Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» та деяких законів України щодо удосконалення законодавства у сфері аудиторської діяльності».
Положення законопроєкту спрямовані на виконання євроінтеграційних зобов’язань України та реалізації стратегії запровадження звітності зі сталого розвитку підприємствами. Його мета – імплементація норм європейського законодавства у сфері надання впевненості щодо звітності зі сталого розвитку, вдосконалення правового регулювання аудиторської діяльності, створення сприятливих умов для розвитку аудиторської професії, підвищення якості аудиторських послуг та сприяння інтеграції України до європейського ринку аудиторських послуг.
Ключові зміни законопроєкту:
- впровадження атестації аудиторів зі сталого розвитку відповідно до європейських стандартів;
- обов’язкове застосування міжнародних стандартів надання впевненості щодо звітності зі сталого розвитку під час виконання спеціалізованих аудиторських завдань;
- створення окремого розділу у Реєстрі аудиторів для суб’єктів, які мають право надавати послуги із запевнення щодо звітності зі сталого розвитку, що дозволить сформувати прозору базу надавачів таких послуг;
- визначення ефективного механізму контролю якості аудиторських послуг у сфері забезпечення достовірності звітності зі сталого розвитку.
Прийняття Закону допоможе ефективно адаптувати національне законодавство у сфері аудиту до вимог Європейського Союзу, що забезпечить підвищення якості та прозорості аудиторських послуг, зміцнить довіру інвесторів і партнерів до українського бізнесу та полегшить доступ підприємств до міжнародних ринків. Це створить сприятливий інвестиційний клімат, а також відкриє нові можливості для українських аудиторів на європейському ринку. Адже сьогодні звітність зі сталого розвитку, підготовлена відповідно до європейських стандартів у поєднанні зі звітом з надання впевненості, є одним із ключових чинників підвищення інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності компаній.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про внесення змін до Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу». Документ, розроблений МКСК, розширив можливості для підприємців у сфері креативних індустрій, а саме:
- для підприємців у сфері культури та креативних індустрій збільшено максимальний розмір мікрогрантів;
- розширено перелік витрат, які можна покривати коштом гранту (зокрема, це специфічні творчі послуги: редагування текстів, обробка аудіо- й відео, постпродакшн, виплата роялті);
- запроваджено гнучкі умови участі для різних форматів бізнесу — від фрилансерів-ФОПів до компаній, що створюють нові робочі місця.
Кабінет Міністрів України унормував зобов’язання замовників публікувати в системі Prozorro інформацію про ціни на будівельні матеріали та ресурси, які закуповуються під час ремонтів і будівництва. Це рішення забезпечує виконання норм Закону № 3988-ІХ, посилює прозорість у сфері закупівель, дозволяє контролювати витрати з бюджету та зменшує ризики зловживань. Відповідну постанову Кабінет Міністрів ухвалив на засіданні 1 вересня.
Раніше Законом № 3988-ІХ вже було визначено, що замовники зобов’язані публікувати у Prozorro документи з цінами на матеріальні ресурси – із зазначенням кількості, вартості, витрат на транспортування та країни походження. Ухваленою постановою визначено, що навіть якщо договір про закупівлю послуг з поточного ремонту (в тому числі з розробленням проєктної документації), робіт з нового будівництва, робіт з будівництва об’єктів з розробленням проєктної документації, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва, укладається без використання електронної системи закупівель, до звіту про такий договір все одно додаються документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси у машиночитаному форматі.
Уся інформація про закупівлі у сфері будівництва відтепер має бути доступна у машиночитаному форматі. Так журналісти, експерти і громадяни можуть швидко аналізувати, скільки й за що платить держава. Це прибирає можливість приховувати завищені ціни та гарантує ефективне використання бюджетних коштів у воєнний час.
У разі внесення змін до договорів про закупівлю, зокрема стосовно цін на матеріальні ресурси, замовники також публікуватимуть нові ціни.
Крім того, з огляду на необхідність швидко відновлювати об’єкти паливно-енергетичного комплексу, проводити ремонти, готуватися до наступного опалювального сезону, Уряд продовжив дію виключень щодо застосування електронних процедур для закупівлі газопоршневих, газотурбінних, когенераційних установок та іншого обладнання. Водночас передбачений обов’язок публікувати ціни та звіти по таких закупівлях.
У суб’єктів ринку природного газу з’явилася можливість купувати без проведення процедур закупівель компресорних, газопоршневих та/або газотурбінних газоперекачуючих агрегатів, в тому числі таких, що були у користуванні, а також послуг, необхідних для проведення їхньої оцінки. При цьому закупівля таких агрегатів, що були у користуванні, проводиться за ціною, яка не перевищує їх вартість, визначену на підставі висновку експерта або звіту про оцінку майна.
Ще один акцент Уряд зробив на порядок внесення змін до договорів про закупівлю. Уточнена позиція, що ціна договору при коливанні ціни товару на ринку може змінюватися до 10% при кожній зміні ціни. Таким чином, у випадку значних коливань цін на ринку, замовники не будуть вимушені розривати договір та проводити новий тендер. При цьому вводиться максимальне обмеження у 50% зміни початкової ціни товару у договорі, що разом із обов’язковою публікацією документального обґрунтування зміни ціни стане запобіжником від можливих зловживань.
Крім того, продовжується поступова цифровізація всіх закупівельних процесів: постанова тепер прямо передбачає оформлення певних рішень уповноважених осіб замовника у вигляді електронних документів, без необхідності створення їх на папері.
