Кабінет Міністрів України ухвалив план заходів щодо реалізації розробленої Мінекономрозвитку Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року. Про це повідомляється на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
Відповідний План передбачає реалізацію низки завдань:
- створення порталу малого і середнього підприємництва (далі – МСП) на базі офіційного сайту Мінекономрозвитку;
- створення Офісу розвитку МСП при Мінекономрозвитку;
- реалізація пілотного проекту з часткового гарантування кредитів для МСП;
- реалізація пілотного проекту створення регіональної мережі центрів підтримки підприємництва;
- запровадження програм розвитку МСП відповідно до пріоритетів інших стратегічних та програмних документів;
- удосконалення регуляторних процедур, які регулюють діяльність МСП.
Відповідно до рішення Уряду відповідальні за реалізацію плану міністерства та інші центральні органи виконавчої влади мають щоквартально звітувати Мінекономрозвитку щодо стану виконання передбачених документом завдань.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення господарського зобов’язання та 3% річних від простроченої суми» від 25.04.18 р. № 1864/6/99-99-15-02-02-15/ІПК нагадала, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, повинен сплатити кредиторові суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).
Отже, оскільки Податковим кодексом України (далі — ПКУ) не передбачено різниць на інфляційні суми, такі операції відображають у податковому обліку за бухгалтерськими правилами. Якщо штрафні санкції перераховують на користь неприбутківців або платників податку на прибуток, які застосовують ставку 0%, необхідно застосувати збільшувальну різницю за пп. 140.5.11 ПКУ.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про податок на додану вартість» від 16.04.18 р. № 1584/ІПК/26-15-12-01-18 роз’яснила, на які податкові наслідки слід очікувати підприємству при передачі майна за рішенням суду державі.
Операція з передачі майна має шанс бути звільненою від обкладення ПДВ згідно з пп. 197.1.16 ПКУ. Втім, для цього повинні одночасно виконуватись такі вимоги:
- передача має здійснюватися на безоплатній основі;
- операція повинна відбуватися між двома платниками ПДВ або між двома юрособами;
- майно передається виключно в державну чи комунальну власність;
- операція має здійснюватися на підставі прийнятого рішення Уряду, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.
Контролери наголошують: у разі недотримання хоча б однієї із зазначених вимог таку операцію обкладають ПДВ у загальному порядку за ставкою 20%.
Щодо податково-прибуткових наслідків, то тут представники фіскального відомства радять орієнтуватись на бухгалтерські правила.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про порядок оподаткування ПДВ» від 27.04.18 р. № 1924/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомила, що підставою для відображення податкового кредиту є зареєстрована податкова накладна в ЄРПН (п. 198.6. Податкового кодексу України).
Якщо у графі 7 «Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість» зареєстрованої накладної сума зазначена з більш ніж двома символами після коми — така накладна є підставою для формування податкового кредиту. Оскільки Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Мінфіну України від 31.12.15 р. № 1307, жодних обмежень щодо відображення ціни постачання немає.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму проведеної уцінки інвестиційної нерухомості» від 02.05.18 р. № 1960/6/99-99-15-02-02-15/ІПК поінформувала платників податку на прибуток, які провадять податкові коригування за р. ІІІ ПКУ, що в разі продажу інвестиційної нерухомості, що обліковується за справедливою вартістю (амортизація та зменшення корисності не визнаються), коригування фінансового результату до оподаткування за п.п. 138.1, 138.2 ПКУ не проводять. Результат від продажу таких активів визначають згідно з правилами бухобліку та відображають у складі фінансового результату до оподаткування без коригувань. На суми уцінки та дооцінки інвестиційної нерухомості починаючи з 01.01.17 р. не здійснюють коригувань фінансового результату до оподаткування.
Якщо ж інвестиційну нерухомість обліковують за первісною вартістю, то до неї застосовують усі податкові коригування, передбачені для основних засобів п.п. 138.1, 138.2 ПКУ.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою у вигляді подарунка від юридичної особи» від 03.05.18 р. № 1974/6/99-99-13-02-03-15/ІПК роз'яснила: вартість дарунків, що не перевищує 25% однієї мінімальної зарплати (у розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року, відображається в податковому розрахунку за ф. № 1ДФ з ознакою доходу «160». Якщо вартість дарунка перевищує зазначений розмір, то всю суму необхідно відображати в податковому розрахунку ф. № 1ДФ з ознакою доходу «126» як додаткове благо.
Варто зазначити, що цього року представники фіскального відомства змінили думку щодо оподаткування подарунка, вартість якого перевищує 25% мінзарплати (у 2018 році – 930,75 грн).
Раніше ДФСУ роз'яснювала, що в разі, коли вартість дарунка перевищує зазначений розмір, оподатковувати необхідно саме суму перевищення (лист ДФСУ від 24.02.17 р. № 2985/5/99-99-13-02-03-16). Але цьогоріч контролери раптово змінили підхід до тлумачення норми пп. 165.1.39 Податкового кодексу України і вважають: якщо вартість дарунків перевищує 25% мінзарплати, то вся їх вартість обкладається податком на доходи як додаткове благо з урахуванням положень п. 164.5 ПКУ.
Національний банк України постановою «Про затвердження Змін до Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу» від 03.05.18 р. № 48 вніс зміни до зазначеного вище положення.
Відтепер для надання індивідуальної ліцензії на розрахунки валютою в Україні Нацбанк, окрім документів від заявника, зможе запитувати додаткову інформацію в держорганів, уповноважених банків, інших суб’єктів господарювання та фізичних осіб щодо валютної операції.
Зокрема, Нацбанк цікавитиме інформація, документи та висновки стосовно учасників валютної операції (у т.ч. для юросіб щодо кінцевих бенефіціарних власників), суті та мети цієї операції, відповідності суті операції змісту діяльності заявника, джерел походження коштів (активів) заявника, достатності реальних фінансових можливостей заявника проводити (ініціювати) фінансову операцію на відповідну суму, економічної доцільності (сенсу) операції.
Коли обґрунтування не влаштують Нацбанк або ж йому нададуть недостовірну чи суперечливу інформацію, це може стати підставою для відмови в ліцензії. Те ж саме стосується і випадків, коли Нацбанк виявить, що іншою стороною валютної операції або особою, на користь чи в інтересах якої проводиться ця операція, є юридична або фізична особа, яка має російське місце перебування, місце проживання, місцезнаходження, місце реєстрації тощо.
Національний банк України у листі «Про відображення в бухгалтерському обліку операцій з борговими фінансовими активами, що обліковуються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки в іншому сукупному доході» від 05.05.18 р. № 60-0006/25244 роз’яснив банкам, як зафіксувати в обліку припинення визнання (погашення, відступлення прав вимоги, продажу, списання за рахунок резерву) боргового фінансового активу, що обліковується за справедливою вартістю з визнанням переоцінки в іншому сукупному доході.
На думку Нацбанку, переоцінка, визнана в капіталі (балансовий рахунок 5102 «Результати переоцінки боргових фінансових активів, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід»), перекласифіковується в прибутки/збитки та відображається за балансовим рахунком 6226 «Результат від перекласифікації переоцінки боргових фінансових інструментів, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід» Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління НБУ від 11.09.17 р. № 89.
