Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з такого податку та форми спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України» від 09.08.17 р. № 592 затвердив форму спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковують за ставкою 0% відповідно до п. 44 підр. 4 р. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі − ПКУ).
Нагадаємо, що з 01.01.17 р. до 31.12.21 р. нульова ставка податку на прибуток застосовується платниками, у яких, зокрема, річний дохід не перевищує 3 млн грн, нарахована за кожний місяць звітного періоду зарплата працівників більша ніж 2 мінімальні зарплати та які відповідають одному з таких критеріїв:
- утворені після 1 січня 2017 року;
- діючі, у яких протягом трьох попередніх років щорічний обсяг доходів не перевищує 3 млн грн та середньооблікова кількість працівників становить 5−20 осіб;
- зареєстровані платниками єдиного податку до 1 січня 2017 р. та в яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції був до 3 млн грн та середньооблікова кількість співробітників становить 5−50 осіб.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку оподаткування доходів нерезидентів у вигляді процентів за наданими кредитами/позиками, якщо такі проценти не виплачуються нерезиденту, а враховуються у збільшення суми позики/кредиту» від 25.07.17 р. № 1343/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у вигляді процентів слід обкладати податком на репатріацію відповідно до положень п. 141.4 ПКУ незалежно від способу виплати такого доходу, у т. ч. шляхом зарахування в рахунок збільшення статутного капіталу або суми кредиту/позики.
При цьому, як зазначають представники фіскального відомства, податок із доходів нерезидента у вигляді відсотків сплачують під час зарахування зустрічної однорідної вимоги.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо питань оподаткування податком на доходи, якщо юридичною особою (роботодавцем) за рахунок власних коштів організовується харчування (обіди) для фізичних осіб (працівників)» від 02.08.17 р. № 1454/6/99-99-13-02-03-15/ІПК роз’яснила: якщо роботодавець власним коштом організовує обіди для працівників, ціна продажу яких є меншою за собівартість, то різницю між собівартістю харчування та ціною продажу включають до оподатковуваного доходу платників податку як додаткове благо та обкладають податком на доходи й військовим збором. До того ж сума такої різниці є базою нарахування єдиного внеску.
Представники фіскального відомства аргументують свою позицію, спираючись на пп. 164.2.17 ПКУ, а також тим, що в Переліку видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.10 р. № 1170 (далі − Перелік № 1170), не наведено суму різниці між собівартістю організованого харчування та ціною продажу.
Щодо податку на доходи та військового збору, то тут позиція фіскального відомства більш переконлива, бо пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ передбачено включення до додаткового блага вартості безоплатно отриманих товарів за звичайними цінами, а також суми знижки звичайної ціни, індивідуально призначеної для такого платника податку.
Слід нагадати, що, нараховуючи податок на доходи на додаткове благо, не варто забувати про «натуральний» коефіцієнт.
Державна фіскальна служба України на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі («ЗІР») у категорії 102.18 повідомила, що фізособа-резидент, яка виплачує нерезиденту-юрособі доходи із джерелом походження з України, зобов’язана утримувати податок із таких доходів та за їх рахунок, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору України з країною резиденції особи, на користь якої здійснюють виплату (пп. 141.4.2 ПКУ).
При цьому представники фіскального відомства наголосили, що фізособа-резидент за підсумками звітного (податкового) періоду (кварталу, півріччя, трьох кварталів, року), у якому вона здійснила виплату таких доходів, повинна подати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форму якої затверджено наказом Мінфіну України від 20.10.15 р. № 897. У ній слід заповнити рядок 23 та додаток ПН до неї.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо необхідності реєстрації Товариства платником акцизного податку, виписки та реєстрації акцизної накладної у разі здійснення операцій із заправки пальним власної, орендованої, залученої за договором підряду техніки та необхідності застосування РРО при відпуску пального» від 05.07.17 р. № 998/6/99-99-15-03-03-15/ІПК відповіла на запитання про обов’язкову реєстрацію суб’єкта господарювання платником акцизного податку в разі здійснення операцій із заправки пальним орендованої, а також залученої за договором підряду техніки.
У випадку оренди техніки (без екіпажу та з екіпажем) за умови прийняття її в користування за актом приймання-передачі суб’єкт господарювання буде використовувати пальне винятково для власних потреб, а саме для заправки техніки, яка на певний строк надана йому в користування на умовах договору оренди. Такі операції не є реалізацією пального в розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 ПКУ. Отже, підприємство не повинно реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального.