Національний банк України постановою від 28 серпня 2025 року № 105 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань авторизації надавачів фінансових послуг» (далі – Постанова) запровадив окремі обмеження на здійснення фінансовими компаніями господарської діяльності, не пов’язаної з наданням фінансових послуг.
Зокрема, у Постанові передбачене право фінансової компанії здійснювати іншу господарську діяльність, що не пов’язана з наданням фінансових послуг, лише тоді, коли доходи від здійснення такої господарської діяльності становлять не більше 20% від усіх доходів компанії за даними звітності станом на 01 липня та 01 січня щороку.
Зазначена норма має на меті сприяти стійкості небанківського фінансового ринку та враховує законодавчі повноваження Національного банку як регулятора цього ринку.
Постанова також удосконалює підходи до оцінки майнового стану власників істотної участі в небанківських фінансових установах.
Постанова набрала чинності 03 вересня 2025 року. Водночас положення, які стосуються запровадження обмежень на здійснення фінансовими компаніями господарської діяльності, не пов’язаної з наданням фінансових послуг, набирають чинності з 01 січня 2026 року.
Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило проєкт Ліцензійних умов для операторів лотерей. Вони чітко визначають «правила гри»: хто і як отримує ліцензію, які вимоги до операторів лотерей та за якими умовами вони працюють.
Що саме передбачає документ:
- вичерпні вимоги та перелік документів для отримання ліцензії оператором лотерей
- організаційні, технологічні та фінансові й інші стандарти роботи операторів
- вимоги до електронних систем та звітності
- правила розповсюдження та проведення державних лотерей.
Регулятором лотерейного ринку буде державне агентство PlayCity.
Проєкт Ліцензійних умов опубліковано на сайті Мінцифри. Громадські обговорення триватимуть місяць. Після цього – опрацювання Мінцифри пропозицій громадян, узгодження документа з державними органами та ухвалення постанови.
Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт № 102325-д про легалізацію та оподаткування криптовалюти в Україні.
Законопроєкт №102325-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні» визначає особливості оподаткування операцій з віртуальними активами.
Так, оподаткуванням податком на прибуток (для юросіб) та ПДФО (для фізосіб) підлягає прибуток від операцій з віртуальними активами:
- ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 5% оподатковується прибуток від операцій з віртуальними активами, який визначається як різниця між доходами від продажу та витратами на придбання віртуальних активів протягом року;
- отриманий збиток зменшує прибуток від операцій з віртуальними активами наступних періодів до їх погашення;
Не оподатковуються:
- доходи від операцій з обміну віртуальних активів на інші віртуальні активи;
- річний дохід від продажу / відчуження віртуальних активів до однієї мінімальної заробітної плати;
- вартість віртуальних активів, отриманих внаслідок їх емісії (створення), або безоплатного отримання, або отримані платником податків виключно в обмін на його персональні дані.
Документом передбачено, що фізична особа має вести окремий облік операцій з віртуальними активами та самостійно декларувати доходи та сплачувати податки.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. № 627» від 03.09.2025 р., яка вдосконалює порядок обміну інформацією між податковими органами та органами місцевого самоврядування через інформаційно-аналітичну систему управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів «LOGICA».
Відтепер органи місцевого самоврядування отримуватимуть не лише дані про юридичних осіб, а й інформацію про стан розрахунків з бюджетом фізичних осіб – платників податків.
Також документ уточнює перелік даних, які місцеві ради подають до системи «LOGICA», зокрема інформацію про ставки орендної плати.
Це нововведення дасть територіальним громадам більше інструментів для ефективного планування та контролю надходжень до місцевих бюджетів.
Кабінет Міністрів України схвалив пакет змін для медичної системи. На черговому засіданні Кабінету Міністрів України розглянули та ухвалили 14 нормативно-правових актів, які стосуються сфери охорони здоров’я. Цей пакет рішень комплексно охоплює потреби системи охорони здоров’я, посилює захист пацієнтів та створює умови для впровадження сучасних практик. Кожна з постанов спрямована на вирішення конкретних завдань у системі охорони здоров’я: від збільшення фінансування складних хірургічних випадків і розвитку трансплантації – до захисту здоров’я дітей у садочках та більш прозорого управління медзакладами.
Зокрема, Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до Програми медичних гарантій, які передбачають збільшення фінансування закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам зі складними травмами.
Крім цього, Уряд ухвалив зміни, завдяки яким пацієнти з хронічними коронарними синдромами зможуть отримувати послуги з планового стентування безоплатно.
Також прийнято постанову, яка врегульовує порядок трансплантації за принципом «доміно», включно з пошуком пар перший реципієнт – другий реципієнт, медичними показаннями першого реципієнта та переліком органів, які можуть мати донорське застосування для другого.
Ще одна важлива зміна – Уряд визначив чіткі підстави для розірвання контракту з керівником закладу охорони здоров’я державної або комунальної власності.
Затверджений перелік обов’язкових заходів з охорони здоров’я дошкільнят – і це серйозний крок до безпеки та добробуту маленьких українців.
Окрім цього, Уряд прийняв низку рішень для забезпечення безперервного доступу до лікарських засобів. По-перше, усунено правову невизначеність щодо ліків, які ввозяться до країни як гуманітарна допомога. По-друге, врегульовано порядок декларування цін.
Постанови та розпорядження відкривають більше можливостей для лікарень і роблять медичну систему сучаснішою та стійкішою. Це ще один крок до того, щоб якісна безоплатна медицина була доступною кожному українцю.
