Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» від 23.03.17 р. № 1983-VІІІ, яким запроваджено механізм обов’язкового продажу акцій акціонерами на вимогу акціонера — власника 95% акцій товариства.
Водночас міноритарного акціонера — власника 5% акцій наділено правом висувати вимогу до власника пакета 95% простих акцій товариства про придбання його 5% акцій товариства за справедливою ціною.
Основний аргумент для впровадження в Україні такого механізму: власники 5% акцій, по суті, не мають жодного впливу на прийняття рішень в акціонерних товариствах (тобто усунуті від їхнього управління).
Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо забезпечення права на здобуття вищої освіти осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України» від 16.05.17 р. № 2026-VIII, що визначає умови вступу до ВНЗ осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія Криму. Цим нормативно-правовим актом передбачено, що кримчани, які мають документ про загальну середню освіту, можуть вступити до одного з вишів на території Запорізької, Миколаївської, Одеської чи Херсонської областей на конкурсній основі за результатами вступних випробувань. Водночас установлено квоту для прийому таких осіб — одна тисяча місць держзамовлення (мають розподіляти між вишами зазначених регіонів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України).
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 07.06.17 р. № 394 остаточно скасував державне регулювання цін на низку товарів і послуг із 01.07.17 р. Зокрема, це стосується:
- граничних торгових (постачальницько-збутові) надбавок до оптової ціни виробника (митної вартості) на борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину й м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі не вище ніж 15% без урахування витрат із їх транспортування в міжміському сполученні;
- граничних рівнів рентабельності та торгових надбавок на дитяче харчування;
- граничних розмірів плати за послуги, що надаються в торговельних об'єктах, на ринках із продажу продовольчих та непродовольчих товарів;
- граничних рівнів цін, нормативів рентабельності (у розмірі не вище 20%) за надання в оренду торговельних приміщень (площ), торговельно-технологічного та/або холодильного устаткування в торговельних об'єктах, на ринках із продажу продовольчих та непродовольчих товарів;
- граничних рівнів рентабельності пакування (фасування) продовольчих товарів, щодо яких запроваджено державне регулювання цін, без урахування вартості сировини не вище ніж 10%.
Отже, тепер бізнес зможе легко та оперативно змінювати ціни на перелічені товари й послуги залежно від цінових коливань ринку. Також скасування держрегулювання цін опосередковано сприятиме підвищенню конкуренції, зменшенню адміністративного тиску на бізнес та усуненню корупційних ризиків.
Державна фіскальна служба України в листі «Про коригуючі коефіцієнти» від 29.05.17 р. № 13556/7/99-99-12-03-04-17 роз’яснила, що платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом мають право застосовувати примітку 1 (понижувальний коефіцієнт 0,75 згідно з п. 254.4 Податкового кодексу України (далі − ПКУ) до ставок рентної плати для обчислення своїх податкових зобов'язань. Таке право, на думку представників фіскального відомства, гарантовано принципом правомірності рішень на користь платника податків у разі неоднозначного трактування норм (пп. 4.1.4 ПКУ).
Важливо, що для розрахунку податкових зобов'язань із радіозв'язку в системі передавання даних із використанням шумоподібних сигналів (наприклад, для ширини смуги радіочастот 60 МГц) понижувальний коефіцієнт 0,75 застосовують до 30 МГц, решта 30 МГц оподатковують за повною ставкою.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб» від 22.05.17 р. № 12807/7/99-99-13-01-01-17 повідомила, що у зв’язку зі зниженням ставки оподаткування дивідендів (з 18 до 9%) податкові агенти можуть переобчислити податок та повернути (зарахувати) надмірно сплачений податок на доходи. Представники фіскального відомства рекомендують застосування «перерахункового» способу відображення надміру утриманого податку. Так, якщо податковий агент виправляє ситуацію у ІІ кварталі 2017 року і в цьому періоді жодних доходів відповідним особам не нараховував і не виплачував, то результати перерахунку у ф. № 1ДФ за II квартал 2017 року будуть відображені так:
- у рядках 3 «Сума нарахованого доходу» та 3а «Сума виплаченого доходу» проставляють «0»;
- у рядках 4 «Сума нарахованого податку» та 4а «Сума перерахованого податку» фіксують суму надміру утриманого податку зі знаком «мінус»;
- у рядку 5 «Ознака доходу» зазначають «109».
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до деяких методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку для суб'єктів державного сектору» від 03.05.17 р. № 481 внесло зміни до Методичних рекомендацій із бухобліку для бюджетних установ.
Коригування стосуються формування інвентарного (номенклатурного) номера основних засобів у бюджетників. Відтепер перші чотири (раніше три) знаки інвентарного номера означають номер субрахунку, п’ятий — підгрупу, решта знаків — порядковий номер предмета в підгрупі. Для груп основних засобів, для яких не виділено підгруп, п’ятий знак може позначатися нулем.