Утім, у разі заправки пальним техніки третіх осіб (виконавців), залученої замовником на умовах договору підряду або договору про надання послуг, здійснюють передачу (відпуск) пального від замовника до підрядника (виконавця), що є операцією з реалізації пального в розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 ПКУ. Тому замовник під час здійснення таких операцій є особою, що реалізує пальне, і повинен попередньо зареєструватися платником акцизного податку.
Міністерство фінансів України в листі «Щодо реалізації деяких положень Бюджетного кодексу України з питань нарахування та виплати пільг» від 16.06.17 р. № 09010-20-10/16034 повідомило, що бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам із бюджету обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Фінансування витрат на надання пільг здійснюють у межах установлених соціальних норм (нормативів) незалежно від обсягів коштів, передбачених у державному або місцевих бюджетах на відповідний рік.
Міністерство фінансів України наказом «Про внесення змін до форми Податкової декларації з транспортного податку» від 27.06.17 р. № 595 затвердило оновлену форму податкової декларації з транспортного податку. Зокрема, платникам цього податку доведеться більш детально інформувати податківців про свій автомобіль. У новій декларації тепер додатково зазначатимуть:
- тип пального, на якому працює легковик;
- міжнародний ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN-код).
Нагадаємо, що транспортний податок зобов’язані сплачувати фізичні та юридичні особи, що мають зареєстровані в Україні згідно із чинним законодавством власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше ніж п'ять років (включно) та їх середньоринкова вартість становить понад 375 розмірів мінзарплати (встановленої на 1 січня звітного року).
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України листом «Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предмета закупівлі (лотами)» від 02.08.17 р. № 3304-06/26774-06 роз’яснило деякі аспекти закупівлі окремих частин (лотів) товарів, послуг або робіт у єдиній процедурі закупівлі.
Зокрема, торги може бути скасовано частково (за лотом). Також замовник вправі визнати торги такими, що не відбулися частково (за лотом). Якщо необхідність закупівлі не зникла, то замовник здійснює нову закупівлю, керуючись вартісними межами, тендерним законодавством. Якщо вартість закупівлі є меншою за ці вартісні межі, замовник здійснює таку закупівлю без застосування процедур закупівлі. Водночас можна добровільно користуватися електронною системою публічних закупівель ProZorro.
Договір про закупівлю укладають за результатом процедури закупівлі з переможцем за кожним лотом окремо. Якщо переможцем за всіма лотами є один і той самий суб'єкт, замовник може укласти один договір про закупівлю за умови, що таку можливість було передбачено тендерною документацією та проектом договору.
Державна служба статистики України своїми наказами «Про затвердження форм державного статистичного спостереження з питань реалізації продукції сільського господарства сільськогосподарськими підприємствами» від 12.07.17 р. № 165, «Про затвердження форми державного статистичного спостереження щодо площ, валових зборів та урожайності сільськогосподарських культур» від 17.07.17 р. № 170, «Про затвердження форми державного статистичного спостереження № 2-ферм (річна) «Звіт про витрати на виробництво продукції сільського господарства (робіт, послуг)» від 21.07.17 р. № 193 оновила такі форми статистичних звітів для сільгосппідприємств:
- № 21-заг (місячна) «Звіт про реалізацію продукції сільського господарства» — вводять у дію починаючи зі звіту за січень 2018 року;
- № 21-заг (річна) «Звіт про реалізацію продукції сільського господарства» — вводять у дію починаючи зі звіту за 2018 рік;
- № 29-сг (річна) «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду» — вводять у дію починаючи зі звіту станом на 1 грудня 2017 року;
- № 2-ферм (річна) «Звіт про витрати на виробництво продукції сільського господарства (робіт, послуг)» — вводять у дію починаючи зі звіту за 2017 рік.
Державна служба України з питань праці наказом «Про затвердження Порядку повідомної реєстрації інспекційних від 22.06.17 р. № 76 відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця» від 22.06.17 р. № 76 затвердила Порядок повідомної реєстрації інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця. Порядок визначає процедуру повідомної реєстрації інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця.
Інформацію щодо відвідування роботодавців інспекторами праці реєструватимуть територіальні органи Держпраці, а в разі, якщо на підприємство завітають інспектори з апарату Держпраці, реєстрацію відвідування проведе департамент з питань праці Держпраці.
Відомості про інспектора праці, що здійснює відвідування, та об'єкт відвідування вноситимуть до Реєстру інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця. Кожному відвідуванню присвоюється номер, що складається з індексу відповідної області та порядкового номера запису про відвідування, внесеного до Реєстру.
Нагадаємо, що за красивим формулюванням «інспекційні відвідування» органи праці ховають банальні перевірки, вочевидь, щоб позбавити цей процес негативного забарвлення.
