Кабінет Міністрів України розпочав формування наглядових рад у закладах охорони здоров’я. Відповідні зміни передбачають поступовий перехід до обов’язкової наявності наглядових рад для медичних установ, які працюють у системі Програми медичних гарантій (ПМГ).
Із 2027 року наявність наглядової ради, у якій переважну кількість голосів становитимуть представники громадськості, стане обов’язковою умовою для контрактування за ПМГ для кластерних та надкластерних закладів охорони здоров’я.
Із 2028 року ця вимога поширюватиметься на всі заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану медичну допомогу.
Більшість голосів у складі наглядових рад належатиме представникам громадського сектору, зокрема організацій, що працюють у сферах охорони здоров’я, запобігання корупції та ветеранської політики.
Модель управління передбачає впровадження міжнародних стандартів корпоративного управління у державних і комунальних лікарнях.
До основних функцій наглядової ради належать:
- стратегічний і фінансовий нагляд за діяльністю закладу охорони здоров’я;
- погодження стратегічного та річного планів, показників ефективності, пропозиції до фінансового плану;
- участь у кадрових питаннях щодо керівника (призначення, звільнення, умови контракту, винагорода, відповідальність);
- запобігання та врегулювання конфліктів інтересів;
- організація внутрішнього та, за потреби, зовнішнього аудиту;
- формування політик доброчесності та етики;
- контроль за дотриманням законодавства, прав пацієнтів і працівників;
- погодження ключових внутрішніх положень (преміювання, обіг благодійних коштів, лікарських засобів, розгляд скарг);
- інформування власника про недоліки діяльності та внесення пропозицій щодо розвитку закладу;
- забезпечення прозорості діяльності та організація ротації складу ради.
Рішення наглядової ради, ухвалені в межах її компетенції, є обов’язковими для виконання закладом охорони здоров’я.
Запровадження обов’язкових наглядових рад має на меті посилення фінансової дисципліни, підвищення прозорості управління лікарнями та запобігання корупційним ризикам у медичній сфері.
Міністерство економіки України в листі від 26.04.2024 р. № 4706-05/30662-09 надало роз’яснення щодо укладення письмового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.
Відповідно до ст. 1351 Кодексу законів про працю України письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладено з працівником, який досяг 18 років та займає посаду або виконує роботу, безпосередньо пов’язану зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей.
Перелік посад і робіт, з якими можуть укладатися такі договори (Перелік № 447/24), затверджено постановою від 28.12.1977 р. № 447/24, яка застосовується на території України відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 р. № 1545-XII.
Мінекономіки наголошує, що договір про повну матеріальну відповідальність може укладатися лише за наявності одночасно двох умов:
- посада або робота працівника передбачена Переліком № 447/24;
- трудові обов’язки працівника фактично пов’язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням довірених цінностей.
Наявність лише посади у Переліку без відповідних трудових функцій не є підставою для укладення договору.
Зміст трудової функції визначається розділом «Завдання та обов’язки» посадової (робочої) інструкції, яка розробляється роботодавцем на основі Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників.
Саме посадова інструкція є ключовим документом для визначення, чи має працівник обов’язки, що дають підстави для укладення договору про повну матеріальну відповідальність.
Міністерство також зазначило, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами та мають інформаційно-рекомендаційний характер.
Президент України підписав закон, який встановлює загальнонаціональну хвилину мовчання, як обов'язковий щоденний захід на державному рівні.
Закон встановлює на загальнодержавному рівні обов’язкове проведення загальнонаціональної хвилини мовчання як ритуалу подяки, пошани та пам’яті.
Хвилиною мовчання планується вшанувати пам'ять:
- військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули, захищаючи державний суверенітет і територіальну цілісність України;
- медичних працівників, поліцейських, рятувальників, журналістів, волонтерів і мирних жителів, що стали жертвами збройної агресії Росії проти України.
Загальнонаціональна хвилина мовчання проводиться щодня о 09:00. На органи місцевої влади покладено оповіщення та інформування на підприємствах, в установах та організаціях, а також на територіях під їхнім керуванням.
Одночасно повідомлення про хвилину мовчання також мають здійснювати медіа незалежно від форми власності.
Разом із загальнонаціональною хвилиною мовчання проводиться щорічне вшанування жертв геноциду українського народу, зокрема Голодомору 1932–1933 років. Вшанування відбуватиметься кожну четверту суботу листопада о 16:00.
Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила Український правопис як стандарт державної мови.
Цим рішенням Комісія ввела в правове поле єдиний офіційний текст правопису.
