Огляд законодавства

22 – 26 лютого 2021 року. В Україні узаконено дистанційну роботу

Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу» від 04.02.2021 р. № 1213-IX (далі – Закон).

Законом запроваджується два самостійних види (форми) роботи – дистанційна та надомна і передбачено вдосконалення правових відносин у сфері їх регулювання. Цим нормативно-правовим актом надано право роботодавцю при укладенні трудового договору про дистанційну або надомну роботу отримувати відомості про місце проживання або інше місце на вибір працівника, де буде виконуватись трудова функція (з метою належного оформлення працівника на дистанційну роботу).

Законом забезпечено можливість ознайомлення працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором, локальними нормативними актами роботодавця, повідомленнями та іншими документами, з якими працівник має бути ознайомлений у письмовій формі, шляхом обміну електронними документами.

Згідно із Законом працівник може дистанційно ознайомитися з вимогами щодо охорони праці шляхом використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема відеозв’язку.

Законом забезпечено можливість працівника поєднувати дистанційну роботу з виконанням роботи в звичайному режимі на робочих місцях у приміщеннях чи на території роботодавця.

Законом покладено на власника або уповноважений ним орган зобов’язання щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на робочих місцях на території і у приміщеннях власника.

Законом внесено відповідні зміни до Кодексу законів про працю України, Закону України «Про охорону праці».

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Господарського кодексу України щодо усунення правових колізій у вимогах до статуту товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 03.02.2021 р. № 1183-IX (далі – Закон).

Законом усунуто колізію між Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» і Господарським кодексом України (далі – ГКУ) в частині обов’язкових вимог до статутів товариств з обмеженою відповідальністю і товариств з додатковою відповідальністю, яка полягає в тому, що в ГКУ міститься вимога щодо зазначення в установчих документах вказаних товариств частки учасників товариств у його статутному капіталі, а в Законі України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальності» її немає.

Законом виключено з ч.ч. 3, 4 ст. 80 ГКУ положення про визначення в установчих документах вказаних товариств розміру часток учасників у статутних капіталах.

Законом ч. 4 ст. 82 Господарського кодексу викладено в новій редакції, згідно з якою «перелік відомостей, що повинні міститись у статуті товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю, визначається виключно Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Статут товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю може також містити інші відомості, що не суперечать законодавству.

Державна податкова служба України в категорії 101.04 «ЗІР» дала відповідь на таке питання: «Чи є об’єктом оподаткування ПДВ послуги з надання орендодавцем комунального майна в оренду та як складається за такими операціями податкова накладна?».

Послуги з надання орендодавцем комунального майна в оренду є об’єктом оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати, чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі (крім операцій, визначених пп. 196.1.15 Податкового кодексу України; далі – ПКУ).

Зокрема, не є об’єктом оподаткування операції з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно в разі дотримання таких умов:

  • в оренду надається цілісний майновий комплекс комунального підприємства (його структурного підрозділу);
  • орендодавцем за договором виступає орган місцевого самоврядування;
  • орендні платежі в повному обсязі зараховуються до місцевого бюджету.

На дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ комунальне підприємство – орендодавець (незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі) складає податкову накладну на всю суму орендної плати, передбачену договором оренди.

Державна податкова служба України в категорії 129.05 «ЗІР» розповіла, який період дії індивідуальної податкової консультації, наданої в паперовій або електронній формі, та чи звільняється від відповідальності платник податків за вчинення податкових правопорушень, який діяв відповідно до отриманої індивідуальної податкової консультації.

Відповідно до пп. 14.1.1721 ПКУ індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Зокрема, за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, паперовій або електронній формі (п. 52.3 ПКУ).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ПКУ).

Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, підлягає реєстрації в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси (абз. 4 п. 52.4 ПКУ).

Пунктом 53.1 ПКУ визначено, що в разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.

Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов’язку сплати податкового зобов’язання, визначеного ПКУ.

