Міністерство фінансів України підготувало проєкт змін до НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів». На сайті Мінфіну оприлюднено проєкт наказу «Про внесення змін до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» (далі – проєкт наказу).
Проєкт наказу підготовлено з метою приведення деяких норм Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Мінфіну від 10.08.2000 р. № 193, у відповідність до чинного законодавства та міжнародних стандартів фінансової звітності, зокрема Міжнародного стандарту фінансової звітності для малих та середніх підприємств та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів».
Проєктом наказу пропонується приведення у відповідність до вимог Міжнародного стандарту фінансової звітності для малих та середніх підприємств і Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» питання формування у бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах.
Міністерство фінансів України напрацювало зміни до форм декларацій «єдинників» ІІІ і IV груп. На офіційному сайті ДПСУ розміщено проєкт наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до форм Податкових декларацій платника єдиного податку».
Проєктом наказу пропонується внести зміни до форм:
- податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи);
- податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.
Зміни розроблено з метою спрощення податкової звітності по єдиному податку у зв’язку з автоматизацією процедури прийняття та обробки податкової звітності, зокрема
- усунення необхідності самостійного нарахування пені платниками єдиного податку (відповідні рядки виключено із форм декларацій);
- виключення з податкової декларації позиції щодо проведення посадовою особою контролюючого органу камеральної перевірки цієї податкової декларації та організаційно-правової форми господарювання (відповідний блок виключено із форм декларацій);
- додається рядок «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється» (цей рядок розміщено у "шапці" декларацій).
Державна податкова служба України наказом від 10.09.2024 р. № 641 оновила редакцію Державного реєстру РРО.
Державний реєстр РРО складається із двох розділів:
1. Реєстратори розрахункових операцій, дозволені до первинної реєстрації, який містить 78 моделей.
2. Реєстратори розрахункових операцій, первинна реєстрація яких заборонена, який містить 130 моделей.
Національний банк України постановою від 6 вересня 2024 року № 108 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» вніс зміни до чинних валютних обмежень.
З одного боку, НБУ пом'якшує низку обмежень, а з іншого – вживає заходів для протидії непродуктивному відпливу капіталу з України.
Пом'якшення валютних обмежень підтримає обороноздатність країни, роботу українських підприємств та Ядерного страхового пулу.
Серед напрямів, що зазнають змін:
- купівля та переказ іноземної валюти для покриття викидів діоксиду вуглецю.
Державні підприємства зможуть купувати валюту та переказувати її на користь нерезидентів, щоб закуповувати квоти для покриття або компенсації викидів діоксиду вуглецю (CO₂), пов’язаних з авіаційною діяльністю. Це посприяє безперебійності оборонних закупівель за державними контрактами, дасть змогу і надалі виконувати авіаційні перевезення за кордоном, а також підтримає українсько-європейське військово-технічне співробітництво;
- виплати за операціями, передбаченими договором перестрахування, укладеним з іноземними ядерними страховими пулами.
Змінами надається можливість здійснювати всі необхідні платежі, передбачені договорами перестрахування, укладеними з іноземними ядерними страховими пулами (в доповнення до перестрахових премій або виплат, що вже дозволені на сьогодні). Зокрема, сплачувати бонус за беззбитковість, що є обов'язковою умовою, визначеною договором перестрахування. Це пом'якшення матиме незначний вплив на міжнародні резерви і водночас дасть змогу Ядерному страховому пулу виконувати зобов'язання перед партнерами, що важливо для безперебійної роботи галузі;
- купівля та переказ іноземної валюти юридичними особами-резидентами, що є суб’єктами електронної комерції, для сплати ПДВ у ЄС.
НБУ дасть змогу суб’єктам електронної комерції купувати та переказувати іноземну валюту за кордон для сплати ПДВ за операціями з купівлі товарів українських виробників споживачами з країн ЄС. Умова для проведення цих операцій – суб’єкт електронної комерції має бути зареєстрований як платник податків у ЄС.
Таке пом'якшення передусім підтримає малий та середній бізнес, який отримає можливість просувати власні товари на ринку ЄС завдяки торговельним майданчикам. Водночас це не матиме негативного впливу на міжнародні резерви, адже надходження валюти в Україну за продані товари значно перевищуватиме додатковий попит на валюту для сплати ПДВ у ЄС;
- компенсація сплачених купонних платежів за єврооблігаціями.
