Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони» (реєстр. № 15224).
Прийнятий Законопроєкт № 15224 є необхідним для забезпечення фінансовим ресурсом невідкладних заходів у сфері безпеки і оборони, спрямованих на протидію широкомасштабній збройній агресії РФ проти України, за рахунок зовнішньої фінансової допомоги від Європейського Союзу в рамках прийняття Регламенту (ЄС) 2026/467 Європейського Парламенту і Ради ЄС від 24.02.2026 про запровадження посиленої співпраці щодо реалізації Позики на підтримку України на 2026 та 2027 роки.
Зокрема, цим Законом передусім врегульовано особливості включення до державного бюджету у 2026 році відповідної фінансової допомоги ЄС, цільове спрямування військового збору та вивізного мита на товари військового призначення і подвійного використання на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ, закупівлю і оновлення озброєння та відповідно збільшено видатки державного бюджету на сектор нацбезпеки і оборони на 1,56 трлн грн, а також передбачено 40 млрд грн на реалізацію Комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст та значно збільшено резервний фонд державного бюджету.
Верховна Рада України прийняла в цілому законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів» (реєстр. № 15111-д), який стосується впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів. Документ імплементує стандарти ОЕСР та Директиву ЄС DAC7 і є умовою співпраці з МВФ та ЄС.
Закон поширюється на українські та іноземні цифрові платформи, що працюють з ринком України: сервіси таксі та доставки, оренди житла, продажу товарів (Bolt, Uklon, Uber, Glovo, Airbnb тощо). Мета – вивести доходи від гіг‑зайнятості «з тіні», вирівняти умови конкуренції та забезпечити прозоре оподаткування в цифровій економіці.
Для доходів фізичних осіб, отриманих через цифрові платформи, вводиться єдиний податковий платіж:
- ставка – 10% ПДФО;
- платник – оператор платформи як податковий агент;
- військовий збір не сплачується;
- надходження 10% ПДФО діляться 50/50 між загальним і спеціальним фондами держбюджету.
Для фізосіб‑продавців передбачено спрощення:
- неоподатковуваний дохід до 2000 євро на рік від продажу товарів через цифрові платформи;
- кількість продажів не обмежується – можна хоч багаторазово продавати особисті/вживані речі, якщо загальна сума за рік не перевищує 2000 євро;
- немає обов’язку подавати декларацію по цих доходах – усі розрахунки та перерахування за спеціальним режимом робить платформа;
- спеціальні рахунки відкривати не потрібно, навіть при перевищенні неоподатковуваного порогу;
- спрощена звітність для платформ, а для нерезидентів дозволено сплату в іноземній валюті.
Водночас електронні майданчики, що є лише «дошками оголошень» (тільки реклама/інформація без участі в платежах), не підпадають під нове регулювання – дані по таких операціях до ДПС не надходитимуть у рамках DPI.
Для операторів цифрових платформ закон встановлює чіткі вимоги:
- реєстрація в ДПС України до кінця 2026 року;
- ідентифікація підзвітних продавців (KYC/верифікація);
- збір і зберігання інформації про доходи продавців;
- щорічна звітність до ДПС для міжнародного обміну;
- виконання функцій податкового агента щодо доходів фізосіб.
Під звітність підпадають операції з оренди нерухомості, надання послуг, продажу товарів та оренди транспортних засобів.
При цьому операції з продажу товарів до 2000 євро та до 30 продажів на рік не включаються до звіту – це знижує навантаження на малих одноразових продавців.
Держава запроваджує безоплатну послугу верифікації продавців, якою оператори можуть користуватися для належної перевірки даних. Це має зменшити витрати бізнесу та кількість помилок у звітності.
Закон запроваджує міжнародний автоматичний обмін інформацією за моделлю ОЕСР/DAC7 (DPI):
- ДПС України щороку отримуватиме від інших країн дані про доходи українських резидентів, отримані через цифрові платформи, і навпаки – передаватиме інформацію про доходи нерезидентів, які заробляють через платформи в Україні.
- Оператори платформ зобов’язані:
- ідентифікувати підзвітних продавців (фізичних осіб);
- збирати і зберігати інформацію про їхні доходи;
- зареєструватися в ДПС до кінця 2026 року;
- щорічно подавати спеціальні звіти для міжнародного обміну.
