Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 20.12.17 р. № 1044 вніс зміни до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Відповідну постанову було розроблено Міністерством соціальної політики.
Отже, у разі наявності у внутрішньо переміщеної особи житла, яке розташовано на підконтрольній Україні території і було зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення АТО, до заяви про надання допомоги потрібно буде надати копію акта обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) за затвердженою формою. Акт складатиме комісія, утворена районною держадміністрацією, військово-цивільною адміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі утворення) ради чи виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади.
Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Положення про національну систему біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства» від 27.12.17 р. № 1073 з метою забезпечення національної безпеки в Україні запровадив національну систему біометричної верифікації та ідентифікації. Завдяки їй встановлюватимуть особу іноземця та особи без громадянства, які в’їжджають в Україну, виїжджають з України, а також контролюватимуть дотримання ними правил перебування на території України.
Функціонування цієї системи означає, що під час в’їзду в Україну та виїзду з держави в іноземців та осіб без громадянства братимуть біометричні дані (параметри). А саме — відбитки пальців та фото обличчя.
Також для ідентифікації та верифікації особи використовуватимуть таку інформацію: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, стать, місце народження, паспортний документ та його електронний вигляд, перетин державного кордону тощо. Доступ до цих відомостей матимуть Державна міграційна служба України, Адміністрація Держприкордонслужби, Національна поліція, МВС, МЗС, закордонні дипломатичні установи, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки та Міноборони.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо податкових наслідків операцій з надання платником податку на прибуток поворотної фінансової допомоги засновнику підприємства − фізичній особі та можливості заліку суми внеску до статутного капіталу засновника товариства у рахунок погашення його заборгованості за отриману ним фінансову допомогу при зменшенні статутного капіталу» від 27.12.17 р. № 3167/6/99-99-15-02-02-15/ІПК роз’яснила податкові наслідки госпоперації з надання поворотної фіндопомоги засновнику-фізособі. Ідеться про ситуацію, коли останній не повертає її надавачу, а борг щодо поворотної допомоги зараховують у складі зменшення його внеску у статутний капітал підприємства.
Загалом, отриману поворотну фіндопомогу не включають до загальномісячного доходу фізособи. Відповідно, оподатковувати її податком на доходи та військовим збором не потрібно. Але оскільки розглянута податківцями ситуація дещо цікавіша — її податкові наслідки також мають нюанси.
Так, фактично відбувається повернення засновнику коштів, які він попередньо вносив до статутного капіталу підприємства. Ці кошти є його інвестиційним прибутком. А тому засновник повинен самостійно визначити загальний фінрезультат від своїх операцій з інвестиційними активами та самостійно подати річну декларацію, а також сплатити податок (п. 170 Податкового кодексу України, далі − ПКУ).
Щодо податку на прибуток, то р. ІІІ ПКУ не передбачає жодних коригувальних різниць ані для операції з надання поворотної фіндопомоги, ані для операції із зарахування однорідних вимог. А тому під час визначення фінрезультату такі операції відображають за правилами бухобліку.
Щодо податку на додану вартість (далі − ПДВ) об’єкт оподаткування не виникає. Адже надання грошової поворотної допомоги не підпадає під операції з постачання товарів або послуг.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо звільнення від сплати єдиного внеску фізичних осіб — підприємців, які одночасно є пенсіонерами за вислугою років» від 26.12.2017 р. № 3135/Д/99-99-13-02-01-14/ІПК повідомила, що з 1 січня 2018 року фізособи-підприємці (єдинники та загальносистемники), які досягли пенсійного віку (60 років, мають страховий стаж не менше 25 років), та інваліди, які отримують відповідно до закону пенсію (незалежно від типу) або соцдопомогу, не сплачують за себе єдиний внесок (ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI). На цьому ДФСУ акцентувала увагу в консультації та нагадала про те, що за місяці 2017 року не сплачують єдиний внесок за себе тільки підприємці — пенсіонери за віком або інваліди, які отримують відповідно до закону пенсію чи соцдопомогу.