Відповідно до обсягу повноважень робочої групи було вдосконалено структуру Українського правопису як стандарту державної мови, зроблено редакційні та технічні виправлення, а також видалено в ілюстративній частині приклади, що стосувалися держави-агресора. Зміни в ньому не вплинуть на усталені правила правопису для користувачів.
Текст Українського правопису набере чинності й буде опублікований на офіційному вебсайті Комісії одночасно з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України про визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 437 «Питання українського правопису».
Державна служба статистики України в листі від 18.02.2026 р. № 22.2-05/172Пі-26 надала роз’яснення щодо відображення окремих категорій працівників у показнику «Середньооблікова кількість штатних працівників» у формі державного статистичного спостереження № 1-ПВ (місячна) «Звіт із праці».
Інформація про кількість працівників, у тому числі середньооблікову кількість штатних працівників, формується за результатами державного статистичного спостереження «Обстеження підприємств із питань статистики праці».
Для цього використовується форма № 1-ПВ (місячна) «Звіт із праці», затверджена наказом Держстату від 15.04.2024 № 117.
Показники щодо чисельності працівників визначаються відповідно до:
- Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 № 286;
- Роз’яснень щодо показників форми № 1-ПВ (місячна).
Згідно з пунктом 2.3 Інструкції, до облікової кількості штатних працівників за кожен календарний день включаються:
- працівники, які фактично працювали;
- працівники, які тимчасово були відсутні на роботі з будь-яких причин.
Тобто враховуються усі особи, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору.
Під час обчислення середньооблікової кількості штатних працівників не враховують тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається місце роботи, зокрема тих, хто:
- перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
- знаходиться у відпустці для догляду за дитиною;
- проходить строкову або контрактну військову службу;
- призваний під час мобілізації;
- має призупинений трудовий договір;
- евакуювався або місцезнаходження якого тимчасово невідоме;
- перебуває у відпустці без збереження зарплати під час воєнного стану без обмеження строку.
Держстат також звернув увагу на окремі категорії працівників, яких потрібно враховувати у рядку 1040 форми № 1-ПВ («Середньооблікова кількість штатних працівників»).
Зокрема, до цього показника включають:
- працівників, які здали кров або її компоненти та отримали додатковий день відпочинку;
- працівників, які після звільнення з військової служби повинні стати на військовий облік.
Такі рекомендації враховують положення ст.ст. 119 і 124 Кодексу законів про працю України, а також норми Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Пенсійний фонд України листом від 26.02.2026 р. № 2800-030401-8/14498 надав роз’яснення щодо порядку відображення сторнованої заробітної плати у разі настання страхового випадку наприкінці місяця, а також пояснив, як такі суми та календарні дні враховуються під час подальшого розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняних.
У ПФУ зазначають: якщо в лютому 2026 року роботодавець коригує заробітну плату за січень 2026 року у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю працівника, яка настала з 29 січня 2026 року, то відсторнована зарплата відображається в місяці проведення коригування, але відноситься до того місяця, за який її сторнують. Відповідно, у Додатку 1 Податкового розрахунку таке сторно необхідно зазначати саме за січень.
При обчисленні середньої заробітної плати для виплат за страховим випадком, що настав 5 лютого 2026 року, до розрахункового періоду включаються 28 календарних днів січня 2026 року та заробітна плата за ці дні. Календарні дні з 29 по 31 січня виключаються з розрахунку, оскільки працівник у цей період перебував у стані тимчасової непрацездатності, тобто був відсутній з поважної причини.
ПФУ звертає увагу: оскільки під час розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 29.01.2026 р. по 31.01.2026 р. проводиться сторнування зарплати за дні хвороби у січні, то ці сторновані суми не враховуються при подальшому обчисленні середньої заробітної плати для нового страхового випадку з 5 лютого. Відповідні коригування відображаються у звітності.
Національний банк України в межах реалізації функції оверсайта за результатами моніторингу діяльності в 2025 році визначив перелік важливих об’єктів платіжної інфраструктури в Україні.
Єдиною системно важливою платіжною системою, як і в попередні роки, залишається Система електронних платежів (СЕП) Національного банку України.
Важливими платіжними системами визначено п’ять платіжних систем, а саме:
- «Visa», Visa International Service Association, США;
- «MasterCard», MasterCard International Incorporated, США;
- «PrivatMoney», АТ КБ «ПриватБанк», Україна;
- «NovaPay», ТОВ «НоваПей», Україна;
- «Фінансовий світ», ТОВ «Українська платіжна система», Україна.
Перелік важливих технологічних операторів платіжних послуг залишився незмінним порівняно з минулим роком. До нього включено: ТОВ «ЕЙСІ ДІСІ ПРОЦЕССІНГ», ПрАТ «Український процесінговий центр» та ТОВ «ТАС ЛІНК».
