Державна фіскальна служба України у листі «Про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату сум єдиного внеску» від 29.01.15 р. № 2625/7/99-99-17-03-01-17 надала роз'яснення щодо такого. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, якщо таке порушення вчинено до 31.12.14 р. включно, фіскали застосовуватимуть фінансові санкції в розмірі 10% своєчасно не сплачених сум єдиного внеску незалежно від дати фактичної сплати.
Якщо ж порушення вчинено з 01.01.15 р., штраф накладатимуть у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум єдиного внеску.
Це зумовлено тим, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Державна фіскальна служба України у листі «Про податок на додану вартість» від 28.01.15 р. № 2394/7/99-99-19-03-02-17 розповіла, як заповнити ПН при постачанні послуг.
Фахівці повідомили, що існує два варіанти заповнення колонки 5 податкової накладної (далі — ПН) щодо операцій постачання послуг:
- якщо в первинних документах вартість послуги визначена в одиниці обліку, то в графах 5.1 та 5.2 зазначають відповідне умовне позначення і код згідно із КСПОВО;
- якщо в первинці, що підтверджує постачання послуг, одиницю обліку не зазначено, то в графі 5.1 пишуть «послуга», а графу 5.2 не заповнюють.
У свою чергу, у графі 6 ПН, що відображає кількість (об'єм, обсяг) постачання послуги, зазначають:
- «1» — на повне постачання або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі за послугу;
- частку наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу (наприклад, «0,5») — при частковому постачанні послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги.
Також у графі 7 ПН зазначають ціну постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ у гривнях із копійками (якщо інше не передбачено чинним законодавством).
Державна фіскальна служба України листом «Про єдиний внесок» від 29.01.15 р. № 1787/5/99-99-17-03-01-16 дозволила банкам не перевіряти відповідність сплаченої суми єдиного внеску до зарплати, яка має бути виплачена працівникам.
Водночас роботодавці, як і раніше, зобов’язані сплачувати єдиний внесок та надавати разом із документами на виплату зарплати платіжки на сплату ЄСВ. Нагадаємо: у рамках чинного законодавства банкам дозволено перераховувати зарплату (здійснювати виплати) працівникам підприємств лише за умови, що сплачена сума ЄСВ становить не менше1/3 суми коштів нарахованої зарплати за розрахунковими документами.
Якщо єдиний внесок менший від 1/3 зарплатної суми, що підлягає виплаті, банк здійснює «зарплатну» операцію за умови надання платником єдиного внеску довідки-розрахунку. Останню роботодавець складає в трьох примірниках за формою додатка 1 до Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати (далі – Порядок) та погоджує з органом ДФСУ.
Рішення про дозвіл банкам не здійснювати перевірку суми єдиного внеску пов’язано з тим, що при застосуванні коефіцієнту алгоритм заповнення додатка 1 до Порядку не працює та суми ЄСВ, зазначені в розрахункових документах, можуть бути меншими від 1/3 суми нарахованої зарплати.
Державна фіскальна служба України у листі «Щодо справляння місцевих податків і зборів у 2015 році» від 22.01.15 р. № 1816/7/99-99-15-03-01-17 надала роз’яснення стосовно долі придбаних торговельних патентів. Отже, вони підлягають поверненню за місцем придбання.
Нагадаємо, що це питання виникло у зв’язку зі скасуванням із 01.01.15 р. збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності. Повернення коштів відбуватиметься за процедурою, визначеною ст. 43 Податкового кодексу України: для цього потрібно звернутися до фіскального органу із відповідною заявою.
Крім того, фіскали зауважили: суб’єкти господарювання, які порушили порядок отримання та використання торгового патенту за період до 01.01.15 р., несуть відповідальність у порядку та на умовах, що діяли до зазначеної дати.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» від 13.01.15 р. № 4 привела у відповідність до чинного законодавства форму № 1ДФ
Нова ф. 1ДФ тепер містить два розділи:
- «Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку» (ця частина залишена від попередньої ф. 1ДФ);
- «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір». У новому розділі (другому) податкові агенти вказуватимуть лише загальні суми нарахованих та виплачених доходів (не стосується процентів), а також суми утриманих із них податків.