Додатково до вже існуючих можливостей, запроваджених у травні та липні, НБУ дасть змогу бізнесу відшкодувати купонні платежі за єврооблігаціями, що були виплачені з 24 лютого 2022 року до 09 липня 2024 року (включно). Такі перекази дозволені виключно за рахунок власної іноземної валюти бізнесу (не купленої та не залученої у формі кредиту чи позики від резидента), отже, це не матиме негативного впливу на міжнародні резерви.
Ці операції зможуть здійснювати лише ті підприємства, які не мають випадків незавершеного валютного нагляду за операціями з експорту товарів протягом 12 місяців, що передують даті проведення операції. Це стимулюватиме бізнес своєчасно повертати валютну виручку в Україну за експорт товару.
Посилення валютних обмежень дасть змогу запобігти непродуктивному відпливу капіталу з країни.
Зі свого боку, це посприяє збереженню міжнародних резервів на достатньому рівні, що є важливим як для захисту стійкості валютного ринку, так і для швидшого руху у напрямі пом'якшення валютних обмежень.
Посилення обмежень стосуватиметься розрахунків за кордоном з використанням платіжних карток, випущених українськими банками до рахунків у іноземній валюті, для оплати низки товарів та послуг, зокрема:
- годинників, ювелірних виробів, виробів зі срібла, коштовного каміння, монет тощо за кордоном.
НБУ встановлює щомісячний ліміт у розмірі 100 тис. грн в еквіваленті на розрахунки за кордоном, що здійснюються з використанням платіжних карток, відкритих українськими банками до рахунків в іноземній валюті, на операції з кодами торговця 5094 (коштовне каміння, метали та ювелірні вироби), 5944 (годинники, ювелірні вироби та вироби зі срібла) та 5972 (магазини монет та марок). Такий ліміт відповідає загальному ліміту, встановленому НБУ для розрахунків за кордоном платіжними картками, випущеними українськими банками до рахунків у національній валюті.
Необхідність у цьому заході засвідчив проведений НБУ аналіз із залученням банків та платіжних систем. Він підтвердив наявність спроб уникнути обмеження на купівлю банківських металів за межами України, встановлене НБУ на період дії воєнного стану;
- операцій з агентами та менеджерами з нерухомістю за кордоном.
Встановлюється щомісячний ліміт у розмірі 500 тис. грн в еквіваленті на розрахунки за кордоном, що здійснюються з використанням платіжних карток, відкритих українськими банками до рахунків іноземній валюті, на операції з кодом торговця 6513 (агенти та менеджери з нерухомості). Операції з таким кодом використовуються для сплати комісії за управління, оплати за проживання та пов'язаних із цим комісій.
Ліміт у 500 тис. грн враховує потреби українців, що перебувають за межами України або подорожують за кордоном, та задовольняє потреби 98% клієнтів банків, що здійснюють зазначені операції. Він дасть змогу запобігти спробам обходити встановлені НБУ обмеження на відповідні операції та уникнути відпливу капіталу з України у значних обсягах.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 р. № 43 і від 25 жовтня 2017 р. № 1110», проєкт якої розробив Мінфін спільно з Держаудитслужбою.
Рішення Уряду врегульовує питання координації боротьби із шахрайством з коштами Європейського Союзу, а також удосконалює механізм міжвідомчої взаємодії Держаудитслужби.
Насамперед йдеться про організацію роботи Держаудитслужби як Служби координації боротьби із шахрайством для організації взаємодії з Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF).
Так, змінами до Положення про Держаудитслужбу передбачено:
- уповноважити Держаудитслужбу на здійснення функції Служби координації боротьби із шахрайством;
- розширити повноваження відомства щодо розгляду звернень (заяв, скарг тощо) та надання роз’яснень з питань боротьби із шахрайством з коштами ЄС, корупцією та будь-якими іншими порушеннями, що негативно впливають на фінансові інтереси ЄС.
Окрім того, Порядок реалізації механізму міжвідомчої взаємодії доповнено повноваженнями Служби координації боротьби із шахрайством, як-от:
- керівництво розробкою та реалізацією Національної стратегії для захисту фінансових інтересів ЄС із попереднім оцінюванням ризиків;
- розробка пропозицій до інших відповідних законодавчих та нормативно-правових актів;
- сприяння проведенню адміністративних розслідувань (перевірок на місцях та інспектувань) OLAF.
