Як відомо, з 1 січня 2015 року виклали в новій редакції правила визначення бази оподаткування ПДВ, які регулюються п. 188.1 ПКУ.
Наразі база оподаткування операцій з поставки товарів (робіт / послуг) визначається (ст. 188 ПКУ):
- виходячи з договірної вартості (базове правило, що застосовується завжди), але:
- не нижче ціни придбання товарів/послуг;
- не нижче собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг;
- не нижче балансової (залишкової) вартості необоротних активів за даними бухгалтерського обліку, що склалася на початок звітного періоду, в якому відбулася поставка необоротного активу; якщо облік необоротних активів не ведеться — не нижче звичайної ціни (правило застосовується завжди).
Зазначені вище правила визначення бази для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ не стосуються випадків постачання:
- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
- газу, який постачається для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за винятком суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Згідно з п. 20 Порядку заповнення податкової накладної (далі – ПН), затвердженого наказом Мінфіну України від 22.09.2014 № 957 (далі – Порядок №957), якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві ПН: одну — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу — на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання.
При складанні ПН на договірну вартість жодних особливостей немає.
А от у ПН, яка складена на суму перевищення ціни придбання над договірною вартістю постачання, відповідно до п. 9 Порядку № 957 робиться позначка 15 —«Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання». Така ПН отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої ПН, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.
Таким чином, при складанні ПН на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною (договірною вартістю) їх постачання слід враховувати такі особливості:
- у верхній лівій частині такої ПН робиться відповідна позначка «Х» та зазначається тип причини: «15»;
- у полях ПН «Покупець (найменування; прізвище, ім’я, по батькові − для фізичної особи - підприємця)», «Індивідуальний податковий номер покупця», «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця», «Номер телефону» зазначаються реквізити особи - продавця, що складає таку ПН;
- у графі 3 — «Номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця)» зазначається: «Перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів/послуг, указаних в податковій накладній № _______» (зазначається порядковий номер ПН, складеної на суму постачання цих товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної вартості).
Усі інші реквізити та дані в графах ПН на перевищення заповнюються аналогічно реквізитам та графам ПН, що складається на суму, виходячи з фактичної ціни постачання.
