Верховна Рада України схвалила розширення вимог локалізації на закупівлі цивільних товарів для потреб Сил оборони.
Відповідні зміни передбачені ухваленим у цілому законопроєктом № 11520 «Про публічні закупівлі».
До 31 грудня 2032 року оборонні закупівлі цивільних товарів здійснюватимуться з урахуванням вимоги локалізації. Це означає, що при закупівлі товарів легкої промисловості, автобусів, тралів та іншої цивільної продукції, для якої вже діє локалізація у публічних закупівлях, аналогічна вимога застосовуватиметься і в оборонних закупівлях.
Нові правила для оборонних закупівель запрацюють через 9 місяців після опублікування закону. За цей час Уряд має доопрацювати підзаконні акти та технічні системи.
До переліку товарів, на які поширюється вимога локалізації, додано бронежилети, шоломи та механізовані засоби розмінування.
Крім того, Уряд за погодженням з парламентським комітетом з питань національної безпеки зможе формувати додатковий перелік товарів оборонного та подвійного призначення, до яких застосовуватиметься локалізація.
Законопроєкт №11520 також удосконалює процедури застосування локалізації у публічних закупівлях.
Вимога локалізації застосовується, зокрема, до:
- залізничного та міського транспорту;
- комунальної техніки;
- енергетичного обладнання;
- кабельно-провідникової продукції;
- електротехнічної продукції;
- товарів легкої промисловості.
Розширення локалізації має посилити пріоритет українських виробників у закупівлях, зокрема у сфері забезпечення Сил оборони цивільною продукцією.
Очікується, що нові правила допоможуть зменшити можливості для маніпуляцій, підтримати національне виробництво та зробити закупівлі більш прозорими.
Національне агентство України з питань державної служби (НАДС) підготувало проєкт постанови Кабінету Міністрів України про внесення змін до Порядку обчислення стажу державної служби. Документ передбачає важливі новації для військовослужбовців, дипломатичних працівників та працівників патронатної служби.
Найбільш суттєвою новацією проєкту є запровадження механізму пільгового обчислення стажу державної служби для військовослужбовців.
Проєктом пропонується доповнити Порядок новим пунктом, згідно з яким час проходження військової служби в особливий період, оголошений відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуватиметься до стажу державної служби у трикратному розмірі.
У пояснювальній записці зазначено, що така норма покликана реалізувати гарантії соціального та правового захисту військовослужбовців, передбачені законодавством України.
Окрім військовослужбовців, документ уточнює перелік періодів роботи та служби, які зараховуються до стажу державної служби.
Зокрема, пропонується:
- уточнити порядок зарахування часу проходження дипломатичної служби на дипломатичних посадах;
- врегулювати питання зарахування до стажу часу роботи на посадах патронатної служби;
- закріпити норму про зарахування до стажу державної служби часу перебування на посадах, які відповідно до законодавства прирівнюються до такого стажу;
- узгодити Порядок із чинною редакцією Закону України «Про державну службу».
Проєкт постанови є важливим кроком для посилення соціальних гарантій військовослужбовців та приведення Порядку обчислення стажу державної служби у відповідність до чинного законодавства. У разі ухвалення документа період військової служби під час особливого періоду зараховуватиметься до стажу державної служби в потрійному розмірі, що може суттєво вплинути на права та гарантії державних службовців після повернення з військової служби.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою внесено зміни до Методики нормативної грошової оцінки (НГО) земельних ділянок. Документ покликаний усунути недоліки, що виникли після земельної реформи 2021 року, та збільшити надходження до місцевих бюджетів.
Нові правила дозволять громадам отримувати справедливіший дохід від плати за землю, а також спростять проведення землевпорядних робіт і процедури оцінки земельних ділянок.
Однією з ключових новацій стало скасування жорсткої прив'язки до адміністративного центру громади під час визначення базових показників нормативної грошової оцінки.
Раніше розрахунок рентного доходу залежав виключно від чисельності населення адміністративного центру. Через це громади, де були більші або економічно активніші населені пункти, втрачали частину потенційних надходжень.
