Верховна Рада України проголосувала в цілому за законопроект № 2035, що передбачає посилення відповідальності за порушення встановлених законом гарантій працівникам, призваним на військову службу.
Зміни в законодавстві передбачають запровадження штрафів для роботодавців за зазначене порушення у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Наразі такий штраф становитиме 13 780 грн.
Окрім того, за відповідне порушення накладатимуть адміністративний штраф від 850 до 1700 грн на посадових осіб юросіб і на фізосіб-підприємців, які порушили права мобілізованих працівників.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до пункту 22.5 Правил дорожнього руху» від 21.10.15 р. № 869 заборонив рух транспортних засобів та їх составів у разі перевезення подільних вантажів (тобто вантаж, який можна розділити та перевозити кількома вантажівками) автомобільними дорогами з навантаженням на:
- одиночну вісь понад 11 т;
- здвоєні осі — понад 16 т;
- строєні осі — понад 22 т або фактичною масою понад 40 т.
Для контейнеровозів заборонено рух автошляхами з навантаженням на:
- одиночну вісь — понад 11 т;
- здвоєні осі — понад 18 т;
- строєні осі — понад 24 т або фактичною масою понад 44 т.
Водночас на спеціально встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах для контейнеровозів ліміт на перевезення більший − 46 т.
Також забороняють рух автодорогами загального користування місцевого значення транспортних засобів із навантаженням на вісь понад 24 т (або більше 7 т на вісь). Перелік таких доріг затверджують обласні державні адміністрації один раз на три роки (абз. 11 ст. 8 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.05 р. № 2862-IV).
Кабінет Міністрів України постановою «Про утворення Державної аудиторської служби України» від 28.10.15 р. № 868 вирішив утворити новий центральний орган виконавчої влади − Державну аудиторську службу України. Виникне служба не на порожньому місці − Уряд реорганізує Держфінінспекцію, а вже на її базі створить аудиторську службу.
Чим займатиметься орган і якими будуть його повноваження, наразі не відомо. Мінфіну України доручили упродовж двох місяців розробити положення про аудиторську службу. Тільки документ з’явиться − стане зрозуміло, чим опікуватимуться контролери.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на заробітну плату учням, які проходять виробничу практику на підприємстві» від 13.10.15 р. № 21700/6/99-99-17-03-03-15 дійшла висновку, що зарплата, нарахована учням, які проходять виробничу практику на підприємстві за договором про навчально-виробничу практику, є базою для нарахування єдиного внеску. Цікаво, що у роз’ясненнях Мінсоцполітики та Пенсійного фонду України є твердження, що учні-практиканти не перебувають у трудових відносинах із підприємствами, де проходять виробничу практику.
Отже, нараховувати й утримувати єдиний внесок не потрібно. Утім, на наш погляд, висновок фіскалів стосовно необхідності стягувати ЄСВ все-таки обґрунтований.
Також фіскали зауважили, що до зарплати учнів-практикантів не застосовують мінзарплатне донарахування єдиного внеску, а дані за такими особами не враховують при розрахунках для визначення права на понижуючий коефіцієнт.
Державна фіскальна служба України листом «Про зміни у веденні обліку платежів» від 13.10.15 р. № 37872/7/99-99-20-03-01-17 нагадала, що перерахування сум авансових внесків із податку на прибуток потрібно здійснювати на бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку податку на прибуток підприємств.
Такі зміни пов’язані з виключенням кодів бюджетної класифікації, передбачених для обліку надходжень авансових внесків із податку на прибуток. Державною казначейською службою України 06.10.15 р. здійснено перенесення залишків коштів авансових внесків із податку на прибуток на рахунки з обліку надходжень податку на прибуток та закрито рахунки з обліку надходжень авансових внесків із податку на прибуток.
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Про внесення відомостей до додатка 6 декларації акцизного податку» від 22.10.15р. № 9817/Б/99-99-21-05-14 порадила орієнтуватися на інформацію, зазначену на етикетці алкогольного виробу, при заповненні деяких рядків додатка 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів» до декларації акцизного податку, затвердженої наказом Мінфіну України від 23.01.15 р. № 14 (далі — Декларація).
