Для платників податку на додану вартість (далі − ПДВ) приємною є новина про те, що тепер податківці не вимагатимуть будь-якого іншого додаткового підтвердження права на податковий кредит. Достатньою підставою для покупця товарів (послуг) віднести суми ПДВ до податкового кредиту є податкова накладна або розрахунок коригування, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі − ЄРПН). Щоправда, ця вимога поширюється на податкові накладні, складені та зареєстровані в ЄРПН після 01.07.2017 р. А тепер докладніше про інші зміни.
Код УКТ ЗЕД — для всіх товарів
Код товару згідно з УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом податкової накладної (далі − ПН). Його зазначали у графі 3 ПН лише в разі постачання підакцизних та імпортних товарів (пп. «і» п. 201.1 Податкового кодексу України, далі − ПКУ). Починаючи з 01.01.2017 р. код товару згідно з УКТ ЗЕД потрібно зазначати для всіх без винятку товарів, а в разі постачання послуг — код послуги згідно із Державним класифікатором продукції та послуг (далі − ДКПП).
На сьогодні чинним є ДКПП ДК 016:2010. Тож саме ним слід користуватися для визначення відповідного коду послуг чи робіт. Код послуги, так само як код товару згідно з УКТ ЗЕД, зазначають суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо). Платники, які постачають вітчизняні непідакцизні товари, мають право зазначати код товару чи послуги не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри. Наприклад, у разі виконання штукатурних робіт на об’єкті будівництва достатньо зазначити код 4331.
Код товару згідно з УКТ ЗЕД так і залишається єдиним обов’язковим реквізитом, у якому помилок краще не припускатися, щоб уникнути штрафних санкцій. Водночас до кінця 2017 року діє мораторій на їх застосування за допущені в ПН помилки під час зазначення коду товару та/або коду послуги (п. 35-1 підр. 2 р. ХХ ПКУ).
Строки реєстрації податкових накладних
Подовжено граничні строки реєстрації ПН та розрахунків коригування у ЄРПН, а саме:
- ПН та розрахунки коригування, складені з 1-го по 15-й календарний день місяця (включно), підлягають реєстрації в ЄРПН до спливу останнього дня (включно) місяця, у якому їх складено;
- податкові накладні та розрахунки коригування, складені з 16-го по останній календарний день (включно) календарного місяця, — до 15-го календарного дня (включно) місяця, що настає за місяцем, коли їх складено.
Тобто мінімальний строк реєстрації так і залишено — 15 календарних днів, а от максимальний збільшено вдвічі. Наприклад, ПН, складені 01.01.2017 р. та 15.01.2017 р., можна без штрафних наслідків зареєструвати в ЄРПН 31.01.2017 р. Податкову накладну, складену 16.01.2017 р., можна зареєструвати в ЄРПН аж 15.02.2017 р. Однак суми ПДВ за цими податковими накладними покупець повинен відобразити у складі податкового кредиту в декларації з ПДВ за січень.
Зупинення реєстрації податкової накладної
Починаючи з 01.04.2017 р. запроваджується механізм зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування у ЄРПН. При цьому період із 01.04.2017 р. до 01.07.2017 р. є перехідним, протягом якого реєстрацію не призупинятимуть. А з 01.07.2017 р. вже діятиме процедура, визначена п. 201.16 ПКУ. Для цього в ЄРПН відбуватиметься постійний автоматизований моніторинг відповідності ПН та розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації. Такі критерії визначатиме Мінфін, а власне порядок зупинення реєстрації — Кабмін.
Зупинення такої реєстрації підтверджуватиме квитанція, яку платник ПДВ отримає від контролюючого органу в електронному вигляді у текстовому форматі протягом операційного дня.
Розрахунки з бюджетом
Із часу запровадження системи електронного адміністрування (далі − СЕА) ПДВ на постійній основі розрахунки з бюджетом здійснюють з електронних ПДВ-рахунків платників цього податку. Отже, джерелом самостійної сплати податкових зобов’язань з ПДВ від 01.07.2015 р. є суми коштів, які обліковуються на рахунку платника в СЕА ПДВ. Відповідно, для погашення податкового боргу з ПДВ, що виник до 01.07.2015 р., платник податку перераховує кошти до бюджету з поточного банківського рахунку.
