Постійна тривога, стрес, короткострокові плани або ж їх повна відсутність, часта зміна розпорядку дня через обстріли та загрози, зумовлені війною в країні. Такою стала реальність кожного українця, адже безпечних місць на території нашої держави немає. Проте кожен намагається працювати і жити, зберегти довоєнні активності або хоч їх певну частину. Аби робота давала результат, крім зусиль працівника, необхідна участь і колективу та керівника, а також правильні способи мотивації. Як знизити тривогу в команді та налагодити продуктивну роботу навіть в умовах війни – далі.
Рутинна робота стає рятівним колом
Робота за фахом – частина повсякденного життя більшості людей. Виконання професійних завдань допомагає відволіктися від негативу та повернутися у свою зону контролю, до того ж не потребує додаткових зусиль на опанування чогось нового. Тому важливо доручати працівнику тільки ті завдання, які йому буде під силу виконати в цей момент.
Неформальна бесіда
«Як ти?», «Ти в безпеці?» – стали традиційними запитаннями перед початком як формальної, так і неформальної розмови. Аби допомогти колегам повернутися в робоче русло, важливо щоразу при зустрічі виділити декілька хвилин на коротку бесіду про день, що минув. І це не завжди має бути тільки про виконання робочих завдань. Це дасть змогу певним чином стабілізувати емоційні переживання та може надати сил рухатися далі.
Доречна похвала й подяка
Позитивні емоції здатні посилити відчуття безпеки. З боку керівника або колективу їх може дати подяка за якісно і вчасно виконану роботу, фіксування позитивного результату на конкретному етапі роботи над проєктом.
Прояв турботи
У стресовій ситуації, якій піддаються українці мало не щодня, загострюється відчуття відокремленості. Тому важливо вчасно надати емоційну підтримку і показати, що людина не опинилася сам-на-сам зі своїми проблемами і переживаннями. Стримано навчіться приймати усі емоції, які можуть «накрити» працівника просто під час робочого дня. Проте слід попрацювати над тим, щоб зуміти направити вияв почуттів у найменш руйнівне русло і не нашкодити робочим процесам.
Добір завдань для управління емоціями
Кожна емоція може позначитися на роботі, тому керівнику вкрай важливо проявити емпатію і доручати ті завдання підлеглому, на виконанні яких не позначиться його емоційний стан. Наприклад, агресія – не краща риса для комунікації з клієнтами, а от глибока аналітика здатна занурити працівника в процес і дати переключитися на подолання складного розумового виклику.
Власна зона контролю
Щодня виникають ситуації, які не можливо передбачити, а тим паче контролювати. Тому важливо, аби кожен співробітник мав власну зону відповідальності і контролю, що додавало б упевненості у власних силах і відволікало від зовнішніх обставин.
Наставництво
Відповідальність за іншу людину завжди зміщує фокус із власних переживань і занурення в особистий внутрішній світ на емоції і дії того, чиїм наставником вас призначили. Можливість відчути себе корисним розділяє потік переживань і допомагає сконцентруватися на спільній роботі.
Трансформування емоцій у конкретні дії
Постійний моніторинг новин, спілкування на тему війни і її наслідків, невідомість завтрашнього дня занурюють у бурю негативних емоцій. Потрібно вчасно висмикнути людину з цього виру й направити її увагу й зусилля на конкретні дії. Це може бути або новий проєкт, або певна короткотривала робота, де видно одразу результат. Наприклад, зміна облаштування кабінету. Головне, щоб емоція стала тлом розумових або фізичних дій.
Мотивування через благодійність чи волонтерство
Важливо показати людині, що своєю роботою вона теж приносить користь. Тому усі співробітники мають бути в курсі про волонтерські проєкти компанії, фінансову та іншу допомогу ЗСУ та тим, хто цього потребує. Основним аргументом для мотивації команди є причетність до великої і важливої справи кожного члена команди, навіть якщо це виконання рутинних робочих завдань.