Так, зокрема, в рядок 1 «Лікеро-горілчана продукція» Декларації вносять види горілки та лікеро-горілчані напої (лікери, наливки, настоянки, бальзами, аперитиви, коктейлі, напої десертні), тоді як у рядок 2 «Виноробна продукція, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше» Декларації потрапляють вина виноградні натуральні, шампанські вина, вермути, бренді, коньяки, віскі, ром, джин, текіла тощо.
Державна фіскальна служба України в своєму листі «Щодо оподаткування ПДВ операції з перерахування коштів у вигляді гарантійного внеску за договором оренди» від 28.10.15 р. № 22839/6/99-99-19-03-02-15 пояснила, як впливають на ПДВ-облік орендодавця гарантійні платежі, отримані ним у рамках договору оренди:
- якщо гарантійний платіж зараховують в оплату лізингових (орендних) платежів, то така сума платежів збільшує базу обкладення ПДВ у орендодавця;
- коли гарантійний платіж виконує винятково функцію засобу забезпечення виконання зобов’язань та підлягає поверненню орендарю в кінці терміну дії договору, то така сума платежів не збільшує бази оподаткування в орендодавця.
Водночас контролери зазначають: у разі складання додаткової угоди до договору оренди, згідно з умовами якої змінюється напрям використання раніше отриманого гарантійного платежу, який спочатку виконував функцію засобу забезпечення виконання зобов'язань за договором, а потім спрямовується в рахунок оплати лізингових (орендних) платежів, орендодавець має нарахувати податкові зобов’язання на суму отриманих гарантійних платежів. Податкову накладну за такою операцією оформлюють на дату укладання додаткової угоди. За умови її правильного оформлення та реєстрації в ЄРПН вона є підставою для формування податкового кредиту в орендаря.
Державна фіскальна служба України своїм листом «Щодо порядку нарахування ПДВ при списанні зіпсованої продукції» від 27.10.15 р. № 22542/6/99-99-19-03-02-15 повідомила, що залишки товару, які підприємство визнає непридатними для реалізації та направляє на повторну переробку, не обкладають ПДВ, адже таку операцію не вважають постачанням товарів.
Водночас такі залишки включають до складу вартості нової продукції, при виготовленні якої їх використали. Тому зіпсований товар, який передають на повторну переробку, вважають використаним у господарській діяльності. Тож механізм нарахування «компенсаційних» податкових зобов’язань з п. 198.5 Податкового кодексу України в цьому випадку не працює.
Державна фіскальна служба України у листі «Щодо включення розрахунків коректування до податкових накладних до складу податкових зобов'язань та податкового кредиту» від 27.10.15 р. № 22541/6/99-99-19-03-02-15 підтримала зменшення постачальником податкових зобов’язань уже в періоді складення розрахунку коригування, пов’язаного зі зменшенням суми компенсації (незважаючи, що його зареєстрували в наступному місяці, але з дотриманням 15-денного терміну). Таким чином, чиновники спростували відповідь, що з’явилася в жовтні в категорії 101.23 ЗІР. Нагадаємо, у ній контролери схвалювали відображення розрахунку коригування лише в періоді його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо індексації зарплати при встановленні набавки за особливий характер роботи» від 22.10.15 р. № 16009/0/14-15/13 надало роз’яснення щодо запровадженої у вересні 50%-ої надбавки за особливий характер роботи працівникам органів соцзахисту, які безпосередньо виконують функції з надання різних видів соціальної допомоги. Як наголосило компетентне відомство, зазначену надбавку встановлено у зв’язку зі збільшенням обсягу робіт таких працівників. А місяць, у якому відбувається підвищення грошових доходів у зв’язку зі збільшенням обсягу робіт, не вважають базовим із метою проведення індексації (п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.03 р. № 1078).
