Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби» від 25 березня 2016 року № 246 визначив процедуру проведення конкурсу на обіймання вакантної посади державної служби. Основною метою такого конкурсу є підбір кандидатів, які зможуть фахово виконувати свої службові обов'язки.
У Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби урядовці висвітлили вимоги щодо проведення конкурсу, зокрема стосовно:
- оприлюднення інформації про вакантну посаду держслужби та оголошення про проведення конкурсу;
- складу, порядку формування і роботи та повноважень конкурсної комісії;
- прийняття та розгляду документів для участі в конкурсі;
- проведення оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад держслужби;
- оприлюднення результатів конкурсу.
Слід зауважити, що під час конкурсу будуть оцінювати професійну компетенцію кандидата на вакантну посаду держслужби з огляду на його особисті досягнення, знання, уміння і навички для належного виконання службових обов'язків.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо відображення у графах 3а та 3 податкового розрахунку ф. 1ДФ сум доходів, до яких застосовується коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України, а саме з урахуванням коефіцієнту чи без нього» від 04.04.2016 р. № 7309/6/99-95-42-02-16 повідомляє: згідно з п. 164.5 Податкового кодексу України (далі − ПКУ) під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких установлені відповідно до ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 ÷ (100 - Сп),
де
К − коефіцієнт;
Сп − ставка податку, установлена для таких доходів на момент їх нарахування.
До наведеної формули застосовується чинна у 2016 році ставка податку 18% (для ставки податку 18% − коефіцієнт 1,21951).
Зважаючи на те, що коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ПКУ, застосовується для визначення бази оподаткування, у разі надання платнику податку доходів у негрошовій формі суми нарахованого доходу в графах 3а «Сума нарахованого доходу» та 3 «Сума виплаченого доходу» податкового розрахунку за формою № 1ДФ відображаються з урахуванням цього коефіцієнта.
Державна фіскальна служба України в підкатегорії 101.08 «ЗІР» повідомила: після анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість (далі – ПДВ) залишок коштів на електронному рахунку після розрахунків із бюджетом за результатами останнього звітного (податкового) періоду перераховується до бюджету.
Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання можуть бути повернені платнику податку за його заявою відповідно до ст. 43 ПКУ.
У разі анулювання реєстрації платника податку − суб’єкта спеціального режиму оподаткування або виключення його з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування його додаткові електронні рахунки, на яких відсутні кошти, закриваються не раніше ніж протягом наступного робочого дня, що настає за днем такого анулювання/виключення.
Для закриття електронного рахунка (у т.ч. додаткового електронного рахунка) Державна фіскальна служба (далі − ДФС) надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, реєстр платників податку, у якому зазначаються найменування чи ПІБ платника податку, податковий номер або номер і серія паспорта (для фізичних осіб − підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ при отриманні помилково перерахованих контрагентом коштів після розірвання договору постачання; проведення постачальником товарів/послуг заліку отриманої від покупця попередньої (авансової) оплати в рахунок погашення заборгованості за іншим договором; віднесення головним підприємством до податкового кредиту податкових накладних, що помилково складені постачальником на філії, які позбавлені головним підприємством права складання податкових накладних» від 15.03.2016 р. № 5575/6/99-99-19-03-02-15 надала роз’яснення щодо обкладення окремих операцій ПДВ та складання податкових накладних (далі − ПН).
Зокрема, контролери відзначили таке:
1) при отриманні на поточний рахунок коштів, які помилково перераховані контрагентом після розірвання договору постачання, податкові зобов’язання платником не нараховуються та, відповідно, ПН не складається;
2) якщо продавцем − платником ПДВ на дату отримання попередньої (авансової) оплати були визначені податкові зобов'язання з ПДВ і надалі склалися обставини, унаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг, та/або відбулася зміна умов договору та/або був складений інший договір, продавець − платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до ПН та зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ. Складання такого розрахунку здійснюється на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за одним договором постачання товарів/послуг, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товарів/послуг за другим договором постачання. При цьому в графі 2 розрахунку зазначається: «Залік попередньої оплати в рахунок поставлених товарів/послуг за іншим договором № __ від __»;
3) підприємство-постачальник може скласти ПН на філію (структурний підрозділ) у випадку, якщо головним підприємством делеговано їй право складання ПН. У разі якщо у філії відсутні права на складання ПН, постачальник зобов’язаний складати ПН на головне підприємство.
