Верховна Рада України прийняла в першому читанні за основу проєкт Закон України про внесення змін до Закону України «Про соціальні послуги» щодо удосконалення порядку надання соціальних послуг (реєстр. № 12124).
Законопроєкт розроблено з метою удосконалення окремих аспектів надання соціальних послуг в Україні, врегулювання наявних нормативних прогалин та осучаснення окремих норм відповідно до останніх законодавчих змін.
Проєкт акта передбачає внесення змін до Закону України «Про соціальні послуги», зокрема пропонується:
- доповнити Закон новою статтею, якою визначаються поняття, форми роботи та основні завдання мультидисциплінарної команди, яка є функціонально виокремленою групою фахівців, об’єднаних спільною метою та завданнями щодо надання соціальної послуги (може включати фахівців із соціальної роботи, соціальних менеджерів, психологів, медичних, педагогічних працівників, фахівців із реабілітації, ерготерапевтів та ін.);
- уточнити класифікацію надавачів соціальних послуг за формою власності та організаційно-правовою формою;
- встановлено перелік відомостей, які вносяться до реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг;
- унормовувати можливість надання соціальних послуг дистанційно (онлайн), а також укладення договору про надання соціальних послуг в електронній формі;
- врегульовати порядок надання соціальної послуги у разі відсутності відповідного державного стандарту;
- визначати вартість соціальних послуг, що надаються державним/комунальним некомерційними підприємствами, відповідно до Методики розрахунку тарифів і коригувальних коефіцієнтів, затвердженої Кабінетом Міністрів України;
- уточнити відповідальність за порушення вимог законодавства про соціальні послуги;
- врегульовати окремі аспекти процедури реорганізації (перетворення) надавачів соціальних послуг державної/комунальної власності, реабілітаційних закладів, що діють в організаційно-правовій формі установи, в державні/комунальні некомерційні підприємства.
Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію ветеранської політики на період 2030 року та затвердив операційний план заходів з її реалізації у 2024-2027 роках.
Це фундаментальний документ, що має забезпечити комплексні зміни та розвиток державної ветеранської політики в Україні.
Стратегія відображає усі сфери взаємодії держави й ветерана: від початкових кроків у поверненні воїна до цивільного життя, до можливості ветерана зміцнювати життя громади, регіону, держави.
Документ напрацьований Міністерством у справах ветеранів України спільно з коаліцією співавторів концепції ветеранської політики, ветеранською спільнотою, громадськими організаціями, міжнародними партнерами з урахуванням світового досвіду.
В основу Стратегії закладені такі принципи, як: наскрізність, людиноцентричність, довготривалість, реалістичність, повага тощо.
Також в ній чітко прописані стратегічні та оперативні цілі ветеранської політики, завдання, індикатори їх досягнення та очікувані результати. Зокрема, визначені три основні стратегічні цілі:
- відновлення людського капіталу та добробуту ветеранів/ветеранок, членів їхніх сімей;
- повага та вшанування;
- забезпечення національної безпеки та обороноздатності.
Верховна Рада України прийняла у другому читанні та в цілому проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врахування положень Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях».
Прийняття Закону сприятиме запровадженню міжнародних податкових стандартів у сфері боротьби з підкупом іноземних посадових осіб, а також стане ще одним кроком на шляху до членства України в ОЕСР.
Рекомендації Ради ОЕСР закликають до:
- встановлення чіткої та ефективної заборони на відрахування з бази оподаткування неправомірної вигоди, пов’язаної з підкупом іноземних посадових осіб, яка не залежить від будь-якого розслідування правоохоронними органами або порушення судового провадження;
- надання належних вказівок платникам податків і податковим органам щодо типів витрат, які вважаються підкупом;
- спрощення процедури повідомлення податковими органами національних правоохоронних органів про підозри у підкупі.
Тому метою прийнятого Закону є запровадження механізму виявлення потенційної неправомірної вигоди до прийняття рішення суду. Фактично проект Закону спрямований на створення умов для упередження дій щодо надання платником податків неправомірної вигоди як іноземним, так і національним посадовим особам, коли зважаючи на наявність майбутніх податкових наслідків платник податків не буде вчиняти зазначені дії. Це повною мірою відповідає принципам дотримання податкового законодавства (Tax Compliance), який пропагується ОЕСР.