Згідно з абз. 1 та 2 п. 53.2 ПКУ платник податків може оскаржити до суду, зокрема, надану йому в паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом, зокрема, індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Отже, індивідуальна податкова консультація, надана платнику податків у паперовій або електронній формі, має індивідуальний характер і може застосовуватися виключно таким платником податків з дня її надання до моменту зміни або скасування.

Що стосується відповідальності платника податків за вчинення податкових правопорушень, який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, то п. 39 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), звільняє платника податків (податкового агента та/або його посадову особу) від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню), за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, вчинені до 31 грудня 2017 року (включно).

З 01 січня 2018 року індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), не підлягає застосуванню.

Крім того, згідно з пп. 112.8.2 ПКУ обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено.

Пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, що діяла у відповідності до індивідуальної чи узагальнюючої податкової консультації та/або висновку про застосування норми права Верховного Суду України (пп. 129.9.2 ПКУ).

Разом з тим, зокрема, звільнення особи від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення не звільняє її від виконання податкового обов’язку (п. 112.6 ПКУ).

Державна служба України з питань праці розповіла, чи мають право працівники за роботу у вечірню та нічну зміни на доплату і додаткову відпустку.

Під змінною роботою мають на увазі метод організації праці у дві, три або чотири зміни, який може бути безперервним або з перервами, за якого працівники послідовно змінюють один одного на одних і тих самих робочих місцях відповідно до графіка змінності (роботи), що вводиться у випадках, коли тривалість виробничого процесу перевищує допустиму тривалість щоденної роботи, а також з метою більш ефективного використання устаткування, збільшення обсягів продукції, що випускається, або послуг, що надаються.

Окрім графіка змінності, час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) має бути передбачений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Багатозмінний режим роботи – це такий режим, коли на підприємстві, в установі, організації робота протягом доби виконується у дві і більше змін, тривалість кожної з них не повинна бути меншою за встановлену законодавством тривалість робочого дня.

При багатозмінному режимі роботи підприємство самостійно встановлює в колективному договорі умови запровадження та розміри надбавок, доплат (у тому числі і за роботу у вечірній час), премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

Зокрема, Генеральною угодою про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні від 23.08.2016 р. встановлено доплату в розмірі 20% годинної тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за кожну годину роботи у вечірній час з 18:00 до 22:00 (за умови багатозмінного режиму роботи).

Для підприємств, які знаходяться у сфері дії генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод, встановлення цієї доплати в розмірі не нижчому, ніж визначено угодами в колективному договорі, є обов’язковим.

Надання відпусток за роботу у вечірню і нічну зміни чинним законодавством не передбачено.

Якщо графік виходу на роботу (графік змінності) працівників передбачає роботу в нічний час, то її тривалість включається до тривалості роботи (зміни) працівника. Компенсацією роботи в таких умовах є доплата за роботу в нічний час, яка обчислюється за фактично відпрацьовані години в нічний час не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час (ст. 108 Кодексу законів про працю України). Нижче цієї межі або взагалі не оплачувати роботу в нічний час не можна. Доплата за роботу в нічний час нараховується за підсумками кожного місяця незалежно від облікового періоду.

Слід врахувати, що вечірні години – з 18:00 до 22:00; нічні години – з 22:00 до 06:00.

У табелі обліку використання робочого часу години роботи у вечірній час позначаються кодом «ВЧ» (03), у нічний час – кодом «РН» (04).

На законодавчому рівні врегульовано тільки роботу в нічний час. Норм щодо вечірнього часу Кодекс законів про працю України не містить.

Доплата за роботу у вечірній час, передбачена Генеральною угодою, не проводиться, якщо режим роботи працівників не належить до багатозмінного режиму (наприклад, робота сторожів за відповідним графіком виходу на роботу); є багатозмінним, але на підприємство не поширюються положення Генеральної угоди, і таку доплату не передбачено колективним договором (іншими внутрішніми документами підприємства).

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра