Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до правил здійснення публічних закупівель, які покликані встановити єдиний підхід до оцінки пропозицій учасників процедури закупівлі / постачальників в електронному каталозі (резидентів та нерезидентів).
Пропозиції учасників процедури закупівлі/постачальників в електронному каталозі будуть зазначатися без урахування податку на додану вартість. Відповідно і оцінка пропозицій буде відбуватися без урахування ПДВ, що дозволить нівелювати вплив різних систем оподаткування на результати оцінки.
Ключові зміни такі:
- система Prozorro порівнюватиме ціни всіх учасників «чистими», без урахування податків. Це дозволить обирати справді найбільш економічно вигідну пропозицію;
- очікувану вартість закупівлі в оголошеннях замовники вказуватимуть без ПДВ, що зробить умови конкурсу зрозумілими для всіх, включаючи іноземні компанії;
- неплатники ПДВ зможуть і надалі вільно брати участь у торгах. При цьому, якщо переможцем стане платник ПДВ, сума податку буде додана до ціни договору, як того вимагає закон;
З метою підготовки бізнесу та сфери закупівель до нових правил встановлено, що вони вступають в силу 1 липня 2026 року.
Верховна Рада України ухвалила Закон, який уточнює правила призову на військову службу під час мобілізації для певної категорії громадян (базовий законопроєкт № 13574).
Зокрема, він встановлює, що військовозобов’язані та резервісти віком від 18 до 25 років, які під час дії воєнного стану проходили річну службу за контрактом і були звільнені за визначеними законами підставами, не підлягають автоматичному призову протягом 12 місяців після звільнення. Водночас вони можуть бути призвані на службу лише за власною згодою.
Таким чином, Закон створює певний «пільговий період» для молодих контрактників після завершення річного контракту, водночас зберігаючи можливість їх добровільного залучення до служби.
Закон набирає чинності з дня, наступного за його опублікування.
Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України доповнила відкритий перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного (мережевого) обладнання. До переліку додано 13 нових позицій.
Створення переліку, яке передбачене постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2025 року № 1335, є системним кроком у напрямі посилення захисту державних інформаційних ресурсів та об’єктів критичної інфраструктури від сучасних кіберзагроз.
Відповідно до затвердженого порядку Адміністрація Держспецзв’язку здійснює формування та ведення зазначеного переліку.
Він є централізованим та офіційним джерелом інформації для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових формувань, державних підприємств та операторів критичної інфраструктури щодо технологічних рішень, використання яких створює неприпустимі ризики для національної безпеки.
Перелік є публічною інформацією у формі відкритих даних.
Ознайомитися з ним можна на офіційному вебсайті Держспецзв’язку у розділі «Діяльність» - «Перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного (мережевого) обладнання».
Перелік буде й надалі актуалізуватися відповідно до українського санкційного списку, міжнародних санкцій, а також за рішеннями судів.
Наявність такого переліку має на меті спростити процеси закупівель та управління ризиками для державних установ та об’єктів критичної інфраструктури.
Відмова від використання програмного забезпечення та комунікаційного обладнання, що можуть містити приховані вразливості або використовуватися для шпигунства та диверсій, є запорукою забезпечення стійкості держави в умовах повномасштабної агресії рф.
Національний банк України листом від 21.01.2026 р. № 25-0010/5439 надав банкам детальні рекомендації щодо посилення фінансового моніторингу та застосування ризик-орієнтованого підходу. Документ підготовлений за результатами наглядових дій і спрямований на недопущення використання банківських послуг для відмивання коштів, фінансування тероризму та інших протиправних цілей.
НБУ звертає увагу, що банки часто формально підходять до перевірки клієнтів, які мають ознаки компаній-оболонок. Такий підхід регулятор визнав неефективним.
Банк має:
- виявляти навіть один критерій ризику, який може свідчити про фіктивну діяльність;
- витребовувати комплекс підтвердних документів, а не обмежуватися поясненнями клієнта;
- оцінювати реальну фінансову спроможність клієнта вести заявлений обсяг операцій;
- документувати всі рішення та дії в межах фінмоніторингу.
Якщо клієнт не може підтвердити реальну господарську діяльність — йому встановлюється неприйнятно високий ризик із застосуванням посилених заходів перевірки.
Окрему увагу НБУ рекомендує приділяти суб’єктам господарювання, у тому числі фізичним особам – підприємцям, зокрема, якщо:
- ФОП зареєстрований менше року;
- нещодавно змінювався керівник або бенефіціар;
- до початку активних операцій рахунок тривалий час був «порожнім»;
- обсяги операцій значно перевищують заявлені або дозволені для групи ЄП;
- відсутній прибуток при великих оборотах.
Для таких клієнтів банки можуть застосовувати ліміти на операції, тимчасові обмеження або додаткові перевірки.
НБУ зафіксував випадки, коли клієнти після розірвання відносин з одним банком:
- переводили кошти в інший банк;
- відкривали рахунки на інших ФОПів або фізосіб;
- за короткий час повертали кошти назад у перший банк.
Такі дії мають ознаки свідомого обходу фінмоніторингових обмежень. У зв’язку з цим НБУ рекомендує банкам:
- вести внутрішні переліки клієнтів, яким було відмовлено в обслуговуванні;
- здійснювати автоматичний скринінг пов’язаних осіб;
- активніше використовувати право обміну інформацією між банками.