Окрім цього, у розділі ІІ ф. 1ДФ не вказуватимуть відомості про фізосіб, яким нараховані доходи, з яких утримується військовий збір чи проценти, виграші (призи) у лотерею.
Міністерство соціальної політики України листом «Щодо запиту на отримання у письмовому вигляді інформації (у довільній формі) про проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник» від 12.01.15 р. № 103/0/14-15/06 повідомило таке. Щоб працівнику підтвердити, що його трудова книжка лишилася в зоні АТО, достатньо надіслати на адресу СБУ відповідний запит. Форма останнього – довільна. Тоді за результатами розгляду звернень, Штаб АТЦ при СБУ офіційним листом надасть інформацію про проведення АТО на території, де раніше працював співробітник.
Нагадаємо, щоб видати працівнику, трудова книжка якого знаходиться в зоні АТО, за новим місцем роботи її дублікат, роботодавцю знадобиться:
- заява працівника в довільній формі;
- інформація зі штабу Антитерористичного центру при СБУ про проведення АТО на території, де працював працівник.
Після відновлення доступу до трудової книжки такого співробітника записи з дубліката переносяться до його трудової книжки. При цьому на першій сторінці дубліката пишуть: 'Дублікат анульовано', засвідчують печаткою роботодавця за останнім місцем роботи та повертають дублікат працівнику.
Національний банк України у листі «Про порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі іноземної валюти в готівковій формі» від 04.02.15 р. № 29-113/6779 роз’яснив порядок сплати пенсійного збору в разі купівлі фізособою-резидентом готівкової інвалюти.
По-перше, утримувати та сплачувати пенсійний збір (2% від суми операції) під час купівлі фізособою-резидентом готівкової інвалюти — обов’язок банків, небанківських фінустанов і національного оператора поштового зв'язку.
Зазначене не стосується операцій з купівлі громадянами готівкової інвалюти для погашення кредитів. Із таких операцій пенсійний збір не сплачують.
По-друге, пенсійний збір сплачують за рахунок коштів фізосіб, які придбавають інвалюту. Справляють його із суми коштів у гривнях, на яку купується інвалюта. При цьому у квитанції про здійснення валютно-обмінної операції сума сплаченого збору повинна бути обов’язково.
По-третє, під час здійснення зворотного обміну невикористаних готівкових гривень на готівкову інвалюту пенсійний збір фізособою-нерезидентом не сплачується.
Національний банк України у листі «Щодо особливостей застосування вимог окремих нормативно-правових актів Національного банку України» від 29.01.15 р. № 29-213/5388 у відповідь на звернення Незалежної асоціації банків України роз’яснив особливості застосування деяких нормативних вимог.
Зокрема, акцентовано увагу на такому:
За дорученням фізосіб перекази інвалюти за межі України за поточними неторговельними операціями, які не перевищують в еквіваленті 15000 грн в один операційний день, можуть здійснюватися як із поточного рахунку фізособи, так і без його відкриття.
Уповноважені банки зобов'язані обмежити видачу готівкових коштів у нацвалюті через каси та банкомати в межах до 150000 грн на добу на одного клієнта. Ця вимога не поширюється на видачу готівки на виплату зарплати, витрат на відрядження (у межах норм), пенсій, стипендій, інших соціальних та прирівняних до них виплат (окрім матдопомоги), а також на виплати гарантованих сум відшкодування вкладникам за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Стосовно купівлі позичальниками інвалюти для виконання зобов'язань за кредитними договорами слід взяти до уваги: заява про купівлю інвалюти приймається банком до виконання протягом 30 днів із дня її оформлення, а використання купленої інвалюти за цільовим призначенням дозволено протягом десяти робочих днів після дня її зарахування на поточний рахунок клієнта.
