Кабінет Міністрів України вніс правки щодо кошторисної вартості об’єктів, що будуються за рахунок бюджетних коштів (а також коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій та кредитів, наданих під державні гарантії), від якої залежить порядок затвердження проектів будівництва (див. постанову КМУ «Про внесення змін до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи» від 26.08.15 р. № 665).
Так, проекти вартістю 400 млн гривень і більше (наразі ця цифра дорівнює 100 млн) має затверджувати Кабмін. Документ йому подають центральні органи виконавчої влади, а також інші органи держвлади за погодженням з Мінекономрозвитку, Мінфіном і Мінрегіоном.
За рішенням Мінфіну право затверджувати проекти будівництва може бути надано й:
- центральним органам виконавчої влади (іншим органам держвлади), якщо загальна кошторисна вартість об’єкта, що будується, становить від 120 до 400 млн (наразі від 30 до 100 млн);
- держпідприємствам (установам, організаціям), виконавчим органам сільських, селищних, міських рад — щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю до 120 млн гривень (зараз — до 30 млн).
Також визначено конкретні строки затвердження проектів будівництва. Їх мають прийняти не пізніше ніж у тримісячний строк від дати надсилання звіту замовнику будівництва за результатами проведення експертизи.
Законодавці уточнили, що обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів за бюджетні кошти, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. грн.
Державна фіскальна служба України повідомила що підприємці-єдинники 2 та 3 групи можуть здійснювати роздрібний продаж пива як без застосування касового апарату, так і при його обов’язкової наявності (див. категорію 109.03 ЗІР.
РРО не застосовують тільки, виконуючи такі вимоги:
- пиво продають у пляшках і бляшанках;
- відсутній продаж інших підакцизних товарів;
- протягом календарного року обсяг доходу підприємця-єдинника 2 або 3 груп не перевищує 1 млн гривень;
- замість касового апарату використовують РК та КОРО;
- наявна ліцензія на роздрібну торгівлю алконапоями. Зверніть увагу, що така ліцензія має містити інформацію про КОРО.
Підприємець-єдинник 2 та 3 груп має обов’язково проводити операції з продажу пива через РРО, якщо продає його на розлив. Окрім цього, повинні виконуватись й інші умови:
- розливати пиво можна тільки через заклад ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус закладу ресторанного харчування;
- має бути наявна ліцензія на роздрібну торгівлю алконапоями. У цьому випадку в ній має значитися вже інформація про відповідний касовий апарат.
Державна фіскальна служба України в категорії 103.17 ЗІР ДФС України роз'яснила: якщо відряджений працівник оплатив два місця у двомісному номері готелю, то відшкодовують з віднесенням до складу витрат підприємства вартість проживання із розрахунку одного місця. Якщо підприємство відшкодовує працівнику повну вартість двомісного номера, то вартість другого місця в цьому номері буде вважатися додатковим благом відповідно до пп. 164.2.17 Податкового кодексу України та оподатковуватись за ставкою 15% (20%).
Державна регуляторна служба України листом «Про анулювання документів дозвільного характеру» від 03.09.15 р. № 6466/0/20-15 нагадала, що анулювання документів дозвільного характеру можливо двома способами, які залежать від підстав їх застосування:
1. За рішенням дозвільного органу за умови:
- звернення суб'єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру;
- припинення юрособи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом;
- припинення підприємницької діяльності фізособи-підприємця.
2. За рішенням адміністративного суду. У такому випадку дозвільний орган у разі виявлення недостовірної інформації в заяві про видачу документа дозвільного характеру та самих документах може звернутися з позовом до суду. На підставі відповідного рішення адмінсуду такі документи анулюють.
Міністерство соціальної політики України в своєму листі «Щодо використання суб’єктами господарювання печатки» від 22.05.15 р. № 7610/0/14-15/06 повідомило, що усі суб'єкти господарювання, які відповідно до установчих документів мають печатку, повинні її використовувати.
Суб'єктами господарювання є (ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України, далі − ГКУ):
1) господарські організації — юридичні особи, створені згідно з Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ), державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ЦКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
При цьому було зазначено: ч. 1 ст. 581 ГКУ передбачено, що суб'єкти господарювання можуть мати печатки. Тому ті, у кого печатки немає (яскравий приклад — приватні підприємці), у своїй госпдіяльності вправі обходитися без неї.
Державна інспекція України з питань праці у своєму листі «Щодо подання Повідомлення про прийняття працівника на роботу» від 03.08.15 р. № 1364/24/21/01/2298-15, нагадала, що повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу є частиною укладання трудового договору. Воно складається із виданого наказу та повідомлення ДФС і її територіальних органів.
Таке повідомлення зобов’язані подавати власники підприємства (установи, організації) чи фізособи у один із таких способів:
- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог чинного законодавства;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
При цьому, що стосується повідомлення у паперовій формі, на думку представників відомства, його можна відправити поштою із повідомленням про одержання. Датою повідомлення буде дата надсилання листа відповідно до поштової квитанції.
Нагадаємо, працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору, частиною якого є повідомлення про прийняття на роботу. В іншому випадку на роботодавця чекає штраф у розмірі 30 мінзарплат (на сьогодні це 36540 грн).
