Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» від 16.11.17 р. № 2210-VIII.
Законом передбачається низка змін до законодавства, яким регулюються операції з цінними паперами. Зокрема, новим законом:
- удосконалено порядок емісії цінних паперів, систему розкриття інформації на фондовому ринку, корпоративне управління в акціонерних товариствах;
- упорядковано діяльність з надання інформаційних послуг на фондовому ринку;
- передбачено виключний перелік випадків непоширення вимог щодо необхідності оформлення проспекту цінних паперів емітентом;
- удосконалено та чітко виписано статті, що стосуються оформлення, затвердження, оприлюднення проспекту цінних паперів та періоду дійсності такого проспекту;
- скасовано оприлюднення проспекту цінних паперів у паперовій формі;
- удосконалено норми стосовно регулярної інформації про емітента, зокрема:
- розмежовано вимоги до публічних та приватних акціонерних товариств;
- зменшено період розкриття інформації про власників голосуючих акцій приватних акціонерних товариств з 10 до 5%;
- виключено додаткові вимоги щодо розкриття інформації окремими категоріями емітентів;
- удосконалено вимоги до незалежних директорів;
- окремо прописано вимоги до незалежних директорів банківських установ;
- удосконалено механізм виплати дивідендів;
- прописано обмеження для визначення кворуму загальних зборів та прав участі в голосуванні на загальних зборах;
- урегульовано питання обрання аудитора товариства та визначення умов договору передано до компетенції наглядової ради від загальних зборів тощо;
- передбачено доступ до документів акціонерного товариства, що містять відомості про фінансово-господарську діяльність акціонерного товариства, кожному акціонеру, який володіє значним пакетом акцій, а саме — у розмірі 10% та більше;
- враховано особливості корпоративного управління в акціонерних товариствах — банках;
- передбачено перехідний період для акціонерних товариств щодо забезпечення приведення складу наглядових рад та їх комітетів у відповідність до Закону протягом одного року з дня набрання чинності та інші положення.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування відсотків по депозиту неприбуткових організацій» від 29.12.17 р. № 3208/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що відсотки за депозитом, отримані громадським об’єднанням (неприбутківцем), не обкладають податком на прибуток.
Слід розуміти, що йдеться про відсотки, отримані в межах статутної діяльності неприбуткової організації та які використовують на фінансування її видатків, реалізації мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності, визначених установчими документами без розподілу таких доходів (прибутків) серед засновників (учасників) (п. 133.4 Податкового кодексу України, далі — ПКУ).
Якщо ж неприбутківець порушить умови використання отриманих відсоткових доходів, визначені п. 133.4 ПКУ, він втратить свій неприбутковий статус і стане платником податку на прибуток на загальних умовах.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо врахування суми ПДВ по податковому повідомленню-рішенню, яким було відмовлено в наданні бюджетного відшкодування» від 28.12.17 р. № 3193/6/99-99-12-02-01-15/ІПК роз’яснила: якщо за результатами перевірок виявлено відсутність права на отримання платником податку на додану вартість (далі − ПДВ) бюджетного відшкодування, то відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за формою ВЗ.
Важливо, що така сума може бути врахована платником ПДВ зі знаком «+» у рядку 16.3 податкової декларації за звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження такого податкового повідомлення-рішення. Крім того, треба заповнити спеціальне поле, де вказують дату, номер податкового повідомлення-рішення та відповідний показник.
Сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних за п. 2001.3 ПКУ, збільшується на суму зменшення заявки на відшкодування згідно з повідомленням-рішенням за формою ВЗ, яким було відмовлено в наданні бюджетного відшкодування.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо заповнення Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за ф. 1ДФ» від 28.12.17 р. № 3190/6/99-99-13-01-01-15/ІПК повідомила: доходи, які не підлягають обкладенню військовим збором, теж потрібно включати до показників нарахованого і виплаченого доходу рядка «Військовий збір» р. ІІ ф. № 1ДФ.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування операцій з гарантійного обслуговування сільгосптехніки» від 29.12.17 р. № 3203/6/99-99-15-02-02-15/ІПК роз’яснила податкові наслідки господарських операції з безкоштовного проведення гарантійного ремонту сільгосптехніки.
Щодо податку на прибуток, то тут все просто: жодних коригувань проводити не потрібно. Адже р. ІІІ ПКУ не містить податкових різниць щодо гарантійного обслуговування техніки. Такі операції впливатимуть на об’єкт оподаткування податком на прибуток виключно за правилами бухобліку.
Якщо говорити про ПДВ, то тут дещо інша ситуація. Якщо вартість матеріалів (товарів), що використовувались під час гарантійного ремонту, не входить до вартості інших оподатковуваних операцій, то гарантійну заміну розглядають як окрему операцію та оподатковують у загальному порядку.
