Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання обслуговування коштів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 23.08.16 р. № 523 затвердив порядок, яким визначено процедуру казначейського обслуговування коштів Фонду соціального страхування України та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Варто нагадати, що Фонд соціального страхування України утворено шляхом злиття фондів соцстрахування з тимчасової втрати працездатності та від нещасних випадків на виробництві. Бюджетним кодексом України передбачено казначейське обслуговування коштів фондів соціального страхування в порядку, визначеному Урядом.
Згідно із зазначеним порядком Фонд соціального страхування України матиме змогу відкрити рахунки в Казначействі та акумулювати страхові кошти для безперебійного надання застрахованим особам страхових виплат і соціальних послуг.
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо звільнення державних підприємств, що належать до наукових установ, від сплати до державного бюджету частини чистого прибутку» від 05.07.16 р. № 14558/6/99-99-15-02-02-15 повідомила: якщо профспілка організовує й оплачує для своїх членів та їхніх сімей тури вихідного дня або літній відпочинок без придбання путівки, вартість таких соціальних бонусів уважають додатковим благом фізособи й включають до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Тож ці суми обкладають податком на доходи фізосіб і військовим збором на загальних підставах.
У Податковому розрахунку форми № 1ДФ податківці пропонують такі суми показувати з ознакою доходу «126».
Слід нагадати, що відповідно до пп. 165.1.35 Податкового кодексу України (далі − ПКУ), якщо профспілка купує путівку на відпочинок чи оздоровлення для свого члена, такі суми не обкладають податком на доходи.
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо актуалізації Реєстру неприбуткових установ та організацій» від 25.08.16 р. № 28602/7/99-99-15-02-01-17 акцентувала увагу на важливих моментах, пов’язаних із запровадженням нового порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі − Реєстр).
Зокрема, податківці до 16 вересня нинішнього року повинні розіслати «старим» неприбутківцям (які були включені до Реєстру станом на 13.08.15 р.) письмові запити про надання відповіді стосовно:
- відповідності неприбуткової організації вимогам, установленим п. 133.4 ПКУ, та надання завірених нею копій установчих документів організації;
- завірених житлово-будівельними кооперативами (далі — ЖБК) копій документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку ЖБК.
На них неприбутківці мають відповісти в місячний строк. Такі запити не надсилають неприбутківцям, установчі документи яких оприлюднені на порталі електронних сервісів та відповідають вимогам, установленим до статутних документів неприбутківців п. 133.4 ПКУ.
Реєстраційну заяву за формою № 1-РН «старим» неприбутковим організаціям подавати не потрібно. Якщо вони відповідають неприбутковим вимогам, визначеним п. 133.4 ПКУ, то їх включають до нового реєстру (п. 34 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ).
Надані на запит неприбутковою організацією документи представники податкових органів розглядають упродовж місяця з дня їх отримання. Контролери наголошують: навіть якщо під час їх розгляду виявлено, що вони не відповідають «неприбутковим» вимогам (про це неприбутківців повідомлять), то до 01.01.17 р. таку організацію не можуть виключити з реєстру. Неприбутківцю до цієї дати необхідно привести свій статут у відповідність до установлених вимог (а ЖБК − також подати завірені копії згаданих вище документів). У іншому випадку такі неприбутківці із нового року втратять неприбутковий статус.
Також у листі податківці розповіли про відмінності старого та нового порядку ведення реєстру. Зокрема, зміни торкнулися структури кодів ознаки неприбутковості, порядку подання документів для включення до реєстру, форми реєстраційної заяви № 1-РН, а також підстав для виключення неприбутківця з реєстру.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо порядку округлення показників у графі «Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ податкової накладної» від 10.08.16 р. № 17270/6/99-99-15-03-02-15 повідомила, що кількість знаків, яку можуть містити після коми показники гр. 6 «Кількість (об’єм, обсяг)» податкової накладної (далі − ПН), не обмежена. Необхідною кількістю знаків уважають таку, якої достатньо для правильного розрахунку вартісного показника в рядках V−IX ПН.