Міністерство фінансів України на своєму офіційному сайті розмістило проект наказу «Про внесення змін до чинного наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» від 02.10.2015 р. № 859.
Проектом, зокрема, передбачається:
- розширити зміст розділу ІІ «Доходи, отримані протягом звітного (податкового) року» Декларації на три рядки в частині обов’язку платника відобразити інвестиційний прибуток, чистий прибуток підприємців та осіб незалежної професійної діяльності, що є об’єктом оподаткування;
- уточнити зміст розділу IV «Податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору» Декларації в частині скасування обов’язку фіскальної служби повертати з бюджету надміру сплачений протягом попереднього року платником податку − підприємцем податок у разі перевищення авансових платежів над сумою податкового зобов’язання з чистого прибутку;
- скасувати чинний додаток Ф1 до Декларації, у якому до 1 січня 2016 року здійснювався перерахунок податку, утриманого з трудових доходів фізичної особи протягом року двома чи більше податковими агентами, і при цьому загальна річна сума таких виплачених доходів перевищувала 120 розмірів мінімальної заробітної плати. У зв’язку з цим чинний додаток Ф2 вважатиметься додатком Ф1, і кількість додатків скоротиться із чотирьох до трьох;
- уточнити зміст розділу І «Розрахунок інвестиційного прибутку» додатку Ф1 у частині обов’язку зазначення фізичною особою назви юридичної особи/ПІБ фізичної особи, коду ЄДРПОУ/облікової картки, у якого декларантом придбано інвестиційні активи;
- унести відповідні зміни до Інструкції щодо заповнення Декларації та додатків до неї.
Міністерство фінансів України в листі «Щодо граничного строку реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» від 30.03.2016 р. № 31-11120-09-10/9133 зазначає, що ДФС не було виконане доручення Мінфіну, оскільки ДФС не вбачає за необхідне переглянути свою позицію щодо питання граничного строку реєстрації ПН та/або розрахунку коригування до ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), аргументуючи це тим, що відповідно до ПКУ платник податку має можливість зареєструвати ПН та/або розрахунки коригування до них в ЄРПН протягом 15 календарних днів, наступних за датою їх складання, або впродовж 180 календарних днів із дати їх складання за умови застосування штрафних санкцій, визначених ст. 1201 ПКУ.
Однак Мінфін наполягає на тому, що платник податку має право зареєструвати в ЄРПН ПН/розрахунок коригування протягом 365 календарних днів із дати їх складання, а норми ст. 1201 ПКУ лише встановлюють відповідальність платника податку за відсутність реєстрації в ЄРПН ПН та/або розрахунку коригування до них протягом певного періоду з дати їх складання.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України затвердило Положення про тендерний комітет та уповноважену особу (особи) (наказ «Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)» від 30.03.2016 р. № 557).
До складу тендерного комітету входять не менше п'яти осіб. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є меншою, ніж п'ять осіб, до складу тендерного комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. Керівництво роботою тендерного комітету здійснює його голова. Голова тендерного комітету призначається замовником, організовує роботу комітету та несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій. У разі визначення замовником уповноваженої особи (осіб) організація роботи здійснюється нею (ними) самостійно згідно з умовами трудового договору (контракту) або положення.
Голова, секретар та інші члени тендерного комітету, уповноважені особи можуть пройти навчання з питань організації та здійснення закупівель.
Тендерний комітет або вповноважена особа (особи):
- планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель;
- здійснює вибір процедури закупівлі;
- проводить процедури закупівель;
- забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний і чесний вибір переможця;
- забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII (далі — Закон про публічні закупівлі);
- забезпечує оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до Закону про публічні закупівлі;
- здійснює інші дії, передбачені Законом про публічні закупівлі.