Ключовими положеннями законопроєкта є:
- запровадження заборони вирахування витрат для цілей оподаткування в операціях, пов’язаних із наданням неправомірної вигоди посадовим особам;
- доповнення функцій контролюючого органу щодо надання НАБУ і платнику податків повідомлення про виявлені під час перевірки обставини (факти), які можуть свідчити про надання неправомірної вигоди. При цьому як ДПС, так і платник податків будуть керуватися переліком таких обставин (фактів), який буде сформований та затверджений НАБУ за погодженням з Мінфіном;
- надання платнику податків можливості самостійно відкоригувати свої податкові зобов’язання, якщо дійсно мали місце факти надання неправомірної вигоди;
- проведення документальної позапланової перевірки платника податків щодо якого винесено вирок суду про надання неправомірної вигоди посадовій особі;
- збільшення фінансового результату платника податків на суму витрат щодо яких відповідно до законодавства встановлено, що вони були здійснені з метою надання ним неправомірної вигоди.
Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.
Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби» (базовий законопроєкт № 11090).
Перегляд акцизів на тютюн відбувся з метою гармонізації українського законодавства до вимог Євросоюзу та є одним із фіскальних заходів у межах програми МВФ Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility) для забезпечення фінансової стабільності, стримування ризиків та досягнення цілей вступу до ЄС. Впровадження заходів та політик, визначених у співпраці з МВФ, дозволяє залучати фінансування як від МВФ, так і інших донорів, на першочергові соціальні та гуманітарні видатки бюджету.
Закон передбачає поступове, протягом чотирьох років, підвищення ставок акцизного податку на сигарети до досягнення мінімального рівня встановленого Директивою 2011/64/ЄС з огляду на євроінтеграційні зобов’язання нашої держави. Також, з метою уникнення впливу інфляції на підвищення ставок, ставки акцизу для тютюнових виробів визначатимуться у євро.
Реалізація закону сприятиме досягненню соціального ефекту: зменшенню споживання сигарет, і, як наслідок, захворюваності на серцево-судинні хвороби та збільшення тривалості життя українця.
Закон набирає чинності 1 січня 2025 року.
Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 10257 про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поданий Кабінетом Міністрів України в першому читанні.
Законопроєкт передбачає:
- з метою забезпечення справедливого розгляду судами справ про порушення митних правил та можливості індивідуалізації адміністративного покарання встановлення нижньої та верхньої межі штрафів за вчинення правопорушень, передбачених частиною шостою ст. 470, ст.ст. 472, 476, ч. 6 ст. 481, ст.ст. 482, 483 та 484 МКУ, а також передбачення в санкціях ст. 472, ч. 1 ст. 482 та ч. 1 ст. 483 МКУ альтернативної конфіскації товарів, транспортних засобів – безпосередніх предметів порушення митних правил;
- визначення в МКУ переліку обставин, за яких провадження в справі про порушення митних правил не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю;
- урегулювання питання передачі матеріалів справи про порушення митних правил до правоохоронних органів та їх розгляд судами у разі закриття кримінального провадження та повернення для розгляду в порядку адміністративного судочинства;
- уточнення права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та її представника;
- врегулювання здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, перевірки законності та обґрунтованості постанови митного органу у справі про порушення митних правил, у тому числі уточнити підстави для скасування таких постанов, встановити 15 строк для розгляду скарги на постанову.
Кабінет Міністрів України з 1 грудня 2024 року скасував режим ліцензування окремих видів аграрної продукції. Мова йде про зернові, бобові, олійні культури та олію. Відповідне рішення було ухвалено на засіданні Уряду 29 листопада 2024 року.
Скасування режиму ліцензування аграрної продукції необхідно для недопущення непорозумінь під час митного оформлення експорту. Натомість ліцензування експорту пшениці, кукурудзи, насіння соняшнику та ріпаку до Болгарії, Румунії, Словаччини, Угорщини та Польщі залишається без змін.
Нагадаємо, що режим експортного забезпечення передбачає:
- експорт товарів виключно зареєстрованими платниками податку на додану вартість;
- встановлення мінімальних експортних цін на товари, щодо яких діє режим експортного забезпечення. Різниця між фактурною та митною вартістю товарів не має бути від'ємною;
- електронний обмін інформації між Національним банком, Державною податковою службою та Держмитслужбою для відстеження та контролю дотримання експортерами вимог законодавства;
- особливості складання податкової накладної та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
