Часто на підприємстві виникає ситуація, коли певні активи підлягають ліквідації через непридатність для подальшого використання. Як відобразити в обліку такі ліквідовані основні засоби (далі – ОЗ)?
Оформлення операції
Перед тим як приступати до ліквідації ОЗ, спочатку слід визначити, які активи підлягають ліквідації. Для визначення непридатності ОЗ до подальшого використання керівник підприємства створює постійно діючу комісію (п. 41 Методрекомендацій № 561). Така комісія після отримання вказівки від керівника підприємства повинна здійснити безпосередній огляд об’єкта, що підлягає списанню, і прийняти рішення про його ліквідацію (п.п. 41 і 43 Методрекомендацій № 561), а також:
- установити причини невідповідності критеріям активу;
- визначити осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття основних засобів із експлуатації, внести пропозиції щодо їх відповідальності;
- визначити можливість продажу (передачі) об’єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути одержані внаслідок демонтажу, розбирання (ліквідації) основних засобів, установити їх кількість і вартість.
На основі огляду ОЗ комісія повинна скласти акти на списання основних засобів. Зазвичай таке рішення оформлюють:
- актом списання основних засобів;
- актом на списання автотранспортних засобів.
На сьогодні є чинні форми таких актів, затверджені наказом Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818. Але за бажанням можна розробити інші акти на списання. Умова тільки одна: вони повинні містити всі обов’язкові реквізити первинного документа, перелічені в п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV.
Акт складає комісія у двох примірниках:
- перший передають до бухгалтерії для перенесення інформації до облікових реєстрів, про що роблять відмітку;
- другий – залишається в матеріально відповідальної особи і є підставою для передавання на склад запасних частин, що залишилися після ліквідації, а також різних матеріалів, комплектувальних частин та інших відходів.
На підставі отриманого акта бухгалтерія робить відповідні записи про ліквідацію об’єкта ОЗ в Інвентарній картці обліку ОЗ. Крім того, знадобиться наказ (розпорядження) керівника про ліквідацію об’єкта ОЗ.
Бухоблік
ОЗ, який комісія визнала непридатним до використання, а керівник підприємства з нею погодився, слід списати з балансу (п. 33 НП(С)БО 7).
Для цього в бухгалтерії на підставі акта на списання ОЗ виконують такі операції:
1) припиняють нараховувати амортизацію з місяця, наступного за місяцем ліквідації об’єкта ОЗ (п. 29 НП(С)БО 7). Якщо застосовувався виробничий метод – з дати, наступної за датою ліквідації об’єкта ОЗ;
2) списують нарахований знос за період використання ОЗ через складання проведення Дт 13 – Кт 10;
3) списують залишкову вартість ОЗ на інші витрати в тому періоді, у якому відбулася ліквідація об’єкта ОЗ, проведенням Дт 976 – Кт 10;
4) усі витрати, пов’язані з ліквідацією ОЗ (заробітна плата персоналу, зайнятого на демонтажі ОЗ, нарахований ЄСВ на його зарплату, використані матеріали під час демонтажу чи розбирання ОЗ, послуги сторонніх організацій тощо) списують на інші витрати періоду проведенням Дт 976 – Кт 66, 65, 631, 20, 22 тощо;
5) якщо після розбирання чи демонтажу ОЗ утворилися запаси (запчастини, будматеріали тощо), то їх оприбутковують на баланс. Водночас, якщо:
- підприємство планує їх продавати, то запаси оприбутковують за чистою вартістю реалізації;
- підприємство планує використовувати їх у своїй господарській діяльності, то такі активи оприбутковують за ціною можливого використання.
Існує два підходи до оприбуткування запасів від ліквідації ОЗ:
1) через визнання на вартість отриманих запасів доходу (Дт 20, 22, 28 – Кт 746):
2) через виокремлення із вартості ОЗ, що ліквідується, запасів до ліквідації ОЗ (Дт 20, 22, 28 – Кт 10).
Податковий облік
Податок на прибуток
Платники податку на прибуток, які є малодохідниками, відображають у податковому обліку операції з ліквідації об’єктів ОЗ за правилами бухгалтерського обліку. Такі платники податку на прибуток визначають об’єкт оподаткування тільки на підставі даних бухгалтерського обліку без коригування його на податкові різниці, що містяться в розд. ІІІ ПКУ.
Якщо ж ОЗ ліквідує підприємство-високодохідник чи малодохідник-доброволець, то під час здійснення цієї операції вони мають застосовувати податкові різниці, як і під час реалізації ОЗ, а саме:
1) з місяця, наступного за місяцем ліквідації ОЗ, припинити нараховувати на них у податковому обліку амортизацію, а тому такий актив уже не бере участі в амортизаційних різницях;
2) у разі ліквідації виробничих об’єктів ОЗ повинні застосовуватися податкові різниці, які зводяться до того, що фінрезультат підприємства до оподаткування доведеться:
- збільшити на суму залишкової вартості об’єкта ОЗ, визначену відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (абз. 4 п. 138.1 ПКУ);
- зменшити на суму залишкової вартості об’єкта ОЗ, визначену за правилами, встановленими ст. 138 ПКУ (абз. 3 п. 138.2 ПКУ);
3) у разі ліквідації невиробничого об’єкта ОЗ фінрезультат до оподаткування необхідно збільшити на суму залишкової вартості ліквідованого об’єкта, визначеної відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (абз. 5 п. 138.1 ПКУ).
У платників єдиного податку 3 та 4 груп ліквідація ОЗ пройде повз податковий облік.
ПДВ
За загальним правилом ліквідація об’єкта ОЗ за самостійним рішенням платника є постачанням для цілей ПДВ (пп. «д» пп. 14.1.191 ПКУ, п. 189.9 ПКУ). Тому у випадку ліквідації ОЗ здається, що платнику ПДВ доведеться нарахувати податкові зобов’язання відповідно до вартості об’єкта ОЗ, але не нижче від його балансової вартості (п. 188.1 ПКУ).
Та законодавці подбали про те, щоб підприємства не страждали від того, що їхній актив вийшов з ладу чи став непридатним до використання. А тому прописали в п. 189.9 ПКУ, що у випадку ліквідації (знищення, розібрання або перетворення) об’єктів ОЗ і припинення використання активу за первісним призначенням нараховувати податкові зобов’язання не потрібно.
Щоб не нараховувати податкові зобов’язання за п. 189.9 ПКУ, доведеться підготувати документи, які б свідчили про те, що об’єкт ОЗ не придатний для подальшої експлуатації, не підлягає ремонту і знищений або розібраний.
На думку Мінфіну, яку він виклав в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Мінфіну від 03.08.2018 р. № 673 (далі – Узагальнююча консультація № 673), щоб не нараховувати податкові зобов’язання, достатньо мати:
- акт списання ОЗ;
- висновок експертної комісії, яка підтверджує, що об’єкт ОЗ не може використовуватися в майбутньому за первісним призначенням.
Крім того, якщо причиною ліквідації стало стихійне лихо, то підтвердними документами можуть стати:
- сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отриманий відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»;
- акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабміну від 26.12.2003 р. № 2030, що підписує комісія, до складу якої входить не менш як три особи, серед них представник територіального органу ДСНС України, представник адміністрації (власник) об’єкта, потерпілий;
- дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на основні засоби в разі їх повного знищення згідно з порядком, визначеним ст. 349 Цивільного кодексу України;
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, у разі викрадення основних засобів;
- інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.
Щоб не нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ, такі документи слід мати тільки на момент перевірки. Направляти їх без вказівки на це контролерів не потрібно.