Правильним розрахунком вартісних показників ПН вважають такий, коли добуток граф 6 та 7 (кількість і ціна) дає число з понад двома знаками після коми й округлення до другого знаку після коми не призводить до збільшення такого знаку на 1 (одиницю).
Слід нагадати, що усі графи податкової накладної, які мають вартісні показники, слід заповнювати в гривнях із копійками.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо порядку формування податкового кредиту» від 09.08.16 р. № 17186/6/99-99-15-03-02-15 пояснила, що платники податку на додану вартість (далі − ПДВ) мають право формувати податковий кредит на підставі зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі − ЄРПН) ПН за формою, яка на дату реєстрації втратила чинність. Якщо в реєстрації такої ПН продавцю не відмовлено, стара форма ПН не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту покупця за таким документом.
Нову форму ПН було затверджено наказом Мінфіну України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 31.12.15 р. № 1307 і запроваджено з 1 квітня 2016 року.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування діяльності на митній території України нерезидента без створення постійного представництва, можливості подання податкової звітності та відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань» від 11.08.16 р. № 17492/6/99-99-15-02-02-15 роз’яснила питання порядку оподаткування діяльності нерезидента в Україні, подання ним податкової звітності та відповідальності за несвоєчасну сплату податків.
Податківці наголосили, що юрособа-нерезидент, яка провадила господарську діяльність на території України через свій відокремлений підрозділ, повинна зареєструвати з метою оподаткування такий відокремлений підрозділ як постійне представництво незалежно від того, провадить вона на цей момент госпдіяльність, планує її провадити в подальшому чи ні.
Представництво нерезидента може подати звітність із податку на прибуток та ПДВ за ті періоди, що передували його реєстрації. При цьому подавати декларацію з податку на прибуток дозволено й на паперових носіях, а от податкову декларацію із ПДВ − тільки в електронній формі.
Також представники фіскальних органів зауважили: якщо платник податків подає податкову звітність із порушенням термінів, то перенесення термінів для сплати визначеного в ній податкового зобов’язання не передбачено. Тож такий платник несе відповідальність у вигляді:
- штрафних санкцій за порушення термінів подання звітності відповідно до п. 120.1 ПКУ;
- штрафу за порушення термінів сплати податкового зобов’язання згідно з п. 126.1 ПКУ. Разом із тим на підставі п. 35 підрозділу 10 р. XX ПКУ штрафи, нараховані на суму податкового зобов’язання, скасовують. Утім, тільки якщо платник податків у встановлені терміни сплатив його без оскарження податкового повідомлення-рішення.
Якщо нерезиденти провадять госпдіяльність без реєстрації постійного представництва платником податку, а також не подають податкової звітності за періоди її здійснення, то за результатами перевірки контролери самостійно визначать суму податкового зобов’язання та штрафують їх відповідно до ст. 123 ПКУ незалежно від того, сплачував нерезидент податок чи ні.
Податківці наголосили, що на нерезидентів може чекати штраф за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки у 5-кратному розмірі неоприбуткованої суми. Але тільки в межах строку давності, що в загальному випадку становить 1 095 днів (ст. 102 ПКУ).
Міністерство фінансів України на своєму офіційному сайті повідомило про презентацію робочої версії пакета податкових змін Комітету Верховної Ради.
Ключові зміни передбачають, зокрема, запровадження податкових канікул на 5 років для новоствореного малого бізнесу, прозорого відшкодування ПДВ через єдиний реєстр та передання баз даних від Державної фіскальної служби до Мінфіну. Ліквідація податкової міліції пропонується в окремому законопроекті, який зараз погоджується із зацікавленими органами.
Міністерство соціальної політики України наказом «Про затвердження уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном» від 09.08.16 р. № 865 затвердило форму акта, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки додержання госпсуб’єктом вимог законодавства у сфері провадження господарської діяльності з посередництва в працевлаштуванні за кордоном. Як відомо, цей вид діяльності належить до тих, що підлягають ліцензуванню.
Отже, з’явилася форма акта перевірки, де фіксуватимуть порушення посередників у працевлаштуванні.