Крім того, вилучено норми, за якими потрібно було формувати фонди в незавершене капітальне будівництво за рахунок капітальних інвестицій у необоротні та нематеріальні активи. А під час зарахування об'єктів капітальних інвестицій до складу необоротних або нематеріальних активів одночасно із зменшенням капітальних інвестицій відбуватимуться збільшення внесеного капіталу та зменшення цільового фінансування.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» від 28.04.17 р. № 468 змінило форму та Порядок складання Звіту про контрольовані операції, затверджені його наказом від 18.01.16 р. № 8. Змін багато, але майже всі вони точкові й переважна їх кількість має технічний та уточнювальний характер.
Так, у зв’язку зі зміною терміну подання цього Звіту (дедлайн із 1 травня перенесли на 1 жовтня), а також збільшенням вартісних критеріїв для визнання операцій контрольованими відкориговано відповідні пункти Порядку його складання.
Також доповнено та уточнено інформацію стосовно кодів підстав віднесення госпоперацій до контрольованих (додаток 1 до Порядку).
Окрім того, Порядок доповнено положенням: якщо показник рентабельності обчислюють для сукупності контрольованих операцій протягом року, але правила групування не дозволяють показати інформацію про таке групування одним рядком, відповідний показник рентабельності (графа 22 Звіту) та його цифрове значення (графа 23 Звіту) фіксують у кожному з рядків, які відображають сукупність таких операцій.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій та Порядку опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення» від 28.04.17 р. № 470 внесло зміни до Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій (далі — Порядок моніторингу) та Порядку опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення, затверджених його наказом від 14.08.15 р. № 706.
Зокрема, визначено строк, протягом якого платники податків зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу за результатами первинного аналізу, та її документальне підтвердження. Це потрібно зробити протягом 15 робочих днів із дня, що настає за днем отримання запиту.
Також визначено, що первинний аналіз здійснюватимуть незалежно від того, чи подав платник податку Звіт про контрольовані операції за відповідний звітний період.
Крім того, закріплено, що моніторинг контрольованих операцій, здійснених у звітних періодах 2013 та 2014 років, проводитимуть відповідно до Порядку моніторингу з урахуванням особливостей норм ст. 39 ПКУ в редакції, що діяла до 01.01.15 р.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України (далі – Фонд) у своєму листі «Про участь у розслідуванні нещасних випадків, які стались на територіях, тимчасово не підконтрольних українській владі» від 22.05.17 р. № 100-06-3 повідомив: якщо нещасний випадок стався з працівником на території, тимчасово не підконтрольній українській владі, відповідні документи (екстрене повідомлення про нещасний випадок, повідомлення про професійне захворювання за формою П-3, довідки лікувально-профілактичних закладів тощо), які видані, затверджені або підписані після 1 грудня 2014 року установами, не підпорядкованими українській владі, не можна вважати такими, які складені згідно з вимогами українського законодавства. Відповідно, унеможливлено їх використання для розслідування нещасних випадків чи причин виникнення професійних захворювань.
Належні умови для створення комісій, отримання необхідних матеріалів, проведення об'єктивного та всебічного розслідування нещасних випадків із дотриманням вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.11 р. № 1232, на сьогодні відсутні, зауважено Фондом.
Отже, робочі органи виконавчої дирекції Фонду в Донецькій та Луганській областях забезпечують накопичення інформації, яка їм надходить, про нещасні випадки та професійні захворювання, що стались на території, тимчасово не підконтрольній українській владі, з метою можливого повернення до розслідування цих випадків після звільнення тимчасово окупованих територій.
Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 16.05.17 р. у справі № К/800/53389/15 роз’яснив, що незаповнення графи 3 «Сума виплаченого доходу (грн, коп.)» у ф. № 1ДФ не впливає на податкове зобов'язання, а тому відсутні підстави застосування штрафу в розмірі 510 грн (а в разі повторного порушення протягом року — 1 020 грн) за п. 119.2 ПКУ.
Крім того, у разі затримки сплати податку на доходи до підприємства застосовують штрафні санкції, передбачені ст. 126 ПКУ, а не ст. 127 ПКУ. Звісно, такий висновок не може не радувати. Оскільки п. 126.1 ПКУ передбачає накладення штрафу в розмірі 10% несвоєчасно сплаченої суми в разі затримки до 30 к. дн., а якщо на більший термін — 20%. А ось у п. 127.1 ПКУ зафіксовано штрафи дещо більші й градація їхнього розміру залежить від черговості порушення протягом 1095 днів: -25% за перше порушення; -50% за друге; -75% за третє.
