Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг» від 03.11.16 р. № 1724-VIII, внісши суттєві зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 19.07.99 р. № 996-XIV щодо вимог до первинних документів.
Так, у законі уже не згадується про те, що первинні документи підтверджують та фіксують здійснення господарської операції. При цьому норма, що вони повинні містити інформацію про неї, лишилася без змін.
Крім того, прибрано вимогу, що первинні документи мають складати під час здійснення госпоперації або одразу по її закінченні.
Відповідно до внесених змін у первинних документах не обов’язково зазначати місце їх складання.
Кабінет Міністрів України (далі − КМУ) постановою «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. № 198 і від 15 квітня 2013 р. № 347» від 30.11.16 р. № 879 визначив, що роботодавці, які працевлаштують безробітного учасника антитерористичної операції (далі − АТО) на нове робоче місце не менше ніж на два роки, будуть отримувати компенсацію єдиного внеску протягом одного року.
Крім того, урядовці установили, що учасникам АТО для отримання статусу безробітного необхідно подавати до центру зайнятості такі додаткові документи:
- посвідчення учасника бойових дій;
- копію довідки про безпосередню участь особи в АТО, забезпеченні її проведення та захисті незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України.
Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку внесення засобів електронного цифрового підпису до безконтактного електронного носія, що міститься в паспорті громадянина України, та надання послуг електронного цифрового підпису з використанням паспорта громадянина України з імплантованим безконтактним електронним носієм» від 30.11.16 р. № 869 установив порядок внесення засобів електронного цифрового підпису (далі — ЕЦП) до безконтактного електронного носія, що міститься в паспорті громадянина України. Також затверджено порядок надання послуг ЕЦП із використанням паспорта громадянина України з імплантованим безконтактним електронним носієм. Зазначені послуги надаватиме акредитований центр сертифікації ключів Міністерства внутрішніх справ України.
Отже, цією постановою фактично створено нормативне підґрунтя для можливості використання послуг ЕЦП за допомогою ID-паспорта, а також установлено порядок та технічні нюанси цього процесу.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення зміни до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294» від 30 листопада 2016 р. № 883 установив спеціальну надбавку до грошового забезпечення військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних сил України (далі − ЗСУ) у розмірі до 100% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вона входитиме до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідною нормою доповнили п. 5 постанови КМУ «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.07 р. № 1294.
Запровадження надбавки обумовлене підвищеним ризиком для життя та особливостями під час виконання бойових (спеціальних) завдань, що характерні для цього підрозділу ЗСУ.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо сплати авансового внеску у розмірі 2/9 податку на прибуток грошовими коштами, якщо в інтегрованій картці платника податку обліковується переплата з цього податку» від 30.11.16 р. № 25825/6/99-95-42-01-15 повідомила, що разовий аванс у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого в декларації за три квартали 2016 року, підприємства повинні перераховувати на бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку податку на прибуток підприємств.
Тож платник податків має право врахувати переплату з податку на прибуток у сплату авансового внеску в межах цієї суми. Зарахування таких надміру сплачених грошових зобов'язань із податку на прибуток здійснюють у сплату авансового внеску в автоматичному режимі (без заяви платника).
Державна фіскальна служба України своїм листом «Щодо витрат підприємства з безкоштовного харчування своїх працівників на умовах «шведського столу» від 23.11.2016 р. № 25307/6/99-99-13-02-03-15 пояснила правила обкладення податком на доходи фізосіб та податком на додану вартість (далі − ПДВ) безкоштовного харчування для працівників, організованого за принципом «шведського столу».
Якщо неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою, тобто отриманий дохід у вигляді додаткового блага не може бути персоніфіковано, то вартість такого харчування не є об'єктом обкладення податком на доходи.
Стосовно ПДВ, то операції підприємства з безкоштовного харчування своїх працівників на умовах «шведського столу» податківці називають постачанням і розтлумачують:
- якщо вартість безкоштовного харчування включають до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об'єктом обкладення ПДВ та пов'язані з отриманням доходів підприємством, ці товари вважають використаними в господарській діяльності та умовного ПДВ за п. 198.5 Податкового кодексу України (далі − ПКУ) за ними не нараховують;
- якщо вартість послуг із харчування не включається до вартості товарів/послуг, то ці товари/послуги визнаються такими, що постачаються безоплатно в межах господарської діяльності. За ними ПДВ нараховують один раз на підставі бази оподаткування, а компенсуючого ПДВ нараховувати не потрібно.
Державна фіскальна служба України листом «Щодо оподаткування доходів від надання нерухомості в оренду» від 22.11.16 р. № 12467/Т/99-99-13-02-03-14 нагадала: якщо дохід нараховано, але не виплачено, то податок на доходи слід перерахувати в бюджет у строки, установлені для місячного податкового періоду (пп. 168.1.5 ПКУ). Отже, з нарахованої та невиплаченої орендної плати податок на доходи все одно слід сплатити впродовж 30 календарних днів після закінчення місяця нарахування.
У разі оренди земельної ділянки сільгосппризначення, земельної частки (паю) об'єкт оподаткування визначають із розміру орендної плати, зазначеної в договорі, але він не може бути меншим за мінімальну суму орендного платежу, установлену законодавством.
Міністерство юстиції України в листі «Щодо деяких питань, пов'язаних з застосуванням норм Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 08.11.16 р. № 38779/31702-0-33-16/8 роз’яснило: у разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта необхідно внести зміни до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за заявою власника чи іншого правонабувача.
Ідентифікаційними даними для юрособи (резидента та нерезидента) є її найменування і податковий номер. Отже, якщо назву юрособи змінено у зв’язку з декомунізацією — відповідні зміни потрібно відобразити й у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Міністерство соціальної політики України у своєму листі «Щодо направлення працівників на підвищення кваліфікації» від 29.06.16 р. № 813/13/84-16 нагадало основні правила оформлення підвищення кваліфікації працівників.
Отже, підставою для направлення працівника на курси підвищення кваліфікації є наказ (розпорядження) керівника. Період такого навчання має бути відображений у табелі обліку використання робочого часу з позначкою «Ін» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством.
До трудової книжки відомості про проходження підвищення кваліфікації вносять під час звільнення працівника за останні два роки перед звільненням (п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58).
За період навчання працівнику нараховують середній заробіток. Крім того, компенсують проїзд та виплачують добові за дні перебування в дорозі (ст. 122 Кодексу законів про працю України, п. 1 постанови КМУ «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28.06.97 р. № 695).
За дні навчання у вихідні роботодавець не повинен надавати інші дні відпочинку.
Вищий господарський суд України виніс ухвалу «Щодо помилки в платіжному дорученні на сплату судового збору» від 09.11.16 р. у справі № 910/10286/16, де зауважив: якщо в платіжному дорученні про сплату судового збору в призначенні платежу неправильно зазначено код ЄДРПОУ відповідача чи взагалі найменування позивача у справі – суд не повинен одразу повертати таку апеляційну скаргу.
Відсутність у платіжці відомостей про те, яка саме позовна заява (скарга, дія) оплачується судовим збором, не є підставою для повернення позовної заяви (скарги), адже суд самостійно перевіряє сплату позивачем (заявником, скаржником) належної суми судового збору.
Якщо в суду виникають сумніви щодо надходження й зарахування сум судового збору до Державного бюджету України, він може й повинен витребувати від особи, яка подала апеляційну скаргу, відповідне підтвердження територіального органу Державного казначейства України.
