Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо удосконалення деяких положень)». Так, Законом передбачено такі зміни:
- уточнено вимоги щодо складання звітності за МСФЗ підприємствами, які становлять суспільний інтерес (підприємства — емітенти цінних паперів, банки, великі підприємства тощо);
- для цілей бухгалтерського обліку встановлено вимоги до розміру підприємств. Наприклад, малими визначають підприємства, показники яких відповідають щонайменше двом критеріям: балансова вартість активів — до 4 млн євро; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 8 млн євро; середня кількість працівників — до 50 осіб;
- визначено вимоги до головного бухгалтера підприємства, що становить суспільний інтерес: наявність вищої економічної освіти, стаж роботи бухгалтером/аудитором/ревізором більше ніж три роки, відсутність непогашеної або незнятої судимості за вчинення злочину проти власності та у сфері господарської діяльності;
- послаблено вимоги до оформлення первинки. Так, незначні недоліки в документах не є підставою невизнання госпоперації, якщо такі недоліки стосуються дати складання документа, назви підприємства, від імені якого складено документ, змісту та обсягу госпоперації тощо.
Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах» від 27.09.17 р. № 719 визначив порядок реалізації на електронних торгах майна, яке арештоване в кримінальному провадженні або в позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх витребування. Тут можна придбати активи, які:
- передані Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі — Нацагентство), в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду або згоди власника активів та підлягають реалізації;
- перебувають в управлінні Нацагентства та підлягають реалізації як заходу самостійного виконання судового рішення про конфіскацію, спеціальну конфіскацію активів, стягнення в дохід держави активів.
Зазвичай перша цінова пропозиція повинна дорівнювати стартовій ціні лота. Крок підвищення стартової та кожної наступної ціни лота — 1% від стартової ціни лота.
Розмір гарантійного внеску встановлюють у правилах електронних торгів, однак він не може бути меншим ніж 5% ринкової вартості активу за звітом про оцінку на перших електронних торгах.
До речі, організатори аукціону отримають винагородою не більше ніж 5% від ціни продажу лота, але водночас вона не може перевищувати 200 мінімальних зарплат, установлених на 1 січня відповідного року, з урахуванням ПДВ.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування окремих видів доходів» від 26.09.17 р. № 2053/6/99-99-13-02-03-15/ІПК роз’яснила таку ситуацію: якщо юрособа, що ліквідується, виплачує акціонерам дивіденди, то такий дохід оподатковують за спеціальними дивідендними правилами. Тобто податковий агент утримує податок не за загальною 18%-ою ставкою, а за ставкою 5% (якщо це платник податку на прибуток) або ж 9% (для дивідендів від неплатників податку на прибуток, інститутів спільного інвестування, нерезидентів).
Якщо в разі проведення ліквідації юрособою здійснюється винятково розподіл між акціонерами залишку коштів, а не виплата дивідендів, то суму таких коштів включають до оподатковуваного доходу платників податків як інші доходи з відповідним оподатковуванням. Тобто утримувати податок на доходи доведеться за звичайною ставкою — 18%.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування матеріальної допомоги на оздоровлення» від 26.09.17 р. № 2052/6/99-99-13-02-03-15/ІПК зауважила: якщо виплату матеріальної допомоги на оздоровлення передбачено положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то таку матеріальну допомогу з метою оподаткування прирівнюють до заробітної плати та включають до оподатковуваного доходу працівника в місяці, у якому здійснено її нарахування.
Суми такої матеріальної допомоги на оздоровлення є базою нарахування єдиного внеску в тому місяці, у якому роботодавець нараховує відпускні. Такий висновок, мабуть, пов’язаний із тим, що матдопомога на оздоровлення зазвичай супроводжує надання відпустки й нараховується разом із відпускними.
