Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 і від 16 липня 2008 р. № 654», якою:
- врегульовано питання підтвердження військкоматами дружинам військовослужбовців, звільнених з військової служби до 1 січня 2004 року, стажу роботи за період проживання в місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю;
- надано можливість підтверджувати трудовий стаж за наявності виправлень або неточних записів у трудовій книжці за період роботи на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі;
- приведено у відповідність до норм законодавства термінологію щодо категорій осіб з інвалідністю.
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Про величину коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у ІV кварталі 2018 року для гірничих підприємств, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр» від 31.01.2019 р. № 3041/7/99-99-12-03-04-17 поінформувала про величину коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у IV кварталі 2018 року для гірничих підприємств, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр.
Розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається як сума витрат, обчислених згідно з пп. 252.11 - 252.15ПКУ та прибутку як алгебраїчного добутку вказаних витрат та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, обчисленого в матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (п. 252.16 ПКУ).
У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки НБУ (далі – облікова ставка).
У IV кварталі 2018 року діяла 1 (одна) облікова ставка – 18 %, затверджена рішеннями Правління НБУ від 06.09.2018 р. № 593-рш, від 25.10.2018 р. № 714-рїп та від 13.12.2018 р. № 834-рш відповідно.
Податківці, базуючись на принципі рівномірності, обчислили розмір середньозваженої облікової ставки НБУ для визначення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства для розрахунку величини податкового зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Тривалість дії облікової ставки: 18 % – 92 дні (01.10.2018 – 31.12.2018).
Отже, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за IV квартал 2018 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства в розмірі 54 % – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки НБУ.
Державна фіскальна служба України в категорії 101.16 «ЗІР» відповіла на запитання, якою датою складається розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на суму попередньої оплати за операцією з постачання товарів, які будуть ввезені на митну територію України, якщо під час митного оформлення таких товарів їх коди змінено згідно з УКТ ЗЕД?
У разі зміни опису (номенклатури) постачання товарів продавець в обов’язковому порядку повинен скласти РК до ПН, у якому зі знаком «–» зазначає показники щодо товарів/послуг, номенклатура яких змінюється. Для додавання нової товарної позиції, якої не було у податковій накладній, яка коригується, в РК до ПН зі знаком «+» в окремих рядках зазначаються показники опису (номенклатури) товарів/послуг, що додаються (нові товарні позиції).
За операцією з постачання ввезених на митну територію України товарів (за які отримано попередню оплату) у разі зміни кодів УКТ ЗЕД під час митного оформлення таких товарів, РК до ПН складається на дату їх митного оформлення.
Національний банк України розширив перелік валютних послаблень для бізнесу, які введені в дію 7 лютого разом із Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII. Додатково до більш ніж 20 інших валютних послаблень для фізичних та юридичних осіб, презентованих на початку січня, Національний банк вирішив:
- дозволити бізнесу репатріацію дивідендів в іноземній валюті за 2018 рік. Такі операції здійснюватимуться в межах загального ліміту на повернення дивідендів, нарахованих за періоди до 2018 року включно, у межах 7 млн євро на місяць;
- скасувати для бізнесу вимогу щодо попереднього резервування коштів у гривні для подальшої купівлі валюти (режим Т+1) з 7 лютого;
- знизити норму обов’язкового продажу валютних надходжень бізнесом – з 50% до 30%, починаючи з 1 березня.
Нацбанк також надав можливість населенню проводити операції з онлайн-купівлі іноземної валюти та банківських металів на суму до 150 тис грн не в операційний, а в календарний день. Це означає, що онлайн-купівля валюти через інтернет-банкінги і мобільні додатки є доступною громадянам у режимі 24/7.
НБУ уточнив, що перерахування валюти за кордон юридичними особами для розміщення на депозитних рахунках (в межах ліміту 2 млн євро на рік) можливо лише за рахунок власної, а не купленої іноземної валюти.
Водночас для протидії непродуктивному відтоку капіталу Нацбанк заборонив бізнесу та населенню переказувати кошти з метою надання кредитів, здійснення інвестицій або розміщення на банківських рахунках у державу-агресор/державу-окупант, офшорні зони та країни, що не виконують/не належно виконують рекомендації FATF. Також Національний банк тимчасово зберіг обмеження щодо купівлі банками облігацій зовнішньої державної позики України.
Спрощено окремі вимоги щодо здійснення валютного нагляду банками. Зокрема, для зменшення їх операційних та часових витрат скасована вимога щодо складання письмового висновку як за кожною операцією, так і за договором.
Крім того, скорочено перелік індикаторів сумнівних операцій під час здійснення валютного нагляду. Зокрема, фінансова допомога, за рахунок якої здійснюється операція, не вважатиметься окремим індикатором, а аналізуватиметься фінансовими установами в рамках заходів щодо встановлення джерел походження коштів клієнта.
Зазначені зміни затверджені постановами НБУ «Про внесення змін до Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції» від 05.02.2019 р. № 33, а також «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 06.02.2019 р. № 35.
Також постановою НБУ «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 05.02.2019 р. № 31 скасовуються окремі нормативно-правові акти Нацбанку у сфері валютного регулювання, які втрачають актуальність із дня введення в дію Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII.
Державна служба України з питань праці на своєму сайті відповіла на запитання, на які відпустки має право подружжя усиновлювачів, якщо усиновленим дітям 4 роки та 1 рік?
Відповідно до статті 181 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР особі, яка усиновила дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, старше трьох років, надається одноразова оплачувана відпустка у зв’язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів – при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини (якщо усиновлювачами є подружжя – одному з них на їх розсуд).
Якщо одна усиновлена дитина віком старше трьох років, оплачувана відпустка надається тривалістю 56 календарних днів.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів.