Отже, підприємці, які досягли пенсійного віку, але отримують замість пенсії за віком, наприклад, пенсію за вислугу років, мають обов’язок за місяці 2017 року сплачувати за себе єдиний внесок у загальному порядку. А ось починаючи з розрахунків за січень 2018 року вони вже не будуть платниками єдиного внеску за себе.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо відновлення електронної контрольної стрічки» від 12.12.17 р. № 2961/6/99-99-14-05-01-15/ІПК роз’яснила, чи потрібно суб’єктам господарювання відновлювати втрачену електронну контрольну стрічку у випадку несправності фіскального блока РРО.
Чинним законодавством не вимагається від користувачів РРО чи сервісних центрів відтворювати електронну або роздруковану версії контрольної стрічки.
Водночас користувачі РРО не звільняються від відповідальності, у разі якщо контрольну стрічку взагалі не було надруковано або не створено в електронній формі.
Слід нагадати, якщо центр сервісного обслуговування під час гарантійного (післягарантійного) ремонту замінив несправний фіскальний блок, у ньому відновлюють інформацію із щомісячних звітів РРО за останні три роки.
Представники фіскального відомства зазначили, що в базі ДФСУ наявна інформація про копії розрахункових документів, а також копії фіскальних звітних чеків, створених в електронній формі РРО, які зберігаються на носії контрольної стрічки у формі пакетів даних.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо перебування у Реєстрі неприбуткових установ та організацій сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу» від 15.12.17 р. № 3017/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що сільськогосподарський обслуговуючий кооператив не підлягає включенню до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Такі суб’єкти господарювання одночасно не відповідають усім вимогам, визначеним пп. 133.4.1 ПКУ, їх не можна ідентифікувати як неприбуткову організацію для цілей ПКУ. Отже, вони змушені нараховувати і сплачувати податок на прибуток у порядку, установленому р. III та підр. 4 р. XX ПКУ.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо уточнення показників декларації в разі надміру утриманого податку з доходів нерезидента» від 22.12.17 р. № 3110/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила: якщо резидент подає уточнюючий розрахунок про зменшення суми податку на доходи, виплачені нерезиденту, штрафні санкції не застосовуватимуть.
Слід нагадати: якщо в майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки в раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації (п. 50.1 ПКУ).
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування необов’язкового медогляду працівників» від 20.12.17 р. № 3060/6/99-99-13-02-03-15/ІПК роз’яснила, що в разі перерахування коштів закладу охорони здоров’я за проходження працівниками медогляду, який не є обов’язковим, таку суму слід оподатковувати податком на доходи як додаткове благо.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо сплати єдиного внеску особою, яка провадить незалежну професійну діяльність» від 26.12.17 р. № 3136/Ш/99-99-13-02-01-14/ІПК роз’яснила: особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та не отримує доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року від такої діяльності, зобов’язана визначити базу нарахування єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, незважаючи на наявність трудових відносин із роботодавцем.
Представники фіскального відомства стверджують: особи, що провадять незалежну професійну діяльність (адвокати, нотаріуси тощо), мають сплачувати єдиний внесок у розмірі, не меншому за мінімальний, допоки не будуть зняті з обліку як платники єдиного внеску. Самозайняту особу можуть зняти з обліку на підставі поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви № 8-ОПП та заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ, зазначає фіскальна служба.
Внесення запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою до Реєстру самозайнятих осіб не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження цієї діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань і застосування санкцій за їх невиконання.
Міністерство охорони здоров’я України наказом «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256» від 13.10.17 р. № 1254 з 22 грудня 2017 року скасувало Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок (далі — Перелік). Дію наказу МОЗ, яким було затверджено Перелік, припинено з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність з вимогами гендерної політики.
Чинною залишилася тільки глава 3 розділу I Переліку «Гірничі роботи», але й це тимчасово — до завершення Україною процедури припинення дії Конвенції про використання праці жінок на підземних роботах у шахтах будь-якого роду № 45.