Регулятор прямо наголошує: фінмоніторинг не може бути формальним. Банки повинні:
- діяти на випередження;
- використовувати автоматизовані системи аналізу операцій;
- перевіряти операції до їх проведення, а не постфактум;
- навчати працівників і посилювати комунікацію з клієнтами.
Міністерство економіки України наказом від 20.01.2026 р. № 829 внесло зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженого наказом Мінагрополітики від 26.12.2011 р. № 772. Згодом до нього ще внесено зміни наказом від 29.01.2026 р. № 1370.
Відповідно до пп. «а» пп. 4 п. 291.4 ПКУ, право перебувати на IV групі мають лише ті агровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній рік становить не менше 75%.
Щороку до 20 лютого сільськогосподарські товаровиробники для переходу на ЄП або щорічного підтвердження статусу платника ЄП мають подати Розрахунок частки сільгосптоваровиробництва:
- за формою, затвердженою профільним органом аграрної політики за погодженням з Мінфіном;
- за місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
05 жовтня 2025 року набрав чинності Закон №4577-IX, яким змінено правила оподаткування для юридичних осіб – платників єдиного податку IV групи. Зокрема, такі платники тепер зобов’язані сплачувати податки з доходів, отриманих від:
- продажу або відчуження цінних паперів;
- отримання доходів від емітента корпоративних прав, інвестсертифікатів тощо.
Водночас, згідно з пп. 291.4.8 ПКУ, ці доходи не повинні включатися до загальної суми доходу при визначенні частки сільгосптоваровиробництва.
Саме тому Мінекономіки вніс зміни до форми Розрахунку, щоб врахувати нові норми ПКУ.
У наказ Мінекономіки вносить такі зміни:
- доповнено форму Розрахунку новим показником – сумою доходів від операцій з цінними паперами та інвестсертифікатами, які потрібно виключати із загальних доходів для визначення частки;
- уточннено, що підприємства, які ведуть облік за МСФЗ, можуть застосовувати відповідні субрахунки, якщо це не суперечить стандартам.
Таким чином, форма забезпечує коректний розрахунок частки сільгосптоваровиробництва та відповідність законодавчим змінам.
Накази № 829 та № 1370 набрали чинності 6 лютого 2026 р.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього» оновлює порядок ведення Електронного реєстру листків непрацездатності.
Необхідність змін пов’язана з набранням чинності низкою законів, зокрема:
- Закону № 3911-IX від 21.08.2024 щодо врегулювання питань у сферах охорони здоров’я, реабілітації та соціального захисту;
- Закону № 4158-IX від 18.12.2024 щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування;
- Закону «Про публічні електронні реєстри».
Проєктом пропонується викласти Порядок у новій редакції.
У тексті Порядку деталізовано правила оплати:
- перших 5 днів тимчасової непрацездатності (як і раніше, за рахунок роботодавця);
- перших 17 днів — у разі страхового випадку, пов’язаного з нещасним випадком на виробництві або профзахворюванням (за рахунок роботодавця за місцем роботи, де стався страховий випадок).
Ці зміни узгоджені з положеннями Закону № 4158-IX.
Електронний реєстр листків непрацездатності залишається складовою реєстру застрахованих осіб у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Документ також передбачає:
- приведення норм у відповідність до чинного законодавства;
- оновлення посилань на закони та підзаконні акти;
- технічне осучаснення положень (зокрема щодо ЄДРПОУ).
Передбачається визначення процедур обробки даних про направлення військовослужбовців на лікування або реабілітацію та їх перебування поза місцем розташування військової частини.
Суб’єктами інформаційного обміну визначаються:
- Національна служба здоров’я України;
- Пенсійний фонд України;
- Міністерство оборони України.
Кабінет Міністрів України вніс до Верховної Ради законопроєкт № 15014 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо визначення кола посадових осіб місцевого самоврядування».
Документ передбачає конкретизацію переліку посадових осіб місцевого самоврядування для цілей застосування окремих норм Кримінального кодексу України (ККУ) та Кримінального процесуального кодексу України (КПК).
Законопроєктом пропонується викласти підпункт 3 пункту 3 примітки до статті 368 ККУ в новій редакції. Замість загального формулювання щодо посадових осіб першої та другої категорій пропонується прямо визначити перелік конкретних посад.
До такого переліку планується віднести:
- голів обласних рад;
- заступників голів обласних рад;
- Київського, Севастопольського, Сімферопольського міських голів;
- міських голів міст — обласних центрів;
- заступника міського голови — секретаря Київської міської ради;
- заступників Севастопольського міського голови.
Аналогічний підхід пропонується застосувати і до статті 216 КПК України. Передбачається заміна узагальненого формулювання щодо «посадових осіб місцевого самоврядування першої та другої категорій» на конкретний перелік посад, аналогічний тому, що визначається у змінах до ККУ.
Таким чином, законодавець пропонує перейти від категоріального визначення посад до чіткого переліку конкретних посадових осіб.
У разі ухвалення Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом України від 2 травня 2023 року № 3077-IX «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Запропоновані зміни спрямовані на усунення правової невизначеності щодо кола посадових осіб місцевого самоврядування, на яких поширюються окремі кримінально-правові та процесуальні норми. Конкретизація переліку посад має забезпечити більш однозначне застосування норм КК та КПК у практиці правоохоронних органів і судів.
