Кабінет Міністрів України на своєму сайті повідомив, що 1 січня 2019 року між Україною та Європейським Союзом у двосторонній торгівлі розпочато застосування положень Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.
Конвенція Пан-Євро-Мед є інструментом, який встановлює ідентичні правила походження товарів, що застосовуються в рамках угод про вільну торгівлю між її договірними сторонами.
У майбутньому застосування Пан-Євро-Мед збільшить вигоди для національних експортерів шляхом відкриття додаткових можливостей для українських виробників: вони зможуть використовувати принцип діагональної кумуляції походження товарів, що застосовується між учасниками Конвенції за умови існування між ними режимів вільної торгівлі.
Наразі учасницями Конвенції є 25 сторін, а саме: ЄС, країни ЄАВТ (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія), Албанія, Алжир, Боснія і Герцеговина, Грузія, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Косово, Македонія, Марокко, Молдова, Палестина, Сербія, Сирія, Туніс, Туреччина, Україна, Фарерські острови та Чорногорія.
Україна уклала угоди про вільну торгівлю з такими учасниками Регіональної конвенції: ЄС, ЄАВТ, Грузією, Македонією, Молдовою, Чорногорією. Готується до підписання Угода про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем. Продовжуються переговори щодо укладення Угоди про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною.
На практиці застосування положень Конвенції Пан-Євро-Мед означає, що український виробник зможе закуповувати сировину або комплектуючі в одній зі сторін-учасниць Конвенції, а готову продукцію експортувати до іншої учасниці Конвенції без сплати мита або по заниженій ставці мита.
Це сприятиме відкриттю нових виробничих потужностей, більшому використанню виробничого потенціалу, залученню до регіональних та міжнародних ланцюгів створення доданої вартості.
Державна фіскальна служба України в категорії 109.03 «ЗІР» повідомила щодо застосування РРО при реалізації продукції власного виробництва, що відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР. РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.
До продукції власного виробництва належить продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо реєстрації операції з видачі готівки через РРО або з видачею розрахункової квитанції держателю електронного платіжного засобу» від 28.12.2018 р. № 5449/6/99-99-14-05-01-15/ІПК повідомила: підприємство, яке надає держателям електронних платіжних засобів послуги з видачі готівки за допомогою платіжного термінала (імпринтера) на підставі квитанцій платіжного термінала (спінів), реєструє у встановленому порядку ці операції в розрахункових документах РРО або РК, складає видатковий касовий ордер на загальну суму проведених операцій за день та здійснює запис у касовій книзі.
Водночас, касовий чек повинен додатково містити такі обов’язкові реквізити:
- ідентифікатор еквайєра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;
- ідентифікатор платіжного пристрою;
- суму комісійної винагороди (у разі наявності);
- вид операції;
- реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»;
- напис «Код авт.» та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи, що передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації;
- підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».
Тож при відображенні операції з видачі готівки держателю електронного платіжного засобу у видатковому касовому чеку РРО має бути зазначено «Видача готівки» та відповідні реквізити такого касового чеку.
Державна фіскальна служба України в категорії 103.25 «ЗІР» відповіла на питання, яким чином оподатковується ПДФО та за якою ознакою доходу відображається в податковому розрахунку за формою № 1ДФ сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за навчання ФО (працівника).
Статтею 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінзарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи (п.п. 165.1.21 ПКУ).
У 2019 році від оподаткування ПДФО звільняється сума, що становить 12 519,00 грн (4173,00 грн × 3) за повний або неповний місяць навчання.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) ПДФО до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Отже, сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів, що не перевищує у 2019 році 12519,00 грн за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки фізичної особи (працівника), не включається до складу оподатковуваного доходу такої фізичної особи.
При цьому кошти, сплачені роботодавцем за навчання фізичної особи (працівника) в частині перевищення суми, визначеної п.п. 165.1.21 ПКУ, оподатковується ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.1 ПКУ (18 %).
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4 (далі – Порядок).
Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку, сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу для її підготовки чи перепідготовки, відображається в податковому розрахунку за формою №1ДФ за ознакою доходу «145».
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо визначення поняття 'сільськогосподарське підприємство – виробник» від 22.12.2018 р. № 5372/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомила, що пунктом 63 підрозділу 2 розділу XX ПКУ передбачено тимчасове звільнення від оподаткування ПДВ операцій з експорту:
- соєвих бобів – з 01.09.2018 до 31.12.2021;
- насіння свиріпи або ріпаку – з 01.01.2020 до 31.12.2021.
Пільга не поширюється на операції з експорту сільськогосподарськими підприємствами — виробниками соєвих бобів та насіння свиріпи чи ріпаку, вирощених на землях сільгосппризначення, які перебувають у власності чи постійному користуванні або використовуються ними на правах оренди (суборенди) чи емфітевзису.
Утім, визначення поняття «сільськогосподарське підприємство» у чинному законодавстві немає. Тому до офіційного визначення цього поняття виключення щодо звільнення від ПДВ таких операцій не застосовують.
Національний банк України прийняв постанову «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» від 28.12.2018 року № 159, якою надав право третім особам здійснювати ідентифікацію та верифікацію фізичних осіб під час відкриття рахунків у банку.
Такий крок дозволить оптимізувати систему ідентифікації та верифікації фізичних осіб, а також підвищить фінансову інклюзію та доступність фінансових послуг.
Зокрема, банки отримали право:
- під час відкриття рахунку використовувати інформацію щодо ідентифікаційних даних клієнтів – фізичних осіб, отриману від іншого банку через систему BankID Національного банку. Між банком, що відкриватиме рахунок, та банком, який є абонентом-ідентифікатором, має бути укладений відповідний договір доручення. Порядок ідентифікації визначається нормативно-правовими актами Національного банку з питань фінансового моніторингу та функціонування системи BankID Національного банку;
- доручати юридичним особам-резидентам, фізичним особам-підприємцям ‒ резидентам та фізичним особам-резидентам (агентам) на договірній основі здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнтів банку ‒ фізичних осіб. Порядок такої ідентифікації та верифікації визначається нормативно-правовим актом Національного банку з питань фінансового моніторингу.
Також Нацбанк:
- надав можливість перераховувати кошти в національній валюті з поточного рахунку фізичної особи-резидента на поточний рахунок фізичної особи-нерезидента у разі продажу фізичною особою-нерезидентом власного майна на території України фізичній особі-резиденту, якщо це майно не є об’єктом інвестиційної діяльності в Україні;
- скасував норму щодо подання фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, до банку під час відкриття рахунку копії документа, що підтверджує взяття цієї особи на облік в органі Пенсійного фонду України;
- надав право фізичним особам зараховувати на поточні рахунки кошти від погашення успадкованих ощадних (депозитних) сертифікатів та процентів за ними;
- визначив необхідність подання до банку іноземними представництвами, які використовують найману працю і відповідно до законодавства України є платниками єдиного внеску, копії документа, що підтверджує взяття їх на облік у відповідному контролюючому органі;
- врегулював здійснення фізичною особою-резидентом розрахунків в іноземній валюті з первинним дилером за операціями з розміщення облігацій внутрішньої державної позики України, номінованих в іноземній валюті.