Міністерство фінансів України наказом від 07 травня 2026 року № 243 виклало в новій редакції:
- форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;
- форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та/або особами, які провадять незалежну професійну діяльність;
- Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Крім того, наказом Мінфіну від 26.05.2026 року № 284 були внесені косметичні правки до наказу № 243.
Зміни стосуються як щомісячної звітності для юросіб, так і квартальної для ФОП і самозайнятих осіб.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України листом від 10.06.2026 р. № 3323-04/54045-06 надало роз’яснення щодо особливостей здійснення публічних закупівель органічних харчових продуктів та застосування екологічних характеристик під час проведення тендерів.
Мінекономіки нагадало, що закупівлі під час воєнного стану проводяться відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178. Замовники повинні дотримуватися принципів публічних закупівель та формувати тендерну документацію відповідно до законодавства.
У тендерній документації замовник може встановлювати екологічні характеристики товарів та вимагати від учасників підтвердження відповідності продукції таким вимогам. Для цього можуть використовуватися сертифікати, декларації, протоколи випробувань або відповідне маркування, видані акредитованими органами оцінки відповідності.
Окрему увагу Мінекономіки приділило вимогам Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». Законодавство прямо забороняє використовувати позначення «органічний», «органік», «екологічний», «біо» та подібні слова щодо продукції, яка не є органічною. Таке маркування вважається введенням споживача в оману.
Тому під час підготовки тендерної документації замовники мають враховувати, що подібні позначення можуть використовуватися лише стосовно органічної продукції, яка відповідає вимогам законодавства.
Міністерство також звернуло увагу на європейську практику. Європейська комісія наразі не розробляє критерії екомаркування для харчових продуктів, а в каталозі товарів з екомаркуванням ЄС категорія «харчові продукти» відсутня.
Національне агентство України з питань державної служби (НАДС) наказом від 05.05.2026 р. № 60-26 затвердило критерії, за якими визначатимуться підприємства, установи та організації, що мають важливе значення у сфері державної служби.
Наказ прийнято на виконання статті 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також постанови КМУ від 27.01.2023 р. № 76, яка визначає порядок віднесення підприємств до критично важливих в особливий період.
Документ встановлює чіткі вимоги для визначення підприємств, установ та організацій такими, що мають важливе значення саме у сфері державної служби.
Відповідно до затверджених критеріїв, підприємство, установа або організація може отримати статус важливої у сфері державної служби за наявності одного або кількох визначених показників.
Критерій 1. Виконання державного замовлення з підвищення кваліфікації держслужбовців
Перший критерій стосується установ, які забезпечують безперервний процес підвищення професійної компетентності державних службовців.
Для відповідності цій вимозі організація повинна забезпечувати 100-відсоткове виконання державного замовлення на підвищення кваліфікації державних службовців.
Критерій 2. Реалізація європейських програм інституційної розбудови
Другий критерій пов'язаний із впровадженням в Україні інструментів інституційної розбудови Європейського Союзу.
Для відповідності цьому критерію підприємство, установа або організація повинні забезпечувати:
- супровід не менше 24 проєктів Twinning на стадії підготовки та реалізації;
- підготовку не менше 50 заявок TAIEX;
- проведення не менше 5 заходів за підтримки програми SIGMA протягом року.
Такі показники мають підтверджувати активну участь організації у процесах європейської інтеграції та розвитку державного управління.
Підприємство, установа або організація вважатиметься такою, що має важливе значення у сфері державної служби, якщо відповідає хоча б одному із затверджених критеріїв.
Тобто одночасне виконання обох вимог не є обов'язковим.
Національний банк України постановою від 12 червня 2026 року № 63 «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року № 67» переглянув граничні строки розрахунків для окремих експортних операцій згідно з отриманими пропозиціями від уряду (розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 червня 2024 року № 573-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2019 р. № 76»).
Унесення відповідних змін відповідає реальним логістичним і виробничим циклам та не створює ризиків для макрофінансової стабільності. Збільшення граничних строків розрахунків водночас підвищить гнучкість українських експортерів в умовах тривалих логістичних циклів і складних розрахунків з іноземними контрагентами, дасть змогу уникнути скорочення експорту промислової продукції та збереже валютні надходження. У перспективі такі зміни сприятимуть зростанню експорту й, відповідно, збільшенню податкових надходжень, відновленню промисловості та зайнятості.