Розподіл об’єктів платіжної інфраструктури за категоріями важливості здійснюється регулятором згідно з міжнародною практикою для посилення контролю за їх надійністю. До важливих об’єктів оверсайта установлені підвищені вимоги щодо безперервності діяльності, управління та організації діяльності, системи управління ризиками тощо.
Національний банк України визначив обов’язкові реквізити платіжної інструкції, що формується під час надання платіжної послуги з переказу коштів без відкриття рахунку, кошти для виконання якої платник перерахував з власного рахунку.
До цього учасники платіжного ринку керувалися в цьому питанні загальними нормами законодавства. Наразі у зв’язку з потребою такого унормування Національний банк передбачив необхідне регулювання в постанові Правління Національного банку України від 26.02.2026 р. № 20 «Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» (далі – Постанова).
Зокрема, Нацбанк:
- зобов’язав надавача послуги з переказу коштів без відкриття рахунку забезпечити можливість платнику заповнювати реквізити фактичного платника, у тому числі в разі сплати платежів до бюджету однією особою за іншу. Це сприятиме коректному відображенню Державною податковою службою України сплати платежів до бюджету за тим платником, за яким обліковується зобов’язання;
- надав право надавачу послуги з переказу коштів без відкриття рахунку заповнювати в платіжній інструкції:
- реквізити за платника, використовуючи наявну в нього інформацію від платника та власні технічні засоби. Це дасть змогу платнику, який є постійним користувачем надавача послуги з переказу коштів без відкриття рахунку, не заповнювати кожного разу свої реквізити, а використовувати вже наявні в надавача;
- такі реквізити, як призначення платежу, найменування отримувача, його код ЄДРПОУ та номер рахунку в разі оплати платником житлово-комунальних послуг та сплати платежів до бюджету (податків та зборів);
- зобов’язав надавача платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку виконувати кожну платіжну інструкцію окремою платіжною операцією;
- зобов’язав надавача послуги з переказу коштів без відкриття рахунку ознайомлювати споживача із заповненими реквізитами платіжної інструкції та надавати платнику підтвердну інформацію після прийняття до виконання платіжної інструкції (для підтвердження ініціювання платіжної операції);
- передбачив, що споживач може не заповнювати такі обов’язкові реквізити, як прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) та ідентифікаційний код під час оплати житлово-комунальних послуг.
Усе це сприятиме підвищенню ефективності роботи платіжного ринку та прозорості безготівкових розрахунків.
Постанова набрала чинності 3 березня 2026 року. Надавачі послуг з переказу коштів без відкриття рахунку матимуть шість місяців на приведення своєї діяльності у відповідність до нових вимог Національного банку.
Національний банк України постановою від 26 лютого 2026 року № 18 «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року № 67» переглянув граничні строки розрахунків для окремих експортних операцій згідно з отриманими пропозиціями від Уряду (розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 червня 2024 року № 573-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2019 р. № 76»).
Ураховуючи результати проведених консультацій з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства, НБУ збільшує зі 180 до 270 днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту сільськогосподарської та спеціалізованої техніки, здійснених з 01 березня 2026 року. Йдеться про товари, що класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 8424, 8428, 8432, 8716.
Збільшення граничних строків розрахунків сприятиме нарощенню обсягів експорту сільськогосподарської та спеціалізованої техніки, стимулюватиме зростання обсягів її виробництва та інвестування в розвиток машинобудівних підприємств, сприятиме збереженню трудового потенціалу та створенню нових робочих місць, розширить можливості з освоєння нових ринків збуту та забезпечить збільшення надходжень валютної виручки в Україну.
Національний банк України постановою від 26 лютого 2026 року № 21 «Про затвердження Змін до Положення про визнання належності послуги чи операції до фінансової / обмеженої платіжної послуги та виявлення здійснення безліцензійної діяльності на ринку небанківських фінансових послуг і платіжному ринку» оновив порядок проведення поглибленого аналізу та прийняття рішень за результатами виявлення здійснення безліцензійної діяльності на ринку небанківських фінансових послуг і платіжному ринку.
Зміни, зокрема, передбачають:
1) можливість залучення Національним банком до проведення поглибленого аналізу третіх осіб;
2) удосконалений розподіл повноважень з питань, пов’язаних із виявленням безліцензійної діяльності, між Правлінням Національного банку, Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури і Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг.
Реалізація Національним банком зазначених змін сприятиме більш ефективному виявленню неавторизованих гравців на ринку небанківських фінансових послуг і платіжному ринку та притягненню їх до відповідальності.