Отже, платник повинен скласти та зареєструвати дві податкові накладні: одну — на фактичну ціну постачання, другу — на суму, розраховану з огляду на обмеження з п. 188.1 ПКУ.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо нарахування ЄСВ, якщо листок непрацездатності подано після звільнення» від 29.12.17 р. № 3206/6/99-99-15-03-02-15/ІПК роз’яснила: допомога з тимчасової непрацездатності не є платою за відпрацьованій час. Отже, на суми допомоги з тимчасової непрацездатності, нараховані особі після її звільнення, єдиного внеску не нараховують.
Слід нагадати, що згідно із ч. 2 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI, якщо зарплату нараховують за відпрацьований час після звільнення з роботи, для нарахування єдиного внеску цю суму ділять на кількість місяців, за які її нараховано. А стосовно нарахувань за невідпрацьований час після звільнення, то вони під обкладення єдиним внеском не підпадають.
Отже, якщо листок непрацездатності надано до підприємства після звільнення працівника, а тимчасова непрацездатність припадає на період роботи до звільнення, підстав для нарахування єдиного внеску на суми лікарняних немає, і роз’яснення представників фіскального відомства це підтверджує.
Державна фіскальна служба України в листі «Про адміністрування у 2018 році екологічного податку» від 05.01.18 р. № 466/7/99-99-12-03-04-17 роз’яснила, що чекає платників екологічного податку у 2018 р.
Фіскали, зокрема, наголосили, що зросли ставки екологічного податку на 11,2%. Збільшені ставки мають застосовуватися під час обрахування податкових зобов’язань за відповідні об’єкти оподаткування, що виникли з 01.01.18 р.
Крім того, контролери розповіли про граничні терміни подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з екологічного податку за:
- IV квартал 2017 р. — 09.02.18 р., а останній день сплати податку – 19.02.18 р.;
- I квартал 2018 р. — 10.05.18 р. та 18.05.18 р. відповідно;
- II квартал 2018 р. — 09.08.18 р. та 17.08.18 р. відповідно;
- III квартал 2018 р. — 09.11.18 р. та 19.11.18 р. відповідно;
- IV квартал 2018 р. — 11.02.19 р. та 19.02.19 р. відповідно.
Водночас представники фіскального відомства зауважили: суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, слід перераховувати одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах держказначейства, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України:
- 45% — до загального фонду державного бюджету (крім податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк);
- 55% — до спеціального фонду місцевих бюджетів (крім податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів), у тому числі до:
- сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, — 25%;
- обласних бюджетів та бюджету АР Крим — 30%;
- бюджетів міст Києва та Севастополя — 55%.
При цьому податок, що справляється за утворення радіоактивних відходів, на підставі ст. 10 та п. 6 ст. 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.17 р. № 2246-VIII, зараховується по 50% до загального фонду державного бюджету та спеціального фонду держбюджету. За рішенням платника податку податок може сплачуватися щомісяця в розмірі однієї третьої частини планового обсягу за квартал із перерахунком за результатами базового податкового (звітного) періоду.
Якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то він повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати Декларацію з екологічного податку в загальному випадку.
Міністерство охорони здоров’я України наказом «Про внесення змін до Переліку лікарських засобів, заборонених до рекламування, які відпускаються без рецепта» від 14.11.17 р. № 1408 затвердило Перелік лікарських засобів, заборонених до рекламування, які відпускають без рецепта (далі — Перелік).
Критерії, що застосовуються при визначенні лікарських засобів, рекламування яких заборонено, затверджено наказом МОЗ від 06.06.12 р. № 422. До Переліку, зокрема, потрапляють лікарські засоби, застосування яких може викликати синдром звикання; ліки, які застосовують винятково для лікування жінок у період вагітності та дітей до 12 років; ліки, що містять наркотичні засоби, психотропні речовини й прекурсори; ліки для лікування туберкульозу, пухлинних захворювань, діабету тощо.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про лікарські засоби» від 04.04.96 р. № 123/96-ВР особи, винні в порушенні законодавства про лікарські засоби, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законодавством.
Міністерство соціальної політики України наказом «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо запровадження наставництва» від 11.10.17 р. № 1611 затвердило Методичні рекомендації щодо запровадження наставництва (далі — Методрекомендації).
Наставництво передбачає навчання безпосередньо на робочому місці шляхом передання працівниками набутого досвіду й знань особі, що потребує професійного навчання, та формування необхідних навичок. Методрекомендації визначають умови здійснення наставництва, повноваження працівників і наставників та шляхи стимулювання наставників. Наставництво рекомендують здійснювати за згодою працівника та безпосередньо під час виконання ним його посадових/робочих обов’язків. Організовувати наставництво рекомендують на підставі наказу (розпорядження) керівника підприємства.
За виконання обов’язків наставництва відомство рекомендує встановлювати такі види матеріального та морального заохочення: преміювання за якісну підготовку працівника; преміювання за дострокове завершення наставництва; надання одноразової винагороди; надання щорічної відпустки у зручний для наставника час; вирішення питання щодо кар’єрного просування; надання почесного звання «Найкращий наставник підприємства» тощо.
Кодекс законів про працю України не містить такого терміна, як «наставництво», утім удосконалення системи професійного навчання працівників та умов здійснення наставництва передбачено в п. 1.36 розділу I Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні.