Слід нагадати: у разі якщо матдопомога має разовий характер та її виплату не передбачено колдоговором або галузевою угодою, її відносять до незарплатної виплати й не обкладають податком на доходи в межах, установлених пп. 170.7.3 Податкового кодексу України (у 2017 році — 2240 грн). До того ж матдопомога разового характеру, яку надають окремим працівникам у зв’язку з сімейними обставинами, на оплату лікування чи оздоровлення дітей, не є об’єктом нарахування єдиного внеску (п. 14 р. І Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.10 р. № 1170).
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо визначення ліміту каси» від 22.09.17 р. № 2038/6/99-99-14-05-01-15/ІПК нагадала, що новостворені підприємства в перші три місяці роботи можуть установлювати ліміт каси з огляду на прогнозні показники.
Фактично на цей строк такі підприємства можуть установлювати ліміт каси в будь-якому розмірі. А ось по закінченні трьохмісячного строку з початку роботи підприємство має перерахувати ліміт каси вже за напрацьованими фактичними показниками. Для цього йому відведено два тижні.
Цей порядок розрахунку ліміту каси застосовують і підприємства, які раніше використовували тільки безготівкову форму розрахунків.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо кампанії звітування про контрольовані операції» від 18.08.17 р. № 22283/7/99-99-12-03-07-17 пояснила, на які ознаки звертатимуть увагу під час перевірки пов’язаності осіб із метою визнання операцій між прибутківцем та нерезидентом контрольованими. За словами представників фіскального відомства, про пов’язаність платника та його контрагента можуть свідчити: однакові або схожі назви компаній; використання на веб-сайтах платника та контрагента, а також на бланках документів однакових логотипів; підписання договорів та комерційних документів особами, які мають однакові прізвища, є одночасно засновниками/учасниками, керівниками або членами колегіальних органів цих компаній, тощо.
Національний банк України постановою «Про затвердження Положення про організацію заходів із забезпечення інформаційної безпеки в банківській системі України» від 28.09.17 р. № 95 затвердив Положення про організацію заходів із забезпечення інформаційної безпеки в банківській системі України. Цей документ передбачає посилення безпеки інформації та кіберзахисту банківської системи. Надійного захисту інформації планують досягти у два етапи:
- 1-й етап (основний — впровадження базових заходів інформаційної безпеки) — до 01.03.18 р.;
- 2-й етап (впровадження додаткових заходів — для підвищення рівня зрілості інформаційної безпеки) — до 01.09.19 р.
Зазначені заходи безпеки інформації включають:
- захист від зловмисного коду;
- заходи безпеки під час використання електронної пошти;
- контроль доступу до інформаційних систем банку;
- заходи безпеки в мережі банку;
- криптографічний захист інформації тощо.
Також документом передбачено призначення в банках відповідальної особи за інформаційну безпеку (Chief Information Security Officer, CISO) та наділення її повноваженнями, достатніми для прийняття управлінських рішень. Також банки повинні сформувати окремі підрозділи з інформаційної безпеки винятково зі штатних працівників банку, які безпосередньо підпорядковуються CISO.
Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо працевлаштування за сумісництвом» від 14.04.17 р. № 8185/0/2-17/13 заявило: роботодавець не має права відмовити працівникові в прийманні на роботу за сумісництвом у зв’язку з відсутністю в нього інформації про наявність у працівника основного місця роботи. На думку відомства, така відмова роботодавця є порушенням законодавства про працю.
Відповідно до частини другої ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі − КЗпП) під час укладення трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, також документи про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.
Згідно з п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції та Міністерства соціального захисту населення від 29.07.93 р. № 58, трудові книжки ведуть тільки за місцем основної роботи, наголошує Мінсоцполітики. Запис відомостей про роботу за сумісництвом здійснює за бажанням працівника роботодавець за місцем основної роботи.
Отже, відмову у працевлаштуванні лише на підставі того, що працівник не надав трудової книжки й не повідомив про наявність основного місця роботи, можуть розцінювати як порушення законодавства про працю.
Згідно з п. 6 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.92 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», якщо внаслідок відмови в прийнятті на роботу або несвоєчасного укладення трудового договору працівник мав вимушений прогул, його повинні оплатити відповідно до частини другої ст. 235 КЗпП, зауважує Мінсоцполітики.