Тепер для розрахунків можна використовувати показники найбільш розвиненого населеного пункту громади. Це дозволить підвищити нормативну оцінку земель і збільшити доходи місцевих бюджетів.
Окремий блок змін стосується земель оздоровчого та курортного призначення.
Після запровадження нової Методики у 2021 році нормативна оцінка таких земель суттєво знизилася, що призвело до скорочення податкових надходжень від санаторіїв та курортних комплексів.
Відтепер такі земельні ділянки оцінюватимуться за коефіцієнтами, які застосовуються до забудованих земель населених пунктів. Це дозволить більш об'єктивно враховувати їхню економічну цінність та фактичне використання.
Також Уряд офіційно включив Одесу до переліку курортно-рекреаційних зон.
Постанова також передбачає низку змін, які спростять проведення оцінки земельних ділянок.
Урядове рішення має збільшити надходження від плати за землю до місцевих бюджетів, усунути окремі недоліки чинної методики та спростити процедури проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Особливо відчутним ефект може бути для громад із курортними територіями та великими економічно активними населеними пунктами.
Національний банк України постановою від 04 червня 2026 року № 59 «Про затвердження Змін до Інструкції з організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей банків в Україні» оновив порядок організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей по Україні банками та юридичними особами, які отримали ліцензію на здійснення операцій із готівкою та здійснюють діяльність з інкасації коштів, перевезення валютних та інших цінностей (СІТ-компанії).
Зміни насамперед спрямовані на забезпечення відповідності нормам Європейського Союзу і оновленого законодавства України та сприятимуть підвищенню прозорості функціонування платіжної інфраструктури, мінімізації ризиків її використання в протиправних цілях та, як наслідок, детінізації економіки.
Зокрема, Національний банк:
- поширив вимоги до організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей, що діють для банків, на банк фінансової інклюзії та його комерційних агентів (його підрозділи). Це пов’язано із введенням в дію норм Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні”, що відбудеться 26 червня цього року;
- установив заборону на проведення інкасації клієнтів підрозділами інкасації в приміщенні банку, інкасаторської компанії чи компанії з оброблення готівки, а також вимогу про необхідність проведення інкасації програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС) безпосередньо інкасаторами банків та СІТ-компаній;
- уточнив вимоги щодо складу бригади інкасації за наявності вогнепальної зброї під час інкасації й перевезення цінностей та передбачив заборону щодо перебування в оперативному автотранспорті на маршрутах інкасації та перевезення цінностей сторонніх осіб, що не мають стосунку до проведення інкасації коштів та перевезення валютних цінностей, а також зобов’язав банки та СІТ-компанії дотримуватися вимог, визначених у їхніх внутрішніх документах. Такі норми спрямовані на посилення захисту цінностей, що інкасуються та перевозяться;
- визначив умови, за яких клієнти мають право проставляти простий електронний підпис на супровідних документах під час інкасації та перевезення цінностей;
- передбачив можливості обладнання оперативного автотранспорту спеціальними піктограмами з урахуванням положень Pегламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) від 16 листопада 2011 року № 1214/2011;
- привів визначення низки термінів у відповідність до положень Закону України “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними”;
- визначив форми річної звітності для банків та СІТ-компаній, за результатами їх діяльності з інкасації коштів та перевезення валютних цінностей.
Такі нововведення сприятимуть підвищенню ефективності інкасації коштів та перевезення валютних цінностей по Україні, упорядкуванню та посиленню контролю за діяльністю банків та СІТ-компаній, а також гармонізації регулювання в цій сфері з актуальними нормами, зокрема ЄС.
Державна служба статистики України наказом від 03.06.2026 р. № 141 скасувала форму державного статистичного спостереження № 1-ПВ (умови праці), яка подавалася один раз на два роки та містила інформацію про умови праці, пільги і компенсації за роботу в шкідливих умовах.
Водночас скасування стосується лише форми № 1-ПВ (умови праці).
Місячна та квартальна форми статистичної звітності № 1-ПВ «Звіт із праці» продовжують діяти, оскільки затверджені окремим наказом Держстату від 15.04.2024 р. № 117. Наразі інформації про їх скасування немає.
