Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка затверджує схеми електронної ідентифікації з різними рівнями довіри. Це спростить доступ українців до електронних послуг, а також дасть змогу гармонізувати українське законодавство в цій сфері з європейським.
Ухвалення постанови дозволяє:
- Державному підприємству «Дія» стати постачальником послуг електронної ідентифікації;
- здійснювати ідентифікацію на основі Дія.Підпису — схема «DIIA.PKI.Remote»;
- здійснювати ідентифікацію на основі КЕП — схема «DIIA.PKI»;
- здійснювати ідентифікацію на основі BankID Національного банку — схема «DIIA.Oauth».
Використання цих схем у сфері електронного урядування відповідатиме практиці Європейського Союзу. Країни ЄС зможуть визнавати наші засоби е-ідентифікації, це дасть змогу українцям користуватися європейськими електронними послугами.
Крім того, користувачі зможуть зручно та швидко використовувати засоби електронної ідентифікації для авторизації в різних державних системах.
Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та іншими законами України» (реєстр. № 10321).
Законопроєкт має на меті приведення кодів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), наведених у Податковому кодексі України, у відповідність до вимог нової версії 2022 року кодів УКТ ЗЕД, затвердженої Законом України від 19.10.2022 № 2697-IX «Про Митний тариф України», приведення термінології у відповідність із Законом України від 03.12.2020 № 1053-ІХ «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я», а також уточнення окремих положень адміністрування податків і зборів задля повноцінного застосування норм права.
Проєктом закону передбачено:
- внесення змін до низки положень ПКУ, що дозволять усунути невідповідність у кодуванні товарів, у тому числі підакцизних, та уникнути ускладнень під час адміністрування ПДВ, акцизного податку, податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб;
- прирівняння до тютюнових виробів і встановлення ставки акцизного податку на продукти, що містять тютюн, відновлений тютюн, нікотин, замінники тютюну або нікотину, призначені для вдихання без горіння, інші нікотиновмісні продукти для орального застосування. Оподаткування таких продуктів вводиться з липня 2024 року за заниженою ставкою в розмірі 2 363,4 грн за 1 кг, а з січня 2025 р. – 2 836,08 грн за 1 кг;
- надання права контролюючому органу приймати рішення про врахування / неврахування таблиці даних платника ПДВ, про неврахування таблиці даних платника ПДВ, про відповідність / невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку в порядку та на підставах, визначених КМУ;
- встановлення особливостей оскарження рішень контролюючих органів про неврахування таблиці даних платника ПДВ та про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку;
- внесення технічних правок щодо заміни поняття «основні фонди» поняттям «основні засоби»;
- виключення із переліку ставок з податку на прибуток підприємств, які застосовуються до доходів нерезидентів, ставки 20 %, яка застосовувалася до доходів нерезидентів за виробництво та/або розповсюдження реклами, у зв’язку із виключенням з ПКУ положення щодо оподаткування таких доходів;
- приведення термінології ПКУ у відповідність із законодавством про реабілітацію у сфері охорони здоров’я щодо заміни слів «реабілітаційна установа» словами «реабілітаційний заклад» задля зрозумілого та однозначного трактування норм права.
Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) дослідило корупційні ризики у блокуванні податкових накладних (далі – ПН).
У НАЗК відбувся круглий стіл на тему «Блокування податкових накладних: корупційні ризики та шляхи їх подолання», на якому представлено дослідження щодо вказаної проблеми.
Фахівці Національного агентства ідентифікували, зокрема, такі корупційні ризики:
- непрозора робота системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків (СМКОР) на користь «ручного режиму» регулювання;
- необґрунтоване зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування;
- неврахування таблиць даних платника ПДВ;
- невиконання судових рішень щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування;
- наявність корупціогенних факторів у роботі комісій податкових органів регіонального рівня після зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.
Запропоновано вдосконалити систему СМКОР для унеможливлення блокування діяльності та завдання шкоди репутації доброчесного бізнесу. При цьому відповідальність платників ПДВ та надання їм статусу ризикових, на думку експертів, має наставати виключно після збору належної доказової бази. Одним із важливих кроків для вирішення проблеми є також розвиток комплаєнсу для платників податків. Адже що більше підприємці обізнані з усіма правилами заповнення, подання та коригування податкових накладних, то менша ймовірність зіткнутися з негативними наслідками блокування.
