перевірки, яка охоплюватиме питання надання й інших фінансових послуг.
Проведення такої одночасної інспекційної перевірки здійснюватиметься з урахуванням процедур, установлених Положенням про порядок організації, проведення та оформлення результатів інспекційних перевірок учасників ринків небанківських фінансових послуг, затвердженим постановою Правління НБУ від 26.02.2021 р. № 22.
Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону «Про внесення змін до статті 19 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» щодо окремих аспектів процедури ліцензування» (реєстр. № 8365 від 16.01.2023 р.).
Необхідність прийняття змін до Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» полягала в узгодженні процедури ліцензування для закладів професійної (професійно-технічної) освіти з підходами, які застосовуються у сферах фахової передвищої та вищої освіти.
Ухвалений Закон усуває недоцільні бюрократичні бар’єри в регулюванні діяльності закладів професійної (професійно-технічної) освіти, зокрема обов’язковості проходження ними повної процедури ліцензування під час переоформлення ліцензій, що зумовлено реорганізацією, зміною форми власності, найменування або юридичної адреси, та зміною назви професії (професійної назви роботи) або класу кваліфікаційного угруповання за Національним класифікатором України «Класифікатор професій», за якими здійснюється підготовка здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти та/або професійне (професійно-технічне) навчання.
Тобто закон спрямований на усунення неузгодженостей між складниками освіти та дебюрократизацію процедури ліцензування у сфері професійної (професійно-технічної) освіти.
