Верховна Рада України на своєму сайті розмістила законопроект, за яким податок на прибуток буде замінено на податок на виведений капітал. У документі чітко зазначено – скасування податку на прибуток і введення податку на виведений капітал відбудеться 01.01.19 р.
Об’єктом оподаткування нового податку стануть операції з виведення капіталу та операції, прирівняні до операцій із виведення капіталу.
Слід пояснити, що операції з виведення капіталу – це, зокрема, виплата дивідендів на користь нерезидента чи єдинника, виплата частини прибутку держкомунпідприємствами, повернення внесків власнику корпоративних прав – неплатнику податку (у сумі, що перевищує вартість внеску, здійсненого засновником та/або власником до статутного капіталу такої юридичної особи) тощо.
Ставки податку – 15%, 20%, 5%.
До 31.12.18 р. законотворці планують створити Реєстр платників податку на виведений капітал, до якого потраплять платники податку на прибуток підприємств, зареєстрованих у контролюючих органах станом на 01.12.18 р.
Президент України підписав Закон України «Про валюту та валютні операції».
Цей нормативно-правовий акт лібералізує валютні операції в Україні, і вони зможуть здійснюватися практично без обмежень.
Ключові новації закону такі:
- українці зможуть інвестувати за кордон без отримання індивідуальних валютних ліцензій;
- закон дозволить зняти зайвий валютний контроль із незначних операцій як для населення, так і для бізнесу;
- закон надає суттєві переваги експортерам та імпортерам.
Незважаючи на те, що в законі немає ніяких заборонних заходів, це не означає, що їх зовсім не буде. У разі необхідності Нацбанк самостійно зможе встановлювати обмеження, якщо помітить на валютному ринку ризики.
Новий закон стане єдиним законодавчим актом, що визначає порядок організації валютного регулювання та здійснення валютного нагляду в країні.
Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження порядку добровільного страхування відповідальності керівників та членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі» затвердив порядок добровільного страхування відповідальності керівників державних підприємств.
Відповідно до постанови, рішення про укладання договору страхування приймають суб'єкт управління об'єктами держвласності, до сфери управління якого належить підприємство, і загальні збори товариства.
Серед страхових ризиків, що підлягають відшкодуванню, такі:
- здійснення інвестиційної діяльності, що призвела до збитків підприємства;
- висловлювання і заяви керівників підприємства, які негативно вплинули на ділову репутацію підприємства та призвели до його збитків;
- розголошення службової і конфіденційної інформації та комерційної таємниці, що призвело до збитків підприємства;
- укладання угод, в тому числі таких, в яких у керівників або членів наглядових рад є особистий інтерес, що призвели до збитків;
- завдання збитків підприємству під час проведення процедур із його реорганізації або ліквідації;
- оприлюднення недостовірної фінансової звітності підприємства, що призвело до його збитків.
Державна фіскальна служба України у листі «Щодо роз'яснення окремих норм законодавства» від 06.06.2018 р. № 19467-16/99-99-13-01-01-15 повідомила, що відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу в разі:
- подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
- припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
- у випадках, визначених пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
За умови виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених гл. 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів із моменту прийняття рішення контролюючим органом (п. 299.11 ст. 299 ПКУ).
Норми ПКУ не передбачають встановлення певної форми рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Таке рішення надається платнику податків у письмовій формі за підписом керівника контролюючого органу з обов'язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про ставки єдиного податку» від 26.06.2018 р. № 2860/6/99-99-12-02-03-15/ІПК повідомила: якщо платник єдиного податку вирішить змінити ставку єдиного податку з 5% на 3%, він не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу має подати:
- реєстраційну заяву платника ПДВ;
- заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, в якій зазначити зміну ставки єдиного податку.
Тоді ставку 3% можна застосовувати з початку кварталу, наступного за кварталом, у якому платник подав заяву про зміну ставки єдиного податку.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про оподаткування ПДВ» від 25.06.2018 р. № 2821/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомила, що при ввезенні товарів на митну територію України право на податковий кредит за такою операцією виникає лише в комітента на дату сплати податкових зобов’язань із ПДВ згідно з п. 187.1 ПКУ на підставі митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства.
Податкові зобов’язання щодо комісійної винагороди в комісіонера відповідно до п. 187.1 ПКУ виникають у загальному порядку за правилом першої події:
-
або за датою отримання винагороди від комітента на поточний рахунок;
-
або за датою підписання акта наданих послуг.
При цьому база оподаткування ПДВ визначається відповідно до вимог п. 188.1 ПКУ.
Отже, якщо згідно з договором комісії комісіонер за рахунок комітента придбає в нерезидента товари та при їх розмитненні сплачує ПДВ до бюджету, то право на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту має лише власник таких товарів – комітент на підставі митної декларації, в якій він має бути вказаний як одержувач (власник) товару.
Національний банк України прийняв постанову «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 01 жовтня 2015 року № 654» від 03 липня 2018 року № 73, якою дозволив особам, що перебувають під санкціями, здійснювати обов’язкові фінансові операції в межах країни.
Прийнятою постановою НБУ привів свої вимоги у відповідність до рішення Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію Указом Президента України від 21.06.2018 № 176/2018. Зокрема, на виконання пункту 4 цього рішення, Нацбанк продовжив механізм реалізації застосованих РНБО санкцій банками, небанківськими установами, національним оператором поштового зв’язку, платіжними організаціями.
Також Національний банк дозволив особам, до яких застосована санкція «запобігання виведенню капіталів за межі України», виконувати свої зобов’язання перед українськими контрагентами, а також здійснювати обов'язкові платежі до бюджету, виплату заробітної плати тощо.
Державна служба України з питань праці у листі «Щодо прийняття рішення про накладання штрафних санкцій у випадку самостійного усунення роботодавцем порушення законодавства про працю» від 07.05.2018 р. № 3571/4.1/4.1-ДП-11 повідомила, що в разі самостійного усунення роботодавцем до початку інспекційного відвідування порушення законодавства про працю щодо виплати компенсації за всі дні невикористаної відпустки в день звільнення з дотриманням вимог статті 117 КЗпП України цей факт буде врахований уповноваженою особою при прийнятті рішення про розгляд справи про накладення штрафних санкцій.
Слід нагадати, що відповідно до статті 83 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Статтею 116 КЗпП встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 265 КЗпП тягне за собою накладення штрафу на юридичну та фізичну особу – підприємця, який використовує найману працю, у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Водночас Держпраці наголосила, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, мають лише інформаційний характер та не встановлюють правових норм.
