Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України наказом від 14.09.2026 р. № 1947 виклало в новій редакції Настанови щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси», затверджені наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 р. № 591.
Документ розроблено з метою удосконалення підходів щодо визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії. А також з метою приведення у відповідність до постанови КМУ від 26.08.2026 № 1073 (яка внесла зміни до постанови «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» КМУ від 19.11.2025 № 1512).
Передбачено низку змін.
- Встановлено нові правила проведення аналізу цін на матеріальні ресурси для об'єктів, що будуються із залученням державних чи бюджетних коштів (для об'єктів вартістю від 1,5 млн грн до 1 серпня 2027 року, а надалі — незалежно від вартості).
- Впроваджено спрощені вимоги до кількості джерел інформації для неціноутворюючих матеріалів (для 30–35% матеріалів достатньо однієї цінової пропозиції, а для 5–10% — зазначення джерел у звіті взагалі є необов'язковим).
- Упроваджено визначення понять «публічна цінова пропозиція» та «електронна цінова пропозиція».
- Форму Звіту з аналізу цін актуалізовано відповідно до електронного документа в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ).
- Передбачено чіткий алгоритм дій (подання у паперовій формі) для проєктів, які реалізуються за рішенням Уряду без завантаження документів до ЄДЕССБ.
- Чітко визначено стадії проєктування, для яких аналіз цін є обов'язковим («Проект» та «Робочий проект»).
- Уточнено формулу розрахунку середньої поточної ціни матеріальних ресурсів.
- Введено нові типові форми: Зведену відомість потреб в основних матеріальних ресурсах (Додаток 1) та Перелік матеріальних ресурсів і їх цін (Додаток 3).
- Визначено порядок дій на випадок, якщо неможливо отримати достатню кількість цінових пропозицій.
Міністерство фінансів України в листі від 22.09.2026 р. № 05110-07-6/27336 довело розрахунки прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, методику їх визначення, організаційно-методологічні вимоги та інші показники щодо складання проєктів місцевих бюджетів.
Серед основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2027–2029 роки визначено, зокрема, індекс споживчих цін. У 2027 році його прогнозне значення за показником «грудень до грудня попереднього року» становить 108,0%.
Соціальні стандарти та гарантії, зокрема розміри мінімальної заробітної плати, посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС, прожиткового мінімуму та рівня забезпечення прожиткового мінімуму, визначені Бюджетною декларацією та враховані у проєкті Державного бюджету України на 2027 рік.
Передбачено, що індексація зарплати здійснюється в межах фонду оплати праці. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення здійснюється наростаючим підсумком, починаючи із січня відповідного року, який приймається за 1, або 100 %. При цьому сума індексації, що склалася у грудні попереднього року, у січні наступного року не нараховується.
Пріоритет — завершення вже розпочатих публічних інвестиційних проєктів.
Планування публічних інвестицій для підготовки та реалізації публічних інвестиційних проєктів і програм здійснюватиметься відповідно до ст. 75² Бюджетного кодексу України.
Під час розподілу коштів на підготовку та реалізацію нових публічних інвестиційних проєктів і програм передусім фінансуватиметься продовження (завершення) вже розпочатих проєктів відповідно до планів їх реалізації та строків введення в експлуатацію основних засобів.
Капітальні трансферти (субвенції) іншим бюджетам, зокрема для співфінансування публічних інвестиційних проєктів і програм, плануються відповідно до ст. 71 Бюджетного кодексу України за рахунок коштів бюджету розвитку спеціального фонду місцевих бюджетів.
Бюджетні документи на 2027 рік визначають не лише прогнозні макроекономічні та соціальні показники, а й пріоритети фінансування публічних інвестицій та нові напрями міжбюджетної підтримки.
Кабінет Міністрів України затвердив нові правила роботи закладів охорони здоров’я залежно від рівня повітряної загрози.
За жовтого рівня медичні заклади продовжують працювати у звичайному режимі. Водночас має бути забезпечений повний доступ працівників, пацієнтів і відвідувачів до укриттів.
За червоного рівня пацієнти та медичні працівники мають перейти в укриття. При цьому не припиняється медична допомога, яку небезпечно переривати, зокрема під час операцій, реанімації, інтенсивної терапії тощо.
