Огляд законодавства

09 – 13 листопада 2015 року. В Україні створять Державне бюро розслідувань

Верховна Рада України прийняла Закон «Щодо Державного бюро розслідувань» (законопроект зареєстровано за № 2114), який визначає правові основи створення й діяльності цього бюро.

Державне бюро розслідувань (далі — ДБР) − це центральний орган виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність із метою попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів, віднесених до його компетенції.

Закон визначає такі основні завдання ДБР:

  • виявлення, розкриття, припинення й розслідування злочинів, пов’язаних із діяльністю організованих груп і злочинних організацій;
  • виявлення, розкриття й розслідування випадків катувань і інших злочинів, пов’язаних із жорстоким, нелюдським чи таким, що принижують гідність поводженням або покаранням, учинених працівниками правоохоронних органів;
  • виявлення, розкриття й розслідування особливо тяжких насильницьких злочинів, за які Кримінальний кодекс України передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі;
  • розкриття й розслідування злочинів, учинених посадовими особами, які займають особливо відповідальне становище. Це саме стосується й осіб, посади яких належать до першої-третьої категорій посад держслужби, суддів і прокурорів;
  • розкриття й розслідування злочинів, учинених посадовими особами Національного антикорупційного бюро України, прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Виняток − випадки, коли досудове розслідування цих злочинів належить до підслідності детективів підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

Також цей Закон:

  • установлює гарантії незалежності ДБР;
  • забороняє незаконне втручання держорганів, органів місцевого самоврядування, політичних партій та інших суб’єктів у діяльність ДБР;
  • визначає повноваження ДБР;
  • установлює особливості отримання заяв і повідомлень про карні правопорушення, підслідні ДБР;
  • визначає структуру й чисельність ДБР, порядок призначення директора та його заступників, повноваження директора, обмеження щодо співробітників ДБР;
  • визначає фінансове й матеріально-технічне забезпечення, соціальний, правовий захист і відповідальність працівників ДБР;
  • визначає взаємодію ДБР із іншими держорганами, особливості демократичного цивільного контролю над діяльністю бюро й забезпечення прозорості його діяльності.

Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель» (законопроект № 3404).

Зміни продовжують дію мораторію на купівлю-продаж та відчуження в інший спосіб земельних ділянок до набрання чинності законом про обіг земель сільгосппризначення, але не раніше ніж до 1 січня 2017 року.

Зазначений мораторій протягом відповідного строку також діятиме щодо внесення прав на земельні частки (паї) до статутних капіталів госптовариств.

Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання забезпечення запровадження електронного сервісу з проставлення апостиля» від 04.11.15 р. № 890 затвердив порядок ведення Електронного реєстру апостилів. Згідно з документом державна реєстрація апостилів у ньому має почати здійснюватись із 09.11.15 р.

Водночас, до 15.12.15 р. Міністерство юстиції України повинне забезпечити наповнення реєстру відомостями про зразки підписів, відбитків печаток або штампів посадових осіб міністерства, уповноважених на проставлення апостиля, посадових осіб відділів держреєстрації актів цивільного стану, а також держреєстраторів.

Заяву про проставлення апостиля може подати будь-яка особа за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу громадянина України, національного паспорта іноземця чи документа, що посвідчує особу іноземця. До заяви додається оригінал документа, на якому необхідно проставити апостиль, та документ про оплату послуги.

Нагадаємо, апостиль − спеціальний штамп, який відповідно до Гаазької конвенції 1961 р. ставиться на офіційних документах, що надходять від держав-учасниць цієї конвенції. Апостиль звільняє ці документи від необхідності дипломатичної чи консульської легалізації. Він засвідчує справжність підпису особи під документом і справжність печатки або штампа, якими скріплено відповідний документ.

Державна фіскальна служба в листі «Про надання податкових консультацій органами ДФС» від 06.11.15 р. № 23771/6/99-99-10-03-02-15 роз’яснила: платник податків може використовувати податкову консультацію, надану до 01.09.15 р., доки її не буде змінено чи скасовано. До цього моменту її вважають чинною, а платника, який діяв згідно з такою консультацією, не можна притягнути до відповідальності.

Зауважимо, що хвилювання у платників податків виникло через зміни до ст. 52 ПКУ, відповідно до яких з 01.09.15 р. контролюючі органи на районному рівні мають право надавати консультації винятково в усній формі. А «імунітет» платнику податків гарантують лише письмові або електронні податкові консультації. Їх надають податкові в АР Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональні та ДФСУ.

Державна фіскальна служба листом «Щодо визначення фінансового результату та податку на прибуток від операцій з цінними паперами у зв'язку з різницями, що виникають від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, які оцінюються за справедливою вартістю» від 29.10.15 р.  № 22909/6/99-99-19-02-02-15 повідомила, що перевищення витрат від уцінки цінних паперів, які оцінюють за справедливою вартістю (окрім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), над раніше проведеною дооцінкою таких цінних паперів збільшує фінрезультат до оподаткування.

У свою чергу, уцінка, що не перевищує суму раніше проведеної дооцінки, не збільшує визначений відповідно до П(С)БО або МСФЗ фінрезультат до оподаткування.

Державна фіскальна служба в своєму листі «Щодо визначення фінансового результату при нарахуванні резерву сумнівних боргів та при списанні безнадійної заборгованості, що перевищує резерв сумнівних боргів» від 29.10.15 р.  № 22910/6/99-99-19-02-02-15 пояснила податково-прибутковий облік списання сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. За словами фіскалів, під час списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів фінрезультат до оподаткування не зменшують. Зауважимо, що відповідно до пп. 139.2.1 ПКУ фінрезультат до оподаткування збільшують на суму витрат з формування резерву сумнівних боргів.

При цьому якщо до бухвитрат понад резерв сумнівних боргів списано дебіторку, яка не відповідає податковому визначенню безнадійної заборгованості (пп. 14.1.11 ПКУ), то на її суму збільшують фінрезультат до оподаткування.

Водночас якщо понад резерв списують на інші операційні витрати безнадійну дебіторку, яка відповідає податковому визначенню безнадійної заборгованості, то фінрезультат до оподаткування НЕ збільшують.

У свою чергу, фінрезультат до оподаткування зменшують, лише коли резерв сумнівних боргів коригують у бік зменшення. Нагадаємо, що в цьому випадку за правилами бухгалтерського обліку визнають дохід і таке коригування нівелює його в цілях оподаткування.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра