Міністерство фінансів України наказом від 19.06.2023 р. № 329 виклало в новій редакції Порядок ведення Реєстру аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності, який затверджено наказом Мінфіну від 19.09.2018 р. № 766.
Реєстр складається з таких розділів:
1) аудитори;
2) суб'єкти аудиторської діяльності;
3) суб'єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов'язковий аудит фінансової звітності;
4) суб'єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов'язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес.
Для внесення інформації до Реєстру заявник подає до Інспекції через електронний кабінет відповідну заяву за формою, затвердженою Радою нагляду за аудиторською діяльністю Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.
У разі змін у реєстровій інформації (крім інформації про проходження аудитором безперервного професійного навчання) аудитор протягом 30 календарних днів, а суб'єкт аудиторської діяльності протягом 10 календарних днів з того дня, коли відбулися зміни, зобов'язані подати через електронний кабінет до Інспекції за формою, затвердженою Радою нагляду, відповідну інформацію (зміни) для її внесення до Реєстру.
Міністерство фінансів України наказом від 14.07.2023 р. № 394 внесло зміни до Порядку ухвалення рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зокрема, уточнено, що рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК у Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, прийматимуть комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС.
Раніше порядком розблокування було передбачено, що серед документів платник має надати договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти. Таке формулювання привело до того, що платники, які ніколи не займалися ЗЕД, отримували відмову в реєстрації з причин ненадання зовнішньоекономічних договорів.
Мінфін вирішив внести зміни у цей пункт. Новим текстом передбачено, що для розблокування ПН/РК платник має надати договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти. Сподіваємося, що таке формулювання допоможе тим, хто не займається ЗЕД.
Крім того, Перелік необхідних для подання пояснень документів доповнено іншими документами, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
У разі коли у квитанції до ПН/РК зазначено код товару / послуги згідно з УКТЗЕД/умовним кодом товару / ДКПП, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації ПН/РК, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.
Відтепер подання письмових пояснень та копій документів до РК, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг їх постачальнику, має право ініціювати отримувач (покупець), для чого:
- отримувач (покупець) надсилає такі пояснення та копії документів постачальнику (продавцю) через електронний кабінет в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису;
- постачальник (продавець) подає такі пояснення та копії документів з накладенням кваліфікованого електронного підпису до контролюючого органу;
- отримувачу (покупцю) надходить в електронний кабінет інформація щодо дати подання пояснень та копій документів постачальником (продавцем) і результату розгляду комісією регіонального рівня таких пояснень та копій документів.
Додаток 2 «Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних територіальних органів ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» також викладено у новій редакції.
Мінфін наказом від 04.08.2023 р. № 428 вже встиг внести зміни до наказу № 394. Правки технічного характеру. Наприклад, слово «назва» замінено словом «найменування», після слова «редакції» доповнюється словами «, що додається» та інші.
Накази № 394 та 428 наберуть чинності через 15 днів з дня офіційного опублікування. На день підготовки матеріалу накази офіційно ще не оприлюднено.
Верховна Рада України 10 серпня 2023 року ухвалила в другому читанні та в цілому проєкт Закону про цифровий контент та цифрові послуги (реєстр. № 6576).
Зазначений закон спрямований на врегулювання цивільно-правових відносини між виконавцем та споживачем з приводу надання цифрового контенту та/або цифрової послуги на підставі договору, а також законодавчого встановлення дієвого правового інструментарію захисту прав споживачів, яким надається цифровий контент та/або цифрова послуга.
Зокрема, законом визначено сферу цивільних правовідносин, на які поширюються його положення, виокремлено суб’єктивні та об’єктивні критерії відповідності цифрового контенту та/або цифрової послуги умовам укладеного договору, встановлено правові наслідки ненадання цифрового контенту та/або цифрової послуги за договором, невідповідності наданого цифрового контенту та/або цифрової послуги вимогам, що передбачені цим Законом, а також відмови від договору, за яким надається цифровий контент та/або цифрова послуга.
Ухвалення зазначеного закону направлено на імплементацію в національне законодавство України Директиви Європейського Парламенту і Ради від 20 травня 2019 року № 2019/770 щодо певних аспектів, що стосуються контрактів на постачання цифрового контенту та цифрових послуг та сприятиме ефективному здійсненню та захисту прав споживачі, яким за договором надається цифровий контент та/або цифрова послуга.
Верховна Рада України ухвалила закон, яким вносяться зміни до Податкового кодексу України та інших вітчизняних законодавчих актів щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).
Закон встановлює зміни положень Закону України «Про санкції» щодо нерозповсюдження обмежувальних заходів (санкцій) на сплату податків, зборів, ЄСВ та погашення податкового боргу.
У пояснювальної записці до базового законопроєкту від 19.01.2022 р. № 6529 зазначається, що документом вносяться зміни до ПКУ, Закону України «Про санкції», Закону України «Про захист персональних даних», Закону України «Про доступ до публічної інформації», якими пропонується:
- нерозповсюдження обмежувальних заходів (санкцій) на операції платників податків зі сплати податків, зборів, ЄСВ та податкового боргу;
- визначення додаткових видів санкцій, які можуть застосовуватись ДПС, зокрема:
- зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зупинення/відмови в наданні бюджетного відшкодування ПДВ;
- відмови/зупинення права на залік чи повернення помилково та/або надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, ЄСВ, пені, штрафів;
- анулювання реєстрації/відмови у реєстрації платником єдиного податку;
- надання контролюючим органам права проводити перевірки та звірки платників податків, до яких застосовані санкції;
- оприлюднення та визнання неконфіденційною податкової інформації, у т. ч. щодо сплати податків і зборів платниками податків, до яких застосовані санкції;
- визначення вимог до інформації, яка повинна зазначатись в рішеннях щодо застосування санкцій.
Документом встановлено чотири види заходів, які здійснює контролюючий орган з метою реалізації санкції прийнятих РНБО; ПКУ доповнено механізмами реалізації таких заходів до підсанкційних осіб та доповнено норми щодо заборони перебування підсанкційного суб’єкта на спрощеній системі оподаткування (ст.ст. 291, 298, 299 підстави та механізм анулювання реєстрації платником єдиного податку).
Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку із завершенням карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (реєстр. № 9405 від 20.06.2023).
Документом пропонується:
- виключити частину четверту статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, частину четверту статті 212 Цивільного процесуального кодексу України, частину четверту статті 197 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено, що під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи при цьому здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному ЗУ «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України;
- внести зміни до законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», «Про оренду державного та комунального майна», «Про оцінку впливу на довкілля», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;
- визнати такими, що втратили чинність:
- постанову ВРУ від 20 жовтня 2020 року № 937-IX «Про заходи протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та захисту всіх систем життєдіяльності країни від негативних наслідків пандемії та нових біологічних загроз»;
- постанову ВРУ від 17 листопада 2020 року № 1004-IX «Про своєчасне інформування громадян у разі посилення протиепідемічних заходів з метою належної підготовки до такого посилення»;
- Закон України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»;
- Закон України «Про надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