Також визначено порядок роботи екстреної медичної допомоги. Вона працює безперервно незалежно від рівня повітряної загрози. Пацієнтів із невідкладними станами приймають незалежно від рівня загрози. Диспетчерські служби продовжують приймати виклики, а бригади екстреної медичної допомоги виїжджають до пацієнтів.
Окремо Уряд доручив посилити захист операційних, реанімаційних, пологових і приймальних відділень, приміщень із резервними джерелами живлення та критично важливим медичним обладнанням.
Кабінет Міністрів України прийняв рішення залишити спрощені вимоги до маркування після консультацій з виробниками та постачальниками продуктів харчування. Учасники ринку зазначили, що через руйнування складів немає можливості швидко перемарковувати продукцію, багато етикеток було знищено в результаті ворожих ударів.
Для безперебійного постачання імпортних продуктів були зняті вимоги щодо обов’язкового маркування, а саме наявності інформації на упаковці українською мовою, заборони на використання імпортної упаковки, зазначення інформації про алергени, харчову цінність та даних про рецептуру.
Державна податкова служба України запустила новий аналітичний дашборд «Аналітика туристичного збору». Він дозволяє не просто побачити загальні цифри декларування та сплати, а розібрати туристичний збір буквально по поличках: від України в цілому – до окремої області чи територіальної громади.
Дашборд розроблений ДПС спільно з Fiscal Policy Research Center (FPRC) та Міжнародним фондом «Відродження». Це вже третій аналітичний інструмент з нашими партнерами.
Новий інструмент дозволяє швидко отримати як загальну картину по Україні, так і деталізовану інформацію за областями, територіальними громадами, типами платників та видами економічної діяльності.
Дані охоплюють 2024 – 2026 роки та дають можливість проаналізувати:
- суми задекларованого та фактично сплаченого туристичного збору;
- кількість податкових агентів та об’єктів розміщення;
- кількість діб розміщення туристів;
- ставки туристичного збору;
- показники внутрішнього та в’їзного туризму;
- розподіл показників за юридичними особами та фізичними особами – підприємцями.
Дані можна порівнювати в динаміці, зокрема за кварталами, а також аналізувати у розрізі областей і територіальних громад.
Дашборд має чотири аналітичні сторінки: «Аналітика», «Динаміка», «Таблиця» та «Карта».
Для органів місцевого самоврядування дашборд може бути практичним джерелом аналітичної інформації, щоб оцінити надходження туристичного збору, порівняти показники громад та планувати доходи місцевих бюджетів.
Для представників туристичної галузі та громадськості відкриті дані дають можливість оцінювати розвиток туристичної сфери та її вплив на фінансові ресурси територій.
Частина показників у податковій звітності подається накопичувально з початку року. Тому під час аналізу необхідно враховувати період, зазначений у заголовку дашборду.
Міністерство фінансів України оприлюднило проєкт наказу про внесення змін до НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність». Серед запропонованих новацій — зміни щодо обліку права володіння та користування державним і комунальним майном, зокрема на праві узуфрукта, а також вилучення згадки про казенні підприємства.
Проєкт підготовлено для приведення окремих норм Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність» у відповідність до чинного законодавства.
Зокрема, зміни пов'язані із Законом України від 09.01.2025 № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб».
Зміни передбачені, зокрема, для п. 2 розд. II НП(С)БО 25. Нині відповідна норма говорить про відображення вартості майна, отриманого державними (казенними) та комунальними підприємствами на праві господарського відання або оперативного управління.
Цю норму пропонують замінити положенням про відображення основних засобів, отриманих:
- на праві господарського відання;
- на праві оперативного управління;
- на праві узуфрукта державного або комунального майна;
- на іншому речовому праві на державне чи комунальне майно, передбаченому законом.
Тобто зміни стосуються не лише термінології. Мінфін пропонує прямо закріпити у НП(С)БО 25 можливість відображення основних засобів, отриманих на праві узуфрукта та інших передбачених законом речових правах.
Схоже уточнення передбачене і для п.п. 1.1 п. 1 розд. III НП(С)БО 25.
У ньому також пропонується замінити чинне формулювання про майно державних (казенних) та комунальних підприємств на положення про основні засоби, отримані на праві господарського відання, оперативного управління, узуфрукта державного чи комунального майна або на іншому речовому праві, передбаченому законом.
Крім того, у п.п. 2.21 НП(С)БО 25 слово «(казенні)» пропонують виключити.
У проєкті наказу зазначено, що наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Оприлюднено лише проєкт нормативного документа для обговорення.
