Президент України підписав Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.15 р. № 580-VІІІ (набере чинності з 07.11.15 р., окрім деяких положень).
Законом передбачено, що в складі поліції функціонуватиме кримінальна, патрульна поліція, органи досудового розслідування, поліція охорони, спеціальна поліція, поліція особливого призначення.
Поліції заборонено наносити удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку (куприку) і в живіт, розкидати і відстрілювати гранати у натовп, застосовувати водомети при температурі повітря нижче +10°С.
Перше приймання на службу в поліції з призначенням на посади молодшого складу поліції обов’язково здійснюватимуть за результатами конкурсу.
Щороку керівник поліції та керівники територіальних органів поліції опубліковують на офіційних веб-порталах органів поліції звіт про діяльність поліції.
Місцева рада вправі прийняти резолюцію недовіри керівнику відповідного органу (підрозділу) поліції, що є підставою для звільнення його із займаної посади.
Також поліція вправі оглядати за участю адміністрації (керівництва) юросіб, фізосіб (у т. ч. фізосіб — підприємців) чи їх уповноважених представників приміщення, де знаходяться зброя, спеціальні засоби, боєприпаси, вибухові речовини та матеріали, інші предмети, матеріали і речовини, щодо зберігання і використання яких визначено спеціальні правила або порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, а також безпосередньо оглядати місця їх зберігання з метою перевірки дотримання правил поводження з ними та правил їх використання.
Державна фіскальна служба України в листі «Про оподаткування спільної діяльності» від 29.07.15 р. № 27555/7/99-99-15-02-01-17 зазначила: оскільки у нинішній редакції р. ІІІ ПКУ немає норм про окремий облік результатів спільної діяльності без створення юрособи, то починаючи з 01.01.15 р. договори про спільну діяльність не є окремими платниками податку на прибуток.
При цьому визначений договором учасник зобов’язаний вести відокремлений бухоблік спільної діяльності. У разі отримання прибутку в межах договору про спільну діяльність його розподіляють пропорційно до вартості вкладів учасників у спільне майно. Сума такого прибутку є доходом кожного учасника. І тому її з метою оподаткування включають до складу доходу окремої юрособи.
Національний банк України в листі «Роз'яснення щодо обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів від суб'єктів Криму» від 03.08.15 р. № 40-02015/54281 роз'яснив, що надходження в інвалюті з-за меж материкової території України на користь резидентів від суб'єктів Криму підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України.
Для цілей застосування нормативів НБУ особу з місцезнаходженням на території ВЕЗ 'Крим' прирівнено до нерезидента. Платежі з материкової території України на територію ВЕЗ 'Крим' (або у зворотному напрямку) здійснюють у порядку, передбаченому нормативами НБУ для операцій з переказу коштів за межі України / в Україну (п.п. 1, 2 постанови Правління НБУ 'Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони 'Крим' від 03.11.14 р. № 699).
Закон України 'Про створення вільної економічної зони 'Крим' та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України' від 12.08.14 р. № 1636-VII звільняє від обов'язкового продажу надходження в інвалюті на користь суб'єктів Криму. Однак даний Закон не звільняє від продажу інвалютні надходження на користь резидентів від суб'єктів Криму.
Порядок і розмір продажу інвалюти встановлено постановою Правління НБУ 'Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному і валютному ринках України' від 03.06.15 р. № 354.
Міністерство соціальної політики України повідомило: демобілізовані працівники, які не продовжують військову службу на умовах контракту, із урахуванням часу перевезення до місць проживання (перебування), мають стати до роботи (див. лист Мінсоцполітики України «Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників за прогул без поважних причин» від 16.07.15 р. № 302/06/186-15).
До демобілізованих, які без поважних причин вчасно не стали до роботи, роботодавець управі застосовувати дисциплінарні стягнення. Наприклад, звільнення за прогул без поважних причин.
Так, відповідно до ст. 149 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) власник або уповноважений ним орган до застосування дисциплінарного стягнення повинен отримати від порушника трудової дисципліни письмове пояснення.
Звісно, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
І крайньою мірою дисциплінарного покарання може бути розірвання з порушником трудового договору за прогул (у т. ч. відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП).
У табелі обліку використання робочого часу відсутність на роботі з поважних причин доцільно відмічати умовним позначенням 'І' − інші причини неявок, а відсутність на роботі без поважних причин − умовним позначенням 'ПР' − прогул.
Міністерство соціальної політики України повідомило: на місце мобілізованого працівника роботодавець може працевлаштувати іншу особу, уклавши із нею строковий трудовий договір на час перебування основного працівника у Збройних силах України. Зробити це дозволяє ст. 23 Кодексу законів про працю (лист Мінсоцполітики України «Щодо працівників, призваних на військову службу» від 10.06.15 р. № 231/06/186-15).
Працівник, який після демобілізації заявив роботодавцю про намір повернутися на своє робоче місце, стає до виконання обов’язків на підставі відповідного розпорядчого акта роботодавця.
Датою звільнення працівника, що працював на посаді за строковим трудовим договором, буде день напередодні того, у який основний працівник стає до роботи. Це повинно бути відображено у розпорядчому акті роботодавця.