За підсумками обговорення напрацьовано спільні рекомендації, які можуть стати базою для вдосконалення законодавства у податковій сфері.
Міністерство фінансів України затвердило наказ від 06.11.2023 р. № 616 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» та вніс зміни до нього наказом від 29.11.2023 р. № 665.
До Інструкції про застосування Плану рахунків внесено наступні зміни;
1) виключено норму, згідно з якою підприємства, що ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, можуть застосовувати спрощений план рахунків;
2) передбачено, що для бухгалтерського обліку окремих видів запасів, враховуючи їх якісно-технічні характеристики та призначення, підприємство може застосовувати більш ніж один натуральний вимірник (наприклад тонна/літр, штука/квадратний метр тощо);
3) уточнено призначення рахунку 13 «Знос (амортизація) необоротних активів». Цей рахунок має застосовуватися для узагальнення інформації про нараховану амортизацію та знос (накопичену амортизацію) необоротних матеріальних і нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Крім того, внесено зміни до правил застосування спрощеного плану рахунків бухгалтерського обліку:
1) виключено норму щодо застосування цього плану рахунків підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства;
2) передбачено, що на рахунку 26 спрощеного плану рахунків також ведеться облік сільськогосподарської продукції;
3) рахунок 96 «Інші витрати» став рахунком 97. Цей рахунок слід використовувати для обліку та узагальнення інформації про інші витрати операційної діяльності та інші витрати діяльності, а також слід обліковувати належну до сплати за звітний період відповідно до законодавства суму податків і зборів (обов'язкових платежів).
Кабінет Міністрів України постановою від 1 грудня 2023 р. № 1256 підтримав розроблені Мін’юстом постанову та розпорядження, що стосуються Реєстру збитків.
Постановою «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 326» вносяться відповідні зміни до Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, у частині визначення пропозицій України до відповідних органів Реєстру збитків у розрізі категорій збитків, що підлягатимуть компенсації в межах спеціального міжнародного компенсаційного механізму.
Тому весь розподіл категорій збитків відбувається за трьома основними групами відповідно до суб’єкта:
- категорія (А) – суб’єкт подання: фізичні особи;
- категорія (В) – суб’єкт подання: держава Україна, включаючи центральні та місцеві органи державної влади, державні чи підконтрольні установи;
- категорія (С) – суб’єкт подання: юридичні особи, підприємства, в тому числі державні підприємства, підприємства критичної інфраструктури, фізичні особи – підприємці.
Міністерство соціальної політики України наказом від 30.11.2023 р. № 467-Н затвердило Методичні рекомендації щодо організації ввезення транспортних засобів, товарів військового призначення та подвійного використання в умовах воєнного стану.
Відповідно до Методрекомендацій отримувач гуманітарної допомоги, ввезеної без використання автоматизованої системи реєстрації гуманітарної допомоги, до 31 березня 2024 завантажує до зазначеної системи копію паперового звіту про розподіл та використання гуманітарної допомоги за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 953, підписаного керівником або особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку, або копію звіту в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису керівника або особи, відповідальної за ведення бухгалтерського обліку.
Пропуск при ввезенні певних категорій транспортних засобів на перехідний період може здійснюватися або з поданням до митного органу декларації в паперовому вигляді без унікального коду гуманітарної допомоги, або із використанням автоматизованої системи реєстрації гуманітарної допомоги.
Пропуск через митний кордон та митне оформлення гуманітарної допомоги у вигляді транспортних засобів для осіб, визначених відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про гуманітарну допомогу», здійснюється без письмового підтвердження від таких осіб.
Проте цільове використання таких транспортних засобів підтверджується звітом про наявність та розподіл гуманітарної допомоги, поданим відповідно до Порядку № 953.
У випадку, коли отримувачем гуманітарної допомоги у вигляді транспортних засобів є інша особа, ніж та, яка зазначена в частині другій статті 6 Закону України «Про гуманітарну допомогу», у графах 1-3 декларації про товари, що визнаються гуманітарною допомогою за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 953 вказуються відомості про отримувача, з позначкою у графі 1 декларації після повного найменування отримувача такої допомоги із зазначенням «для передачі», де вказується особа визначена частиною другою статті 6 Закону України «Про гуманітарну допомогу».