Доповнення, внесені до п. 87.1 ПКУ, дають підстави стверджувати, що з електронного ПДВ-рахунку сплачують податкові зобов’язання, задекларовані не лише в деклараціях з ПДВ, а й в уточнюючих розрахунках. Для перерахування до бюджету сум ПДВ, задекларованих в уточнюючих розрахунках, контролюючі органи формуватимуть окремі реєстри.
Відшкодування ПДВ за єдиним реєстром
Минулого року діяли два реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування: один — для платників, які відповідають критеріям, визначеним п. 200.19 ПКУ; другий — для платників, що не відповідають установленим критеріям.
У 2017 році критерії відповідності скасовано. Державна фіскальна служба України (далі − ДФСУ) повинна до 10.01.2017 р. на підставі двох реєстрів заяв сформувати єдиний реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження. Відтепер бюджетне відшкодування ПДВ здійснюватимуть органи казначейства на підставі даних цього реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування, вказаного без висновків контролюючих органів. Однак п. 55 підр. 2 р. ХХ ПКУ встановлює обмеження, згідно з яким бюджетне відшкодування ПДВ здійснюватимуть у межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку.
Крім того, до 01.02.2017 р. ДФСУ має сформувати окремий тимчасовий реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016 р. (до запровадження двох реєстрів) і за якими станом на 01.01.2017 р. суми ПДВ з бюджету не відшкодовані. Суми ПДВ, зазначені в такому реєстрі, відшкодовують у хронологічному порядку у черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Суми бюджетного відшкодування ПДВ між двома новими реєстрами розподілятиме Кабмін.
Надміру сплачені податкові зобов’язання з ПДВ
Суми надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ підлягають поверненню винятково на рахунок платника податку в СЕА ПДВ (п. 2001.4 ПКУ). Лише в разі відсутності такого рахунку в СЕА ПДВ на момент звернення платника із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов’язань із цього податку чи на момент фактичного повернення коштів такі кошти перераховують на поточний рахунок платника в установі банку (п. 43.4-1 ПКУ).
При цьому 20.01.2017 р. значення реєстраційного ліміту (∑Накл) збільшиться на суму коштів, повернутих у період з 01.01.2016 р. до 01.01.2017 р. платникові ПДВ на його рахунок у СЕА ПДВ. У межах суми такого збільшення платник має право подати заяву та перерахувати кошти зі свого рахунку в СЕА ПДВ на власний поточний банківський рахунок (п. 53 підр. 2 р. ХХ ПКУ).
Використання залишку ПДВ у разі реорганізації
Операції з реорганізації юросіб не є об’єктом оподаткування ПДВ, а особа, утворена в результаті такої реорганізації, реєструється платником ПДВ як будь-яка інша новоутворена особа.
Новий п. 198.7 ПКУ дає можливість після документальної перевірки контролюючим органом перенести залишок від’ємного значення (рядок 21 декларації з ПДВ платника, що реорганізується) до податкового кредиту правонаступника.
Крім того, залишок реєстраційного ліміту (∑Накл) платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення чи поділу, використовується під час обчислення ∑Накл правонаступника такого платника (п. 2001.3 ПКУ).
Реєстрація податкової накладної в разі недостатності ∑Накл
За загальним правилом, встановленим п. 2001.3 ПКУ, зареєструвати ПН можна лише за наявності достатньої суми реєстраційного ліміту (∑Накл). Однак новий п. 2001.9 ПКУ в разі недостатності реєстраційного ліміту дозволяє зробити це за рахунок одного з показників формули — ΣПеревищ. У такому разі платник ПДВ має право зареєструвати ПН в ЄРПН на суму ПДВ, що дорівнює значенню показника ∑Перевищ, зменшеного на суму задекларованих податкових зобов’язань за періоди, починаючи з 01.07.2015 р., і збільшеного на значення показника ∑ПопРах.
Ми розглянули не весь перелік змін, однак ознайомили з найголовнішими з них.
